01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.07.2011 № 16/36/3
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
при секретарі:
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 29 від 16.11.2010р.
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 20.07.2011р., Шматок В.В. - голова ліквідаційної комісії ТОВ „Інтрансавтострой”
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернігівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль” на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2011 р.
у справі № 16/36/3 (суддя Фесюра М.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернігівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой”
про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру
В листопаді 2010 року Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернігівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” про зобов'язання ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” включити до реєстру вимог кредиторів в першу чергу вимоги позивача в сумі 190 111,21 євро та 3 089 279,28 грн., в тому числі 2 648 373,21 грн. заборгованості по кредитному договору № 010/12/089 від 28.03.2005р.; 190 111,21 євро заборгованості по кредитному договору № 010/12/089 від 28.03.2005р.; 53 670 грн. - 3% річних; 376 016,99 грн. інфляційних та судові витрати в сумі 11 219,08 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 07.06.2011 р. у справі № 16/36/3 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернігівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд виходив з того, що на час провадження у справі про банкрутство не може існувати процедури самоліквідації підприємства, ліквідація, а отже визнання кредиторських вимог в її межах, можливі лише в порядку, встановленому спеціальним законом з питань банкрутства. У зв'язку з наведеним, місцевий господарський суд вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, звернувшись з позовом для того, щоб прийняте судове рішення про визнання кредиторських вимог використати як преюдиційний факт у справі про банкрутство при розгляді заявлених кредиторських вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернігівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2011 р. у справі № 16/36/3 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим зроблені висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
На підставі апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернігівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль” на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2011 р., згідно зі ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом, ухвалою від 11.07.2011р. порушено апеляційне провадження.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначає про безпідставність висновків, викладених в апеляційній скарзі та вважає її такою, що не підлягає задоволенню.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Іваненко Я.Л.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у письмових поясненнях.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -
Загальними зборами учасників ТОВ "Інтрансавтострой" (протокол №4 від 19.07.10р.) прийнято рішення про ліквідацію відповідача, створено ліквідаційну комісію.
Оголошення про рішення учасників про ліквідацію відповідача було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" за 21.07.10р. Строк прийому претензій кредиторів було встановлено до 25.09.2010р.
Позивачем на адресу ТОВ "Інтрансавтострой" направлено заяву про визнання вимог №31-1/2665 від 24.09.2010р. в розмірі 2 659 592,29 грн. та 190 111,21 євро.
У відповідь на наведену заяву ліквідаційна комісія ТОВ "Інтрансавтострой" листом вих № 236 від 25.10.2010р. повідомила позивача, що 27.09.2010р. комісією розглянуто усі вимоги кредиторів, які надійшли у строк передбачений ліквідаційною процедурою, за результатами чого складено реєстр вимог кредиторів. При цьому, від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернігівської обласної дирекції, при своєчасному його повідомленні про розпочату процедуру ліквідації товариства, у передбачений ліквідаційною комісією термін не надійшло жодних заяв про визнання вимог, у зв'язку з цим ліквідаційною комісією включено до реєстру кредиторів лише ті вимоги позивача, що містяться у виконавчих документах (виконавчий лист № 2-21/2006, виданий 27.10.2006р., № 2-27/2006р., виданий 20.10.2006р., виконавчий напис № 1216), які передані органами виконавчої служби для їх подальшого виконання.
Не погоджуючись з наведеним листом позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру, який обґрунтовано ст. 112 ЦК України та ст. 61 ГК України.
Відповідно до ст.112 Цивільного кодексу України визначає норми щодо задоволення вимог кредиторів і, зокрема, у ч.3 встановлює, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
При цьому, як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Чернігівської області знаходиться справа про банкрутство відповідача № 16/1866, в якій 14.12.2010р. винесена ухвала за результатами підготовчого засідання про визнання не забезпечених заставою безспірних вимог позивача як ініціюючого кредитора в сумі 468 043,54 грн. , а 25.12.2010р. в газеті «Голос України» відбулася публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.
Вказана ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011р.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що одночасно не можуть існувати і процедура самоліквідації з визнанням ліквідаційною комісією кредиторських вимог, і процедура розпорядження майном з процедурою виявлення кредиторів та визнанням кредиторських вимог в порядку, встановленому ст..14 вищенаведеного Закону.
Частиною 14 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.
За наведеного Київський апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції про те, що з огляду на наявність процедури ліквідації, визнання кредиторських вимог можливо лише в межах та порядку встановленому спеціальним законом з питань банкрутства .
Частиною 15 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Отже позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права , звернувшись з позовом для того, щоб прийняте судове рішення про визнання кредиторських вимог використати як преюдиційний факт у справі про банкрутство при розгляді заявлених кредиторських вимог.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2011 р. та залишає його без змін за мотивами, викладеними в даній постанові.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернігівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль” на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2011 р. у справі № 16/36/3 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2011 р. у справі № 16/36/3 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 16/36/3 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді Смірнова Л.Г.
01.08.11 (відправлено)