03 червня 2008 р.
№ 9/973/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Ткаченко Н.Г.,
суддів
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши
касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2008 року
у справі
№ 9/973/07 господарського суду Миколаївської області
за позовом
відкритого акціонерного товариства "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція"
до
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Христофорівське"
Христофорівська сільська рада
про
визнання права власності
за участю представників:
ВАТ "Баштанська СГ МТС"
Лушникова В.П.
У листопаді 2007 року відкрите акціонерне товариство «Баштанська сільськогосподарська машинотехнологічна станція» (далі - ВАТ «Баштанська СГ МТС») звернулось до ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Христофорівське» (далі -ТОВ «Христофорівське») та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Христофорівської сільської ради, з позовом про визнання права власності на зерновий склад, розташований у с. Христофорівка на вул. Польовій, 3.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що вони з відповідачем виконали умови договору щодо передачі-прийняття та оплати майна, проте він не може зареєструвати право власності на вказаний об'єкт, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21 грудня 2007 року у справі № 9/973/07 (суддя Філінюк І.Г.) позов задоволено. Визнано за ВАТ «Баштанська СГ МТС» право власності на зерновий склад, стягнуто з відповідача на користь позивача 381, 23 грн. судових витрат, припинено провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Христофорівської сільської ради видати позивачу свідоцтво про право власності.
Голова ліквідаційної комісії ТОВ "Христофорівське" не погоджуючись із вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області скасувати, позивачу у позові відмовити.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2008 року у даній справі (судді: Лашин В.В. - головуючий, Єрмілова Г.А., Воронюк О.Л.) задоволена апеляційна скарга відповідача, рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову ВАТ «Баштанська СГ МТС» відмовлено, в частині позовних вимог позивача про зобов'язання Христофорівської сільської ради видати свідоцтво про право власності провадження припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Позивач, не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2008 року і залишити без змін рішення господарського суду Миколаївської області від 21 грудня 2007 року.
При цьому заявник касаційної скарги вказав, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 657, ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та не застосовано ті норми права, які на думку скаржника суд повинен був застосувати, як то: ч. 2 ст. 92 ГПК, п. 2 ст. 328 ЦК України.
Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 26 травня 2008 року розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: Ткаченко Н.Г. головуючий, Заріцька А.О., Продаєвич Л.В.
У судовому засіданні 27 травня 2008 року оголошено перерву до 3 червня 2008 року.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ВАТ «Баштанська СГ МТС» звернулося до суду із позовом на підставі ст. 204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2005 року ліквідаційна комісія ТОВ "Христофорівське" в особі голови Піган Л.Д. відчужила ВАТ «Баштанська СГ МТС», шляхом проведення аукціону, майно ТОВ "Христофорівське", а саме: зерносклад розташований у с. Христофорівка. Про вказані обставини свідчить нотаріально не посвідчений договір-купівлі продажу, укладений між сторонами 22 липня 2005 року, який від імені покупця підписаний головою ліквідаційної комісії Піган Л.Д. (а.с. 14).
Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2005 року у справі № 2а-03/05 рішення зборів власників земельних та майнових паїв ТОВ "Христофорівське" від 29 квітня 2004 року про припинення діяльності товариства та обрання головою ліквідаційної комісії Піган Л.Д. визнано недійсним на тій підставі, що право приймати такі рішення відноситься до виключної компетенції зборів засновників.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен укладатись у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, всіх вимог, передбачених вказаною статтею сторони не виконали.
В обґрунтування ж рішення суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув і послався на п. 2 ст. 328 та ст. 92 ЦК України, оскільки відповідач не довів, що позивач знав або не міг не знати про недійсність рішення власників майнових та земельних паїв від 29 квітня 2004 року, а на час укладення спірного договору голова ліквідаційної комісії банкрута Піган Л.Д. діяла на підставі протоколу загальних зборів засновників від 29 квітня 2004 року, який на час укладання договору купівлі-продажу не був визнаний недійсним.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та відмовляючи позивачу в задоволенні позову про визнання права власності на спірний об'єкт за ВАТ «Баштанська СГ МТС», суд апеляційної інстанції погодився з доводами апеляційної скарги і виходив з того, що спірний договір купівлі-продажу підписаний не уповноваженою на те особою, оскільки факт незаконності обрання Піган Л.Д. головою ліквідаційної комісії встановлений рішенням суду (постанова Баштанського районного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2005 року у справі № 2а-03/05, яка є чинною), договір в порушення приписів ст. 657 ЦК України нотаріально не посвідчений та його державна реєстрація не здійснювалась.
Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що сторонами під час укладання договору купівлі-продажу спірного майна від 22 липня 2005 року не було досягнуто усіх істотних умов договору, оскільки в самому договорі не конкретизоване місце розташування предмета договору -склад зерновий ( п. 1.2 договору), а зазначена лише загальна адреса об'єкта продажу: с. Христофорівка Баштанського району (а.с. 14).
Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд вірно вказав, що місцевий господарський суд безпідставно визнав ВАТ «Баштанська СГ МТС» власником спірного нерухомого майна, оскільки визнанню права власності передує нотаріальне посвідчення договору та його державна реєстрація або визнання дійсним договору купівлі-продажу у судовому порядку, чого здійснено не було і матеріалами справи не підтверджена наявність права власності ВАТ "Баштанська СГ МТС" на нерухоме майно у вигляді зернового складу, розташованого по вул. Польова, 3 (територія току) у с. Христофорівка Баштанського району.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12 липня 2007 року у справі № 11/234/07, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21 серпня 2007 року, ВАТ "Баштанська СГ МТС" відмовлено у позові до ТОВ "Христофорівське" про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати про те, що приймаючи по суті законну та обґрунтовану постанову суд апеляційної інстанції бузпідставно вказав, що припиняючи провадження в частині вимог суд першої інстанції повинен був винести окрему ухвалу, а не вказувати про це в рішенні. Такі висновки суду апеляційної інстанції не грунтуються на нормах процесуального закону.
Вирішення господарським судом питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог можливе і в єдиному процесуальному документі, яким закінчується розгляд справи - в рішенні суду.
За наведених обставин, доводи касаційної скарги про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визнання за позивачем права власності на спірний об'єкт не можна визнати переконливими, а посилання позивача в касаційній скарзі на те, що позивач не був обізнаний про обмеження голови ліквідаційної комісії банкрута на укладання договору купівлі-продажу висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2008 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція» залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2008 у справі № 9/973/07 залишити без змін.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді А. Заріцька
Л. Продаєвич