29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" липня 2011 р.Справа № 14/5/1806-10
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест”, м. Хмельницький
до відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” Хмельницьке регіональне управління м. Хмельницький
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, гр. ОСОБА_1, м. Хмельницький.
про визнання недійсним кредитного договору №30/06/2006/840-к/209 від 30.06.2006р.
Суддя Гладюк Ю.В.
Представники сторін:
Позивача: не з'явився
Відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю
Третьої особи: не з'явився
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсним кредитний договір № 30/06/2006/840-к/209 від 30.06.2006р., укладений між ВАТ КБ „Надра” та гр. ОСОБА_1
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що спірний кредитний договір укладено внаслідок помилки, що має істотне значення, що в силу ст.. 229 ЦК України є підставою визнання договору недійсним. При цьому, істотне значення має помилка стосовно прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якості речі, які значно знижують її цінність. Зокрема, помилка позичальника за договором, в даному випадку полягає у тому, що позичальник при укладені спірного договору виходив з того, що курс гривні по відношенню до долара США буде залишатися стабільним. Однак, після укладення договору курс валют суттєво змінився, в сторону збільшення вартості долара. Падіння курсу гривні по відношенню до долара призвело до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило позичальника і позивача, як поручителя можливості отримання тої вигоди від укладення договору на яку вони розраховували при укладенні цього договору. Всі доходи позичальника за місяць є недостатніми для покриття кредитних платежів. Витрати за договором значно перевищують ті, на які розраховував позичальник при укладені такого договору.
Помилка стосовно властивостей і якості речі (падіння курсу гривні) виникла внаслідок об'єктивних економічних процесів, що не залежали від волі позичальника і не є наслідком його недбальства. Позичальник, поряд з цим не в змозі усунути причин, які викликали зміну обставин (девальвацію Української гривні), оскільки він не наділений відповідними повноваженнями.
Таким чином, позичальник при укладенні кредитного договору помилявся стосовно тих прав та обов'язків, від яких залежить його матеріальне становище, а також стосовно властивостей речі ( падіння курсу гривні), які значно (як стверджує позивач на 56, 64 %) знизили цінність отриманих коштів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні та у поданому письмовому відзиві проти позову заперечує, посилається на його необґрунтованість. Зокрема, зазначає, що ТзОВ „Хмельницькбудінвест” не є стороною спірного кредитного договору, тому не може виступати позивачем у даній справі. Позивач не доводить порушення його права цим договором. Крім того, відповідач зазначає, що позичальник за оспорюваним договором є фізична особа (не суб'єкт підприємницької діяльності), а отже правовідносини за таким правочином не є господарсько - правовими.
Третя особа (залучена до участі у справі згідно ухвали суду від 16 листопада 2010 року, в зв'язку з поданим позивачем клопотанням від 16.11.10р.) свого представника в судове засідання не направили, причин неявки суду не повідомила.
Розглядом матеріалів встановлено.
30 червня 2006 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра” та гр. ОСОБА_1 укладено договір № 30/06/2006/840 -К/209, відповідно до якого банк (відповідач) надає позичальнику (третій особі) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 28 950 доларів США в порядку та на умовах, визначених договором. Ціль кредитування -придбання автотранспортного засобу.
Розділом 1 даного договору передбачено умови оплати за користування кредитом та строк кредиту. Порядок надання кредиту та сплати заборгованості визначені розділом 3. Права, обов'язки, відповідальність, звільнення від відповідальності, а також забезпечення кредиту визначені розділами 2, 4, 5, 6.
У відповідності до п. 8.5. договір набуває чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань.
Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печаткою банку.
13 червня 2006 року між гр. ОСОБА_1 (третьою особою) та позивачем укладено договір поруки, згідно якого поручитель (позивач) зобов'язується перед ВАТ КБ „Надра” (відповідач) солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом. А також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором № 30/06/2006/840-к/209 від 30.06.2006р. (надалі договором кредиту).
Змістом забезпеченого порукою зобов'язання, відповідно до статті 2 цього договору є повернення кредиту за кредитним договором № 30/06/2006/840-к/209 від 30.06.2006р. в сумі 28 950 доларів США та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених договором, в строки та на умовах. Визначених в договорі кредиту, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту; сплати процентів за користування кредитом у розмірі 9 % процентів річних та комісій, у розмірі і в строки та в порядку, що визначені договором кредиту; сплата можливих штрафних санкцій, визначених договором кредиту.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази та надавши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підстави недійсності правочинів передбачені ст.215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Заявляючи позов про визнання недійсним кредитного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, і настання відповідних наслідків.
Відповідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст.1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі (ст.ст.1047, 1055 Цивільного кодексу України) та є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Надання банком позичальнику кредиту по кредитному договору (спірному) не заперечується позивачем.
Аналізуючи умови даного кредитного договору в цілому суд прийшов до висновку, що такий договір не можна вважати неукладеним оскільки містить усі істотні умови: мета, сума, строк кредиту, умови і порядок надання кредиту, його повернення та сплати процентів, забезпечення зобов'язань позичальника, (зокрема порукою), права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, а також інші умови, які сторони вважали необхідним включити у зміст цього договору.
Викладені обставини свідчать про укладеність спірного договору та відсутність підстав визнання його недійсним в контексті ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Позивач, обґрунтовуючи позов, зазначає те, що позичальник уклав спірний договір внаслідок помилки стосовно його прав та обов'язків, а також якості речі (невраховано можливе падіння гривні), при цьому, посилається на ч. 1 ст. 229 ЦК України.
Умовами ч. 1 ст. 229 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена норма передбачає можливість визнання правочину недійсним у разі наявності помилки. Проте, у будь -якому разі визнання правочину недійсним можливе лише за наявності відповідних (передбачених Законом) підстав. Зазначених підстав, як встановлено раніше судом не здобуто, а доводи позивача судом оцінюються як надумані.
Крім зазначеного судом враховується, що позивач не є стороною спірного договору і позовна заява не містить обґрунтувань того яким чином спірний договір порушує права позивача.
Виходячи з наведеного позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук 4 прим: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу, 4 - третій особі.