донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.06.2008 р. справа №29/40
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Дзюби О.М.
суддів
Акулової Н.В. , Гези Т.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:
Малиновський Д.В.(по дов.),
від відповідачів:
1.не з'явився
2.не з'явився
3.не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія» Донецьке вугільне паливо» м.Димитров Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
19.03.2008 року
по справі
№29/40 (Гаврищук Т.Г.)
за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» м.Красноармійськ Донецької області
до
1. Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк
2. Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь- металургійний завод» м.Донецьк
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія» Донецьке вугільне паливо» м.Димитров Донецької області
про
стягнення вартості недостачі кам'яного вугілля в розмірі 917грн.70коп.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська -Західна №1» м.Красноармійськ Донецької області (далі ВАТ ВК «Шахта Красноармійська-західна №1»), звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Державного підприємства “Донецька залізниця» (далі ДП «Донецька залізниця»), Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь» - металургійний завод (далі ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод») та Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК “Донецьке вугільне паливо» (далі ТОВ «ПК «Донецьке вугільне паливо») про стягнення вартості недостачі кам'яного вугілля в розмірі 917,70 грн.
Рішенням від 19 березня 2008року господарський суд Донецької області позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська -Західна № 1» задоволені за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Донецьке вугільне паливо». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Донецьке вугільне паливо» суму вартості нестачі вантажу в розмірі 917,70грн. У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська -Західна № 1» до Державного підприємства “Донецька залізниця» та Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь» -металургійний завод» про стягнення суми вартості недостачі 917,70 грн. -відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що недостача вантажу виникла з вини вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК “Донецьке вугільне паливо», який невірно вказав масу вантажу у накладних. Вина Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК “Донецьке вугільне паливо» підтверджена комерційними актами № АQ 642247/113, № АQ 642248/114 від 27.10.2007 р., якими було виявлено, що маса вантажу у вагонах № 66178500, № 65029712 не відповідає масі, вказаній відправником у накладних №№ 50388702, 50388703.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Донецьке вугільне паливо» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, а вартість недостачі стягнути з ДП «Донецька залізниця» та ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод».
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі не з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Представник ВАТ ВК «Шахта Красноармійська-західна №1», вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Представники ДП «Донецька залізниця», ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод», ТОВ «ПК «Донецьке вугільне паливо» у судове засідання не з'явилися, про час і місце засідання буду були повідомлені належним чином.
Приписами статті 102 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний перегляд справи здійснюється протягом двох місяців з дня надходження до апеляційного господарського суду скарги або подання. Строк розгляду апеляційної скарги закінчується 07.06.2008року. Тому, розгляд апеляційної скарги був здійснений без представників відповідачів за матеріалами справи.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке:
29.10.2003р. між ВАТ ВК «Шахта Красноармійська-західна №1» (покупець позивач) та ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод» (продавець-другий відповідач) укладений договір №2107дс , предметом якого є поставка вугільної продукції.
Згідно до умов додаткової угоди № 44 від 28.09.2007 р. до цього договору вугільна продукція поставляється на умовах поставки (в редакції Инкотермс 2000р.) FCA -станція відправника.
Відповідно до умов даного договору, в редакції додаткової угоди №44 від 28.09.2007р., ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод» у жовтні 2007року взяло на себе зобов'язання передати позивачеві вугілля для битових нужд, а саме: марки Г, ДГ (13-100) у кількості 2680тн, за ціною 503,13грн./т без урахування ПДВ за наступними показниками якості: зола: до 20%, влага -до 10,0%; марки АМ (13-25), у кількості 208тн за ціною 503,13грн./т без урахування ПДВ за наступними показниками якості: зола -до 15,0%, влага -до 10,0%. ВАТ ВК «Шахта Красноармійська-західна №1», в свою чергу, зобов'язалося прийняти та оплатити продукцію (а.с.15-18).
Доставка вантажу здійснювалася залізничним транспортом.
