"26" липня 2011 р.
Справа № 5016/2047/2011/10272/2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бандури
суддів Л.І. Бойко, Т.А. Величко
при секретарі судового засідання: О.М. Павлюк
за участю представників сторін:
від позивача - О.М. Гусак
від відповідача - не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т"
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.06.2011 р.
№ 5016/2047/2011/10272/2011
про відмову у прийнятті позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т"
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції
про визнання недійсною довіреності від 13.04.2010 р.
У червні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсною довіреність від 13.04.2010 р., видану Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" на ім'я Репченка Дениса Володимировича, посвідчену 13.04.2010 р. приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Бицюк Т.Є., зареєстровану в реєстрі № 521.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.06.2011 р. ТОВ "Стайл-Т" відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України з посиланням на непідвідомчість даного спору господарським судам України.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що він як юридична особа має право звернутися до господарського суду з позовом до іншої юридичної особи про визнання правочину недійсним, оскільки відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають не тільки при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, а й з інших підстав.
Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:
Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Частинами 1-3, 5 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ч. 3 ст. 244 вказаного Кодексу).
Отже, довіреність - це односторонній правочин, що породжує правовідносини, які регулюються загальними положеннями про зобов'язання та про договори.
Як вбачається з позовної заяви, ТОВ "Стайл-Т" просить визнати недійсною довіреність від 13.04.2010 р., видану Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" на ім'я Репченка Дениса Володимировича.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що спір виник між юридичними особами, а отже, за суб'єктним складом підлягає вирішенню в господарському суді.
Крім того, розгляд спору про визнання недійсною довіреності господарським судом не суперечить змісту ст. 12 ГПК України.
Отже, даний спір підлягає вирішенню у господарському суді.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті позовної заяви з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України та не зазначив, суду якої юрисдикції підвідомчий даний спір.
З огляду на зазначене, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 103, 106 ГПК України, суд
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.06.2011 р. № 5016/2047/2011/10272/2011 про відмову у прийнятті позовної заяви скасувати, позовні матеріали передати на розгляд господарському суду Миколаївської області.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.І. Бойко
Суддя Т.А. Величко
Повний текст постанови складено 27.07.2011 р.