"08" липня 2011 р.Справа № 6/42/5022-597/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
за позовом - Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (вул. Гайдамацька, 22 м. Дрогобич, Дрогобицький район, Львівська область 82100)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Партнерс" (вул. Миру, 82 с. Увисла, Гусятинський район, Тернопільська область 48206)
про стягнення 7000 грн. заборгованості, 1716 грн. інфляційних нарахувань, 170 грн. 3% річних
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Чудопалов Ю.Ю
Суть справи:
ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до ТОВ "МС Партнерс" про стягнення 7000 грн. заборгованості, 1716 грн. інфляційних нарахувань, 170 грн. 3% річних, а всього -8 886 грн.. А також просило стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі 2 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Свої вимоги, підтримані в засіданні його представником, позивач мотивував невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг з перевезення вантажу.
Згідно з відзивом на позов та поясненнями представника відповідача, останній проти задоволення позову заперечив, посилаючись на відсутність між сторонами будь - яких договірних зобов'язань.
Розгляд справи, призначений вперше на 19.05.2011р., неодноразово відкладався востаннє на 08.07.2011р..
Відповідно до ст.69 ГПК України строк вирішення спору продовжувався.
В засідання 08.07.2011р. представник позивача не з'явився, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.
В засіданні представникам сторін роз'яснювались належні їм права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотанням аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, в т.ч. дані ними в попередніх судових засіданнях, судом встановлено наступне:
- 21.06.2010р. ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (позивачем у справі) отримано за допомогою технічного засобу зв'язку примірник заявки -договору на перевезення вантажу №Л-2106-1ТМ у міжнародному сполученні смт. Єлізово (Могилівська область, Осиповічський район, Білорусія ОЗАО "Склозавод Єлізово") -м. Харків (Україна, Харківський пивзавод "Рогань") через митний перехід в Нових Яриловичах.
Заявка -договір оформлено на бланку із друкованим зазначенням реквізитів ТОВ "МС Партнерс" (відповідача), названого в договорі як експедитор.
В якості перевізника, в заявку вписано позивача.
Перевезення повинен був здійснювати водій ОСОБА_1, на автомобілі МАЗ НОМЕР_1.
Вартість перевезення, згідно із заявкою -договором становила - 7 000грн..
Одержана заявка -договір №Л-2106-1ТМ від 21.06.2010р. зареєстрована позивачем за №ЗМК -075/10 від 21.06.2010р..
Згідно з наданими позивачем поясненнями та доданими документами, ТОВ "Комора-С" та відповідач організовували перевезення для ОЗАО "Склозавод Єлізово" і пивзаводу "Рогань", у зв'язку з чим ТОВ "МС Партнерс" звернулось 21.06.2010р. до позивача, який володіє ліцензією, у тому числі на міжнародні автомобільні перевезення (ліцензія серії НОМЕР_2, із строком дії 29.08.2007р. -28.08.2012р.).
Перевезення вантажу було виконано, у відповідності до умов заявки, що стверджується окрім іншого міжнародною товарно -транспортною накладною (СМR) серії №0008888 та подорожнім листом серії 01 ААГ №011808.
З ініціативи позивача, сторони в спосіб аналогічний оформленню заявки -договору, завірили Акт виконаних робіт від 22.06.2010р., у відповідності до якого у ТОВ "МС Партнерс" відсутні претензії щодо виконаного позивачем перевезення вартістю 7 000грн..
За п.9 заявки -договору її факсимільна копія має силу оригіналу. Сторони зобов'язанні обмінятись оригіналами документів в термін до п'яти робочих днів з дня підписання.
В судовому засіданні 17.06.2011р. представник позивача пояснив, що відповідач обіцяв скласти і надіслати поштою на адресу ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" заявку -договір на перевезення вантажу №Л-2106-1ТМ із відтиском печатки та підписом представника ТОВ "МС Партнерс", але так цього і не зробив.
Для проведення оплати, ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" направив на адресу відповідача рахунок №1123 від 23.06.2010р..
У зв'язку з не проведенням розрахунку позивач і звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-3,33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Поданими суду доказами заявник довів обґрунтованість позову в частинні стягнення з відповідача 7 000грн. основного боргу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст.909 ЦК України).
Виходячи з представлених позивачем матеріалів, безпосередньо між сторонами у справі було досягнуто згоди щодо умов договору, який за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч.1 ст.909 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами -ч.1 ст.207 ЦК України, ч.1 ст.181 ГК України.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору -ч.2 ст.181 ГК України.
Недотримання письмової форми договору перевезення вантажу не вливає на його дійсність.
При цьому, спеціальною нормою, а саме ч.3 ст.909 ЦК України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Окрім складених факсограм заявки -договору на перевезення вантажу та акту виконаних робіт, які заперечує позивач, укладення договору перевезення вантажу підтверджується документами первинного обліку роботи автомобіля : міжнародною товарно -транспортною накладною (СМR) та подорожнім листом вантажного автомобіля.
Зокрема, в силу ч.3 ст.909 ЦК України та ст.ст.1,4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів ( до якої Україна приєдналась згідно з Законом від 01 серпня 2006 року N 57-V ), договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлюється накладною.
Накладна, оскільки не доведено противного, є доказом умов такого договору і свідченням прийняття вантажу -ст.9 Конвенції.
Слід також зазначити, що в міжнародній товарно -транспортній накладній (СМR) серії №0008888 (існування якої представник відповідача в засіданні 17.06.2011р. не оспорив), подорожньому листі серії 01 ААГ №011808, заявці -договорі №Л-2106-1ТМ від 21.06.2010р., акті виконаних робіт від 22.06.2010р., рахунку №1123 від 23.06.2010р., у якості водія, котрий здійснював перевезення згадується ОСОБА_1, а перевізним засобом -автомобіль МАЗ НОМЕР_1.
У відповідності до копії трудової книжки, на час виникнення спірних правовідносин водій ОСОБА_1 перебував з позивачем у трудових відносинах, а згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля МАЗ НОМЕР_1 є ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів".
З огляду на усе вищенаведене, заперечення відповідача про відсутність між сторонами зобов'язань, які випливають з перевезення вантажу є безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з викладеного, з урахуванням надісланого боржнику рахунку, приписів ч. 2 ст.530 ЦК України, з відповідача слід стягнути 7000 грн. основного боргу.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Враховуючи вище наведене, розрахунок заявлених вимог, настання строку оплати, інші обставини справи, слід задовольнити позов в частині стягнення 637грн. інфляційних нарахувань і 169,15 грн. річних.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Згідно з ст.ст.44,49 ГПК України, судові витрати позивача (держмито та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.
З урахуванням ціни позову, співрозмірності заявлених до відшкодування витрат із наданими послугами, інших обставин справи, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення клопотання відповідача щодо стягнення з позивача 1000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Партнерс" вул. Миру, 82 с. Увисла, Гусятинський район, Тернопільська область код 35855807, -
- на користь Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" вул. Гайдамацька, 22 м. Дрогобич, Дрогобицький район, Львівська область код 00240158 - 7000 грн. основного боргу, 637 грн. інфляційних нарахувань, 169,15 грн. 3% річних, 89,61 грн. держмита і 207,33 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, 1000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Видати наказ.
2. В задоволенні решти вимог відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “12 ” липня 2011р., через місцевий господарський суд
Суддя І.П. Шумський