26.07.2011 року Справа № 5005/3894/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
Секретар судового засідання: Литвин А.П.
Представники сторін:
від позивача: Фесак О.М., постанова №166 від 26.09.03, директор;
від позивача: ОСОБА_1., довіреність №1 від 04.01.11, представник;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Дніпрянка”, м. Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.11р. у справі №5005/3894/2011
за позовом Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки”, м. Нікополь
до відповідача Приватного підприємства “Дніпрянка”, м. Нікополь
про виселення.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. по справі №5005/3894/2011 (суддя -Татарчук В.О.) позовні вимоги позивача задоволено. Присуджено виселити приватне підприємство “Дніпрянка” із займаного складу за адресою: вул. Кооперативна, 5, м. Нікополь, Дніпропетровської області і передати його Нікопольському обласному підприємству оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки по акту приймання-передачі. Присуджено до стягнення з приватного підприємства “Дніпрянка” на користь Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки 170грн. - витрат по сплаті державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач - Приватне підприємство “Дніпрянка звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованими та таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що судом не було повідомлено скаржника про судове засідання.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.11р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено у судовому засіданні 26.07.11р. на 10 год. 20 хв.
Від позивача надійшов відзив, в якому останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
Відповідач не забезпечив явку повноважного представника до судового засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду енне відомі. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, який не скористався своїм правом бути присутнім в судовому засіданні.
В судовому засіданні 26.07.11р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Матеріалами справи встановлено, що між сторонами укладено договір оренди основних засобів від 03.12.2001р., Нікопольський ОПОТ (Орендодавець) ПП “Дніпрянка”(Орендар).
Умовами п.п.1, 4.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння склад, вартість якого визначена за даними балансу орендодавця станом на 01.01.2001. Склад знаходиться за адресою: вул. Кооперативна, 5, загальною площею 500м2, терміном дії з 03.12.01р.до 31.12.10р., про що сторонами було 28.01.200р. сторони підписали акт приймання-передачі об'єкту оренди.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено, п.4.2 договору, якщо жодна сторона в термін дії до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін один рік.
Судова колегія бере до уваги, що позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача листи про припинення договору оренди та необхідність повернення складу: №114 від 10.12.2010, №213 від 09.12.2010, №121 від 23.12.2010, №1 від 03.01.2011, №4 від 05.01.2011, №5 від 05.01.2011. В матеріалах справи містяться докази направлення таких листів на адресу ПП “Дніпрянка”.
Відповідно до п.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Наведене свідчить про те, що договір оренди основних засобів від 03.12.2001р. є припиненим у зв'язку із закінченням строку дії.
Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Матеріали справи не містять доказів повернення об'єкту оренди відповідачем, що встановлено п.8 договору від 03.12.2001р.
Згідно ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Колегія суддів не приймає доводи скаржника відносно того, що договір від 03.12.2001 є неукладеним відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2008р. по справі №39/158-07,оскільки рішенням від 24.02.09р. по справі № 18/15-09 в позові про виселення відповідача відмовлено. Крім того, рішенням від 24.02.09р. по справі № 18/15-09 було встановлено, що при укладенні договору оренди основних засобів від 03.12.2001р. сторони договору -орендодавець та орендар визначились щодо всіх істотних умов договору оренди, який відповідно до ст.ст. 525 526 ЦК України, ст.193 ГК України повинен виконуватись належним чином.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 зазначене рішення суду скасовано із задоволенням позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2009 постанову апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Так, в постанові Вищого господарського суду України було встановлено, що апеляційний господарський суд, помилково дійшов висновку, щодо преюдиційного значення рішення від 10.06.2008 господарського суду Дніпропетровської області у справі №39/158-07 за позовом Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської Обспоживспілки до ПП “Дніпрянка” про спонукання внесення змін до договору оренди з наступних підстав.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням від 10.06.2008 господарського суду Дніпропетровської області у вищевказаній справі № 39/158-07 в задоволенні первісного позову про спонукання внесення змін до договору оренди та зустрічного позову про визнання недійсною додаткової угоди відмовлено.
Приймаючи постанову з даної справи, апеляційний господарський суд не взяв до уваги те, що предметом спору у даній справі є спонукання внесення змін до договору оренди, а не визнання договору оренди неукладеним або недійсним, тому відповідно до чинного законодавства не є преюдицією. Преюдиційні факти принагідно відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин справи.
В матеріалах справи відсутні належні докази того, що договір оренди від 03.12.2001 визнаний неукладеним або недійсним у встановленому чинним законодавством порядку.
Таким чином, апеляційний господарський суд помилково надав преюдиційного значення оціночним судженням зробленим судом при винесенні іншої справи.”.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно не прийняв посилання відповідача на те, що договір від 03.12.2001р. є неукладеним згідно з рішенням суду від 10.06.2008 по справі №39/158-07.
Відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а отже доводи скаржника не підтверджені доказами та спростовані матеріалами справи.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Дніпрянка”, м. Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.11р. у справі №5005/3894/2011 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.11р. у справі № 5005/3894/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
СуддяО.В. Чус
СуддяВ.В. Швець
Постанова виготовлена та
підписана в повному обсязі 28.07.11р.