01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.07.2011 № 34/412
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів: Остапенка О.М.
Скрипка І.М.
при секретарі:
за участю представ- ників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства „Багатопрофільна фірма „Вінко”
на ухвалу
Господарського суду
міста Києва
від 16.05.2011 року
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер”
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
у справі № 34/412 (суддя: Сташків Р.Б.)
за позовом Приватного підприємства „Багатопрофільна фірма „Вінко”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер”
про повернення безпідставно набутого майна в сумі 54 262, 66 грн.
В судовому засіданні 21.07.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року у справі № 34/412 за позовом Приватного підприємства „Багатопрофільна фірма „Вінко” (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер” (далі - відповідач) про повернення безпідставно набутого майна в сумі 54 262, 66 грн. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Наказ Господарського суду міста Києва № 34/412 від 05.11.2010 року визнано таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року та відмовити у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що з моменту винесення постанови про закінчення виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №14/223 від 22.09.2009 року у відповідача припинилося право вимоги до позивача щодо виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2009 року №14/223-09 та сплати заборгованості, а тому, на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у боржника права вимоги до стягувача, а відтак і про припинення зобов'язання боржника на підставі зарахування зустрічних однорідних вимог. Таким чином, апелянт вважає, що підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.07.2011 року.
В судове засідання 21.07.2011 року представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
З урахуванням обмеженого строку, встановленого ГПК України для перегляду ухвал в апеляційному порядку, та того, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної і обґрунтованої постанови, а явка сторін обов'язковою не визнавалася, колегія суддів, порадившись, визнала можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 року у справі 34/412 позов Приватного підприємства “Багатопрофільна фірма “Вінко” задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оіл Рівер” 54 262 грн. 66 коп. попередньої оплати за договором поставки нафтопродуктів №0022/0903/10ОР від 09.03.2010, а також 542 грн. 63 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
05.11.2010 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 року у справі №34/412, яке набрало законної сили 02.11.2010 року, видано наказ.
13.04.2011 року відповідач звернувся до місцевого господаського суду з заявою про визнання наказу Господарського суду м. Києва у справі №34/412 таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги відповідач (заявник) обґрунтовує тим, що він має вимоги до позивача щодо виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2009 року у справі №14/223-09, згідно з яким Приватне підприємство “Багатопрофільна фірма “Вінко” має сплатити суму основного боргу в розмірі 208 747,01 грн., річні в розмірі 23 396,81 грн., пеню в розмірі 156 601,15 грн., інфляційні втрати в розмірі 108 956,67 грн., витрати на сплату державного мита в розмірі 10 770,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн., що разом складає 508 784,52 грн.
Оскільки, відповідачем, в порядку ст. 601 ЦК України, була направлена позивачеві заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.04.2011 року щодо виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2009 року №14/223-09 та рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 року у справі 34/412, наказ Господарського суду м. Києва №34/412 від 05.11.2010 року має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог відповідача та задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Оіл Рівер” належним чином та у належній формі вчинено односторонній правочин щодо зарахування зустрічних вимог, а доказів оскарження правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.04.2011 року позивачем не було надано.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбаається, що рішенням Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 року у справі 34/412, позов Приватного підприємства “Багатопрофільна фірма “Вінко” задоволено та з відповідача на користь позивача стягнуто 54 262 грн. 66 коп. попередньої оплати за договором поставки нафтопродуктів №0022/0903/10ОР від 09.03.2010 року, а також 542 грн. 63 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що разом складає 55 041,29 грн.
05.11.2010 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 року у справі №34/412, яке набрало законної сили 02.11.2010 року, видано наказ.
До того ж, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2009року у справі №14/223-09 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Оіл Рівер”до Приватного підприємства “Багатопрофільна фірма “Вінко”та стягнуто з Приватного підприємства “Багатопрофільна фірма “Вінко”на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оіл Рівер”суму основного боргу в розмірі 208 747,01 грн., річні в розмірі 23 396,81 грн., пеню в розмірі 156 601,15 грн., інфляційні втрати в розмірі 108 956,67 грн., витрати на сплату державного мита в розмірі 10 770,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу а розмірі 312,50 грн., що разом складає 508 784,52 грн.
13.04.2011 року відповідачем, в порядку ст. 601 ЦК України, на адресу позивача була направлена заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.04.2011 року, відповідно до якої було припинено зобов'язання сторін в сумі 55 041,29 грн., що виникли на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2009 №14/223-09 та рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 року у справі 34/412.
13.04.2011 року відповідач звернувся до місцевого господаського суду з заявою про визнання наказу Господарського суду м. Києва у справі №34/412 таким, що не підлягає виконанню.
Позивач, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, проти задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, заперечує з наступних підстав.
Так, позивач вважає, що на момент складання заяви про зарахування зустрічних вимог відповідач вже не мав права вимоги погашення позивачем перед ним заборгованості за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2009 року №14/223-09 та відповідним наказом, оскільки 22.03.2010 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №14/223 від 22.09.2009 року, що відповідно до статей 38, 40 Закону України “Про виконавче провадження” (чинної на момент винесення постанови) позбавляє можливості стягувача права повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання. Отже, з моменту винесення постанови про закінчення виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №14/223 від 22.09.2009 року у відповідача припинилося право вимоги до позивача щодо виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2009 року №14/223-09 та сплати заборгованості.
Згідно зі ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК рішення господарського суду, що набули законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що право на стягнення заборгованості, яке підтверджене судовим рішенням і наказом господарського суду, повинне бути реалізоване у формах і у спосіб, встановлений законодавством про виконавче провадження.
Отже, залік зустрічних однорідних вимог на цій стадії повиннен здійснюватися виключно на підставах і в порядку, визначених ГПК і Законом України „Про виконавче провадження”. При цьому, виконавчий документ передбачає виключно стягнення з боржника коштів як спосіб виконання відповідного рішення суду. Судове рішення підлягає виконанню тільки у спосіб, вказаний у судовому наказі (виконавчому документі).
Таким чином, на думку колегії, угода про залік зустрічних однорідних вимог, яка здійснена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення між стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка у випадку затвердження судом є підставою для закінчення виконавчого провадження.
При цьому, колегія суддів відзначає, що заліком визнається угода, за якою із двох зустрічних однорідних вимог за предметом зобов'язання одне - менше по сумі - погашається цілком, а інше - більше по сумі - припиняється в частині, рівній меншій вимозі. Втім, визнавши наказ від 05.11.2010 року №34/412, яким з відповідача на користь позивача стягнуто 54 262 грн. 66 коп. попередньої оплати за договором поставки нафтопродуктів №0022/0903/10ОР від 09.03.2010 року, таким що не підлягає виконанню, зобов'язання Приватного підприємства „Багатопрофільна фірма „Вінко” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер” на суму 508 784, 52 грн. по наказу від 22.09.2009 року по справі № 14/223-09 залишилось не припиненим в частині, рівній меншій вимозі по наказу від 05.11.2010 року №34/412, який визнано таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом було неправомірно визнано наказ суду від 05.11.2010 року №34/412 таким, що не підлягає виконанню, чим порушено норми процесуального законодавства, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Багато профільна фірма „Вінко” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року у справі № 34/412 задовольнити.
2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року у справі № 34/412 скасувати.
3.В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
4.Матеріали справи № 34/412 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Іваненко Я.Л.
Судді Остапенко О.М.
Скрипка І.М.