04 червня 2008 р.
№ 12/77-Б-08
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Коваленка В.М.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши
касаційну скаргу
ЗАТ "Санаторій-профілакторій "Золоті піски",
с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області
на ухвалу
від 20.03.2008 р. господарського суду Херсонської області
у справі
№ 12/77-Б-08 господарського суду Херсонської області
за заявою
ТОВ "Золоті піски-2", м. Генічеськ Херсонської області
до
ЗАТ "Санаторій-профілакторій "Золоті піски",
с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області
про
банкрутство
арбітражний керуючий
Глоба К.М.
в судовому засіданні взяли участь представники:
ініціюючого кредитора
Почепа В.О., довір.;
боржника
Пасека В.І., довір.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.03.2008 р. порушено провадження у справі № 12/77-Б-08 про банкрутство ЗАТ "Санаторій-профілакторій "Золоті піски", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено посадовим особам боржника вчиняти будь-які дії з реорганізації, ліквідації боржника або відчуження його основних засобів.
Боржник у справі -ЗАТ "Санаторій-профілакторій "Золоті піски" з вказаною ухвалою суду не погодився та подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу через суд першої інстанції згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Ухвалою Голови господарського суду Херсонської області від 20.03.2008 р. відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ЗАТ "Санаторій-профілакторій "Золоті піски" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.03.2008 р.
Не погоджуючись з винесеним судовим актом, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Голови господарського суду Херсонської області від 20.03.2008 р.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. ст. 91, 92, 97 ГПК України.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та долученої до справи апеляційної скарги від 17.03.2008 р. б/н, боржником у справі в апеляційному порядку було оскаржено ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.03.2008 р.
Вказана ухвала про порушення справи про банкрутство була винесена на підставі ст. 64 ГПК України та ст. ст. 6 -8, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що також було встановлено судом першої інстанції.
Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на таку ухвалу, суд першої інстанції, керуючись ч. 1 ст. 106 ГПК України, виходив з того, що чинним законодавством не передбачено можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі, в т.ч. у справі про банкрутство.
Втім, зазначений висновок суду першої інстанції повністю обґрунтованим визнати не можна з огляду на таке.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зокрема, такий випадок встановлений ч. 1 ст. 106 ГПК України, відповідно до положень якої ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Порушуючи провадження у справі про банкрутство, суд керувався нормами чинного законодавства, в тому числі і ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка поряд з мораторієм на задоволення вимог кредиторів регулює також забезпечення вимог кредиторів, оскільки пунктом 5 ухвали заборонено посадовим особам боржника вчиняти будь-які дії з реорганізації, ліквідації боржника або відчуження його основних засобів.
Відповідно до ст. 67 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Отже, у даному випадку ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство підлягає оскарженню в частині забезпечення вимог кредиторів.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 91 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
При цьому, місцевий господарський суд у п'ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду (ч. 3 ст. 91 ГПК України).
Отже, на місцевий господарський суд, який прийняв оскаржуване судове рішення, покладено обов'язок направлення апеляційної скарги разом зі справою до суду апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. В той час, як перегляд у апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами (ч. 2 ст. 46 ГПК України).
Відповідно до ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Таким чином, судом першої інстанції відмовлено в прийнятті апеляційної скарги за відсутності відповідних процесуальних прав, з порушенням встановленої підсудності.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною, тому вона підлягає скасуванню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 46, 13, 62, 67, 91, 106, 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу ЗАТ "Санаторій-профілакторій "Золоті піски" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 20.03.2008 р. у справі № 12/77-Б-08 скасувати.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
Л.В. Продаєвич