Справа: № 2-а-908/10 Головуючий у 1-й інстанції: Мостовий Р.П.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
"14" липня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Федотова І.В., Мельничука В.П.,
при секретарі: Горюновій Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області на постанову Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01 травня 2010 року та в подальшому виплачувати ці суми.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 16 травня 2010 року по 30 листопада 2010 року.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просить скасувати постанову та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зазначена редакція ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни»чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог - законним і обґрунтованим.
Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.
Колегія суддів зазначає, що будь -яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області залишити без задоволення, постанову Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Повний текст Ухвали складено 14.07.2011 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: І.В. Федотов
Суддя: В.П. Мельничук