Зобов'язання вважається виконаними в момент вручення товару перевізнику. Факт такого вручення у випадку перевезення залізничним транспортом засвідчується, зокрема, квитанцією, у якій зазначаються дані про вантаж, у т.ч. маса вантажу (ст.23 Статуту залізниць України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. №457, розділ 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 27.10.2007р. на станцію Красноармійськ Донецької залізниці відповідно до залізничних накладних №№ 50388702, 50388703 прибули п/вагони №66178500, №65029712 з кам'яним вугіллям марки Г-концентрат (13-100) у кількості 64300кг та 64200кг, про що зазначено вантажовідправником у залізничних накладних. Вантажовідправником вантажу є ТОВ «ПК «Донецьке вугільне паливо» (а.с.9,12).
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Як встановлено ст.6 Статуту залізниць України, накладна -основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.
Отже, уклавши договір перевезення, його сторони погодились на здійснення перевезення відповідно до положень Статуту залізниць України.
Статтею 105 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Як видно із матеріалів справи, під час приймання вантажу були проведені комісійні перевірки вантажу та зважування п/вагонів № 66178500, № 65029712, під час яких було виявлено, що маса вантажу у п/вагонах № 66178500, №65029712 не відповідає масі, вказаній відправником у накладних №50388702, №50388703, про що складені комерційні акти № АQ 642247/113, № АQ 642248/114 від 27.10.2007 р. (а.с.11,13).
За даними комерційного акту № АQ 642247/113 від 27.10.2007 р. маса у п/вагоні № 66178500 за залізничною накладною №50388702 значиться: брутто 85000кг, тара з бруса -20700кг, нетто - 64300кг, у дійсності надійшло -брутто 82300кг, тара з бруса - 20700кг, нетто - 62600кг, тобто недостача склала 1700 кг. При повторному зважуванні недостача 1700кг вантажу підтвердилась.
За даними комерційного акту № АQ 642248/114 від 27.10.2007р. маса у п/вагоні № 65029712 за залізничною накладною №50388703: брутто 86200кг, тара з бруса -22000кг, нетто -64200кг, у дійсності надійшло -брутто 85000кг, тара з бруса - 22000кг, нетто - 63000кг, тобто недостача склала 1200кг. При повторному зважуванні недостача 1200 кг вантажу підтвердилась.
Даними комерційними актами № АQ 642247/113, № АQ 642248/114 від 27.10.2007 р. був зафіксований той факт, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, завантаженому засобами відправника, без ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Комерційні акти складені у відповідності до вимог, пред'явлених до його складання Правилами складання актів, затв. наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за N 567/6855, тому суд приймає їх в якості належного доказу.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань по перевезенню вантажу, позивач звернувся з позовом про стягнення недостачі у сумі 917грн.70коп.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції підставно дійшов висновку, що недостача спірного вантажу виникла з вини вантажовідправника - ТОВ «ПК «Донецьке вугільне паливо» який невірно вказав масу вантажу у залізничній накладній, оскільки за змістом ст.37 Статуту залізниць України під час здавання залізниці вантажу для перевезення відправником має бути зазначена у накладній його маса. При цьому, згідно ст.24 Статуту залізниць України саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
В даному випадку, відповідальність за недостачу вантажу за залізничними накладними повинен нести вантажовідправник - ТОВ «ПК «Донецьке вугільне паливо» який передав вантаж до перевезення за залізничними накладними №№50388702, 50388703, які заповнені безпосередньо ним.
Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Факт збереженого перевезення вантажу на шляху проходження до його видачу вантажоодержувачу підтверджується комерційними актами №АQ642247/113, №АQ 642248/114 від 27.10.2007 р.
Відповідно до п.п.23.24 Статуту залізниць України відправники надають станції навантаження на відправку вантажу заповнену накладну. Отже, саме вантажовідправник несе відповідальність на всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Таким чином, господарський суд правомірно дійшов висновку про відсутність вини з боку Державного підприємства «Донецька залізниця» за недостачу вантажу, як перевізника, та ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод», як продавця, а також встановив, що недостача вантажу утворилась саме з вини вантажовідправника.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного провадження, колегія суддів, оцінюючи наявні в матеріалах справи, а також дослідженні в судовому засіданні докази, дійшла висновку, про те, що рішення місцевого суду прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права і не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія» Донецьке вугільне паливо» м.Димитров Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2008р. у справі №29/40 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2008р. у справі №29/40 - залишити без змін.
Головуючий О.М. Дзюба
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС