Постанова від 26.07.2011 по справі 29-5/3-08-99

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р.Справа № 29-5/3-08-99

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.

суддів: Гладишевої Т.Я., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Підгурському Д.Л.

за участю представника позивача ОСОБА_1., довіреність № 11, дата видачі : 29.12.10р.

/відповідач не використав законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином (див. - повідомлення про вручення поштових відправлень від .11р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „ Енергопостачальна компанія ”Одесаобленерго”

на рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2011 року

по справі № 29-5/3-08-99

за позовом скаржника

до Кілійської міської ради Одеської області

про стягнення 255 193, 35 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008р. Відкрите акціонерне товариство „ Енергопостачальна компанія ”Одесаобленерго” (далі -позивач, ВАТ„ЕК„Одесаобленерго”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Кілійської міської ради Одеської області про стягнення з останньої на підставі ст.1173 ЦК України шкоди, завданої незаконним рішенням, в розмірі 255 193,35 грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2008р. провадження у даній справі було зупинено до розгляду по суті справи №2-а-5587/08 за адміністративним позовом ВАТ „ЕК„Одесаобленерго” до Кілійської міської ради Одеської області про визнання не чинним рішення Кілійської міської ради №157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р..

22.09.2009р. ухвалою Кілійського районного суду Одеської області, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.10р., провадження по справі було закрите, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Після цього було поновлено провадження у справі № 29-5/3-08-99, оскільки підстави які зумовлювали зупинення відпали.

20.04.2011р. позивач надав доповнення до позовних вимог, відповідно до яких просив суд визнати недійсним рішення Кілійської міської ради Одеської області від 09.11.2000р. №157-ХХІІІ-17 „Про реформування Кілійського виробничого управління комунального господарства”, а також стягнути з Кілійської міської ради Одеської області на його користь 255 193,35грн. шкоди та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач рішенням №157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р. про вилучення майна довів Комунальне підприємство "Кілійське виробниче управління комунального господарства" /далі-ВУКГ/ до стану банкрутства, через що останнє не відшкодувало ВАТ „ЕК„Одесаобленерго” вартість поставленої йому за договором №26 від 16.02.2000р. електричної енергії.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20 червня 2011р.(суддя Аленін О.Ю.) в задоволенні позовних вимог ВАТ „ ЕК ”Одесаобленерго” відмовлено в повному обсязі, оскільки суд дійшов висновку, що рішення відповідача №157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р. прийнято останнім в межах його владних повноважень та у спосіб, що передбачений законом і не може вважатися незеконним.

Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду ВАТ „ЕК ”Одесаобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції, скаржник посилається на не повне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вважає, що суд не надав належної правової оцінки тому факту, що у відповідності до ст.32 ЦК УРСР та ч.2 ст. 7 ЗУ „Про власність” створена власником юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями всім закріпленим за нею майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів.

Також, скаржник стверджує, що у відповідності до ст. ст.48, 56 ЗУ „Про власність” особа, яка володіє майном на праві повного господарського відання або оперативного управління, має право на захист свого володіння навіть від власника і жодний державний орган не має право втручатись у здійснення нею володіння, користування й розпорядження цим майном.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з інших підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ ЕК „Одесаобленерго” та ВУКГ був укладений договір про користування електричною енергією №26 від 16.02.2000р./а.с.26/, відповідно до умов якого перше зобов'язалось відпускати електроенергію, а друге - здійснювати її оплату відповідно до чинного законодавства.

На дату укладення договору №26 від 16.02.2000р. цілісний майновий комплекс належав ВУКГ на праві оперативного управління для ведення господарської діяльності та надання житлово-комунальних послуг населенню та юридичним особам територіально-адміністративної одиниці м. Кілія.

Рішенням Кілійської міської ради №157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р./а.с.11/ було вирішено вилучити у ВУКГ з оперативного управління інженерні комунікації, приміщення комунальної власності Кілійської міської ради, а також основні і обігові кошти та передати їх в безоплатну оренду приватним підприємствам „Водопровод”, „Полісток” та „Комунтранс”. Також зазначеним рішенням було доручено ВУКГ вжити заходів по погашенню дебіторської кредиторської заборгованості підприємства.

Колегія суддів вважає, що вимога позивача про визнання недійсним означеного рішення Кілійської міської ради, викладена в доповненнях до позовної заяви від 20.04.2011р., не правомірно була прийнята та розглянута по суті в даному процесі господарським судом першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Предметом спору, розгляд якого було розпочато в цій справі ще у 2008 році, була шкода. Заявляючи в 2011р. вимогу про визнання недійсним рішення Кілійської міської ради, позивач не збільшив і не зменшив розмір раніше заявлених вимог, а заявив нову вимогу про інший предмет, чим значно перевищив свої процесуальні права, передбачені ст.22 ГПК України. Господарський суд на означену обставину не відреагував, а тому помилково розглянув цю вимогу по суті та прийняв рішення щодо неї, яке в цій частині слід скасувати з процесуальних мотивів.

Щодо рішення суду першої інстанції про відмову ВАТ ЕК „Одесаобленерго” у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в сумі 255 193,35грн., то судова колегія вважає його правомірним з інших підстав. Господарський суд не задовольнив позивачу означену вимогу через висновок про дійсність рішення Кілійської міської ради №157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р.. Одначе, як зазначалось вище, суд першої інстанції не мав права приймати до розгляду вимогу ВАТ ЕК „Одесаобленерго” про визнання недійсним рішення Кілійської міської ради №157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р. в даному процесі, а відповідно і визнавати це рішення дійсним. Тому підставою для відмови у задоволенні вимоги про стягнення шкоди є відсутність на момент винесення рішення судом першої інстанції прийнятого в законному порядку судового рішення про визнання недійсним рішення Кілійської міської ради №157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р..

За викладених обставин судова колегія вважає, що апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія ”Одесаобленерго” слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2011 року по справі № 29-5/3-08-99 -скасувати в частині вимоги про визнання недійсним рішення Кілійської міської ради №157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р, решту рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106, ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія ”Одесаобленерго” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2011 року по справі №29-5/3-08-99 скасувати в частині відмови у задоволені вимоги про визнання недійсним рішення Кілійської міської ради №157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р., решту рішення залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І.Колоколов

Суддя Т.Я. Гладишева

Повний текст постанови складено 28.07.11 року.

Попередній документ
17323115
Наступний документ
17323117
Інформація про рішення:
№ рішення: 17323116
№ справи: 29-5/3-08-99
Дата рішення: 26.07.2011
Дата публікації: 08.08.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги