Іменем України
28 липня 2011 року справа № 5020-12/492-5/019-12/036
За позовом Бахчисарайської міської Ради Автономної Республіки Крим
до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя”
про спонукання повернути земельну ділянку та підписати акт прийому-передачі земельної ділянки
за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя”
до Бахчисарайської міської Ради Автономної Республіки Крим,
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про визнання рішення № 365 від 28.02.2008 незаконним, спонукання укласти договір оренди земельної ділянки строком на дев'ять років, визнання недійсною угоди між ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Бахчисарайського відділення Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"
ОСОБА_2
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників:
позивач за первісним позовом (Бахчисарайська міська Рада АР Крим): не з'явився;
відповідач за первісним позовом (ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя”): не з'явився;
третя особа (Кримська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Бахчисарайського відділення Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" ) -не з'явився;
відповідач за зустрічним позовом (ФОП ОСОБА_1 - не з'явився;
третя особа (ОСОБА_2) -не з'явився.
встановив:
14.08.2008 Бахчисарайська міська Рада АР Крим звернулась до господарського суду м.Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя” про спонукання повернути земельну ділянку та підписати акт прийому-передачі земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 11.04.2003 між сторонами у справі було укладено договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років. Строк дії договору оренди закінчився, має місце рішення Бахчисарайської міської Ради АР Крим № 365 від 28.02.2008 “Про договір оренди між Бахчисарайською міською Радою АР Крим та ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя”, пунктом 1 якого припинено всі види договору оренди землі площею 200,93 га, укладеного між Бахчисарайською міською радою АР Крим та ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” про виділення у 2008 році в оренду земельних ділянок.
Позивач зазначає, що після закінчення строку дії договору оренди землі ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” відмовляється повернути земельну ділянку орендодавцеві.
Ухвалою від 18.08.2008 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
02.09.2008 від товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя” надійшла зустрічна позовна заява до Бахчисарайської міської Ради АР Крим про визнання рішення № 365 від 28.02.2008 незаконним, спонукання укласти договір оренди земельної ділянки строком на дев'ять років.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані посиланням на пункт 2 договору оренди земельної ділянки від 11.04.2003, статтю 777 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. Оскаржуючи рішення Бахчисарайської міської Ради АР Крим № 365 від 28.02.2008 позивач за зустічним позовом вважає його таким, що супуречить вимогам статей 123, 124 Земельного кодексу України, статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(том 1 а.с.24-50).
Ухвалою від 03.08.2008 зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя” об'єднана з матеріалами справи № 5020-12/492 для спільного розгляду с первісним позовом, їй привласнено № 5020-12/492.
02.04.2009 від товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя” надійшло доповнення до зустрічної позовної заяви, в якій позивач за зустрічним позовом також просить суд визнати недійсною угоду від 17.05.2006 між ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, оформлену у вигляді договору купівлі-продажу нерухомого майна багаторічних рослин дерев персику 1983 року посадки в кількості 10373 штук, розташоdаних на ділянці № 1 площею 32,5 га в м.Бахчисараї (том 1 а.с.127-129).
Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 02.04.2009 до участі у справі по зустрічному позову в якості другого відповідача залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, а також в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (том 1 а.с.150-151).
Ухвалою від 06.07.2010 провадження у справі № 5020-12/492-5/019-12/036 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею цивільної справи № 2-2187/2009 за позовом ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною, що розглядається Бахчисарайським районним судом АР Крим та набрання рішенням у справі № 2-2187/2009 законної сили.
14.06.2011 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшло клопотання виконавчого комітету Бахчисарайської міської Ради АР Крим про поновлення провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим у справі № 2-2187/2009.
16.06.2011 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшов лист Бахчисарайського районного суду АР Крим разом з копією ухвали Апеляційного суду АР Крим від 16.02.2011 по цивільній справі № 2-1251/2010 за позовом ТОВ Агрофірма “Верхоріччя” до ОСОБА_2, приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, відповідно до якої рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 04.11.2010 про задоволення позову ТОВ Агрофірма “Верхоріччя” про визнання недійсним договору купівлі-продажу було залишено без змін.
Ухвалою від 20.06.2011 справу прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., провадження у справі поновлено, призначено розгляд справи у сдовому засіданні.
У судові засідання 07.07., 20.07., 28.07.2011 представники ОСОБА_2, ОСОБА_1 не з'явились.
Суд звертає увагу на той факт, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1. Поштова кореспонденція, яка направлялась судом ОСОБА_1 на вказану адресу поверталась до суду з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з «закінченням терміну зберігання».
В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
На підставі викладеного, суд вважає належним сповіщення ОСОБА_1 за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом про час та місце розгляду даної справи.
Від Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.
Відповідач у судове засідання 28.07.2011 не з'явився, хоча приймав участь у судовому засіданні 20.07.2011 та був сповіщений про час та місце розгляду справи 28.07.2011. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Від позивача у даній справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до розгляду поданої ним 27.07.2011 заяви про роз'яснення ухвали господарського суд м.Севастополя від 19.12.2008 про вжиття заходів забезпечення позову.
В той же час, позивач не зазначив -яким чином клопотання про роз'яснення ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову унеможливлює розгляд справи по суті позовних вимог.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Тому, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін та третіх осіб.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
встановив:
11.04.2003 між Бахчисарайською міською Радою АР Крим -Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоряччя” -Орендар, було укладено договір оренди земельної ділянки, пунктом 1 якого сторони погодили, що на підставі закону України «Про оренду землі»та «Про місцеве самоврядування в Україні»та у відповідності з рішенням 17 сесії 23 скликання № 254-в від 06.11.2001 Бахчисарайської міської ради АР Крим «Про надання земельної ділянки ТОВ а/ф «Верхоріччя»в оренду Орендодавець виділяє, а Орендар приймає у платне користування на умовах оренди строком на 5 років земельну ділянку площею 200,93 га, план (схема) якого являється невід'ємною частиною даного договору (том 1 а.с.7-10).
Пунктом 2 договору встановлено, що договір укладено строком на 5 років, початок дії рахується після підписання його сторонами та державної реєстрації. Укладений договір підлягає обов'язковій реєстрації у відповідному відділі земельних ресурсів.
Право на оренду земельної ділянки виникає після реєстрації даного договору.
Із змісту договору оренди від 11.04.203 вбачається факт його державної реєстрації 19.06.2003 (том 1 а.с.10).
Пунктом 2 договору також встановлено, що по закінченні строку договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. В такому випадку зацікавлена сторона зобов'язана повідомити письмово іншу сторону про бажання продовжити дію договору на новий строк, не пізніше ніж за один місяць до його закінчення.
Згідно з пунктом 3 договору, орендна плата встановлена сторонами в розмірі 5000,00 грн. на рік та вноситься зі ст.51 Закону України «Про державний бюджет на 2002 рік»від 20.12.2001 кожне півріччя рівними частинами по 2500,00 грн. за кожне півріччя, не пізніше 20 числа останнього місяця півріччя, що підлягає сплаті, на розрахунковий рахунок Бахчисарайської міської ради. Строки та порядок внесення орендної плати можуть змінюватись у відповідності з чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 4 договору, земельна ділянка передається в оренду для сільськогосподарського виробництва. Зміна цільового використання орендованої земельної ділянки в період дії даного договору не допускається.
Пунктом 5 договору встановлено, що у випадку закінчення строку оренди або розірвання договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому у зрівнянні з тим, в якому він отримав її в оренду.
14.07.2008 Бахчисарайська міська Рада АР Крим листом № 02.1-14/383 повідомила ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” про закінчення строку дії договору оренди землі № 1/7 від 19.06.2003 (номер і дата державної реєстрації). У вказаному листі Бахчисарайська міська рада АР Крим також послалась на власне рішення № 365 від 28.02.2008 “Про договір оренди між Бахчисарайською міською Радою АР Крим та ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя”, висловило заперечення проти поновлення строку дії договору та просила підписати акт прийому-передачі земельної ділянки (том 1 а.с.11).
22.07.2008 ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” направило на адресу Бахчисарайської міської Ради АР Крим відповідь на лист від 14.07.2008 № 02.1-14/383, в якому заперечувало проти підписання акту прийому-передачі земельної ділянки, посилаючи на переважне право на укладення договору на новий строк, та вимагало надати можливість для подачі документів, необхідних для поновлення договору оренди на новий строк (том 1 а.с.12).
Наведені вище обставини з'явились підставою для звернення Бахчисарайської міської Ради АР Крим з позовом до ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” про спонукання повернути земельну ділянку та підписати акт прийому-передачі земельної ділянки, а ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” із зустрічним позовом до Бахчисарайської міської Ради АР Крим про визнання рішення № 365 від 28.02.2008 незаконним, спонукання укласти договір оренди земельної ділянки строком на дев'ять років.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову Бахчисарайської міської Ради АР Крим та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 вказаного закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Як зазначалось, пунктом 5 договору оренди від 11.04.2003 встановлено, що у випадку закінчення строку оренди або розірвання договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому у зрівнянні з тим, в якому він отримав його в оренду.
Наведені вище обставини свідчать про те, що Бахчисарайська міська Рада АР Крим, після закінчення строку дії договору, має право вимагати від ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” повернення земельної ділянки, яка була предметом договору.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” підписати Акт прийому-передачі спірної земельної ділянки, то суд вважає такі вимоги необґрунтованими та не відповідаючими передбаченим чинним законодавством способам захисту порушеного права.
Заявлена вимога про зобов'язання підписати акт прийому-передачі земельної ділянки за Договором не може бути предметом позову, оскільки такий акт є доказом підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не є матеріально-правовою чи немайновою вимогою позивача, на підставі якої суд приймає рішення.
Cуд, у зв'язку з цим, також звертає увагу позивача на частину першу статті 61 Закону України “Про виконавче провадження”, якою встановлено, що у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. При цьому, відповідно до частини другої статті 15 вказаного Закону, під час вчинення виконавчих дій з вилучення і передачі майна обов'язкова присутність понятих.
Пунктом 3 частини першої статті 32 Закону України “Про виконавче провадження” вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні, є заходом примусового виконання рішення.
Підпунктом 5.9.3 пункту 5.9 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, якщо боржник не виконав рішення добровільно, то державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачеві, про що складає акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29, 29-1) у трьох примірниках. Перший примірник залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачеві та боржникові під розписку на першому примірнику.
Таким чином, порушене право позивача повною мірою захищається шляхом задоволення позовної вимоги про зобов'язання повернути земельну ділянку, а фактична передача земельної ділянки відбувається в рамках виконавчого провадження, в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.
Що стосується посилань ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” на необхідність спонукання Бахчисарайської міської Ради АР Крим укласти договір оренди земельної ділянки строком на дев'ять років, то суд вважає такі посилання безпідставними виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі»(в редакції від 03.06.2008 -станом на момент припинення дії договору оренди від 11.04.2003), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Пунктом 2 договору також встановлено, що по закінченні строку договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. В такому випадку зацікавлена сторона зобов'язана повідомити письмово іншу сторону про бажання продовжити дію договору на новий строк, не пізніше ніж за один місяць до його закінчення.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Виходячи із змісту статей 123, 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебуває у державній або комунальній власності, здійснюється за проектами відведення цих ділянок, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради -сесії.
Суд звертає увагу на те, що Бахчисарайська міська рада, як орендодавець земельної ділянки та як орган, уповноважений розпоряджатись відповідною земельною ділянкою, висловив свої заперечення проти продовження орендних відносин як до закінчення строку дії договору (рішення № 365 від 28.02.2008), так і після його закінчення (лист від 14.07.2008).
Суд вважає, що умови договору та зміст закону передбачають лише право орендаря на укладення договору оренди на новий строк, яке може бути реалізоване за наявності згоди орендодавця на продовження орендних відносин. Переважне право орендаря жодним чином не зобов'язує міську раду поновлювати орендні відносини.
28.02.2008 Бахчисарайською міською Радою АР Крим було прийнято рішення № 365 “Про договір оренди між Бахчисарайською міською Радою АР Крим та ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя”, пунктом 1 якого вирішено припинити всі види договору оренди землі площею 200,93 га, укладеного між Бахчисарайською міською радою АР Крим та ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” про виділення у 2008 році в оренду земельних ділянок (том 1 а.с.16).
Згідно з пунктом 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.
Якщо на час звернення до суду з відповідним позовом не подано доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, вимоги позивача про зобов'язання такого органу укласти договір оренди задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги відсутність рішення Бахчисарайської міської ради про передачу ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” спірної земельної ділянки на новий строк після закінчення строку оренди, суд вважає відсутніми підстави для зобов'язання в судовому порядку укласти договір оренди на новий строк.
Що стосується вимог зустрічного позову про визнання незаконним рішення Бахчисарайської міської Ради АР Крим № 365 від 28.02.2008 “Про договір оренди між Бахчисарайською міською Радою АР Крим та ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя”, то суд вважає такі вимоги необґрунтованими з огляду на наступне.
Виходячи з положень розділу 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», заявлені ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” зустрічні позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Надаючи оцінку позовним вимогам по суті, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 144 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Однак, позивач за зустрічним позовом, посилаючись на можливість визнання незаконним рішення міської ради, в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не навів жодної норми чинного законодавства, якій суперечить оскаржуване рішення Бахчисарайської міської ради № 365 від 18.02.2008.
Судом встановлено, що рішення Бахчисарайської міської ради № 365 від 18.02.2008 ухвалено в межах передбаченої Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»компетенції міської ради, порушень вимог чинного законодавства під час ухваленні рішення судом не встановлено.
Посилання позивача в зустрічному позові на ухвалення оскаржуваного рішення у відсутність своєчасного повідомлення ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” про факт прийняття такого рішення жодним чином не свідчить про невідповідність рішення міської ради вимогам чинного законодавства. Положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачають обов'язку органу місцевого самоврядування попередньо повідомляти можливих зацікавлених осіб про намір прийняти те чи інше рішення.
В силу частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
На підставі викладеного, вимоги зустрічного позову ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” до Бахчисарайської міської Ради АР Крим про визнання рішення № 365 від 28.02.2008 незаконним та спонукання укласти договір оренди земельної ділянки строком на дев'ять років задоволенню не підлягають.
Надаючи оцінку вимогам зустрічного позову ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” про визнання недійсною угоди від 17.05.2006 між ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, оформлену у вигляді договору купівлі-продажу нерухомого майна багаторічних рослин дерев персику 1983 року посадки в кількості 10373 штук, розташованих на ділянці № 1 площею 32,5 га в м.Бахчисараї, суд виходить з наступного.
Заначені вище вимоги були заявлені товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя” 02.04.2009 як доповнення до заявленого раніше зустрічного позову.
Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 02.04.2009 до участі у справі по зустрічному позову в якості другого відповідача залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, а також в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (том 1 а.с.150-151).
Таким чином, суд залучивши ухвалою від 02.04.2009 до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_1 та в якості третьої особи ОСОБА_2 фактично прийняв до розгляду уточнення зустрічних позовних вимог, у зв'язку з чим, такі вимоги підлягають розгляду.
В той же час, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Судом встановлено, що в провадженні господарського суду АР Крим перебувала справа № 2-33/3523-2010 за позовом ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відчуження об'єкту нерухомості, оформленого у вигляді договору купівлі-продажу плодоносних багаторічних рослин дерев персика 1983 року посадки в кількості 10373 штук, розташованих на ділянці № 1 площею 32,5 га в м.Бахчисараї.
Підставою позовних вимог у справі № 2-33/3523-2010 були ті самі правові підстави, що заявлені в уточнені до зустрічного позову у даній справі -невідповідність правочину вимогам статей 203, 235, 657 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду АР Крим від 30.08.2010 у справі № 2-33/3523-2010 позов ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” було задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу плодоносних багаторічних рослин дерев персика 1983 року посадки в кількості 10373 штук, розташованих на ділянці № 1 площею 32,5 га в м.Бахчисараї. В частині вимог про відшкодування вартсоі послуг адвоката та експертних установ відмовлено.
Зазначене рішення набрало законної сили.
За таких обставин, провадження у справі в частині вимог зустрічного позову ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” про визнання недійсною угоди від 17.05.2006 між ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, оформлену у вигляді договору купівлі-продажу нерухомого майна багаторічних рослин дерев персику 1983 року посадки в кількості 10373 штук, розташованих на ділянці № 1 площею 32,5 га в м.Бахчисараї, стягнення вартості послуг адвоката та вартість послуг експертної установи підлягає припиненню.
Ухвалою суду від 19.12.2008 вжито заходів до забезпечення зустрічного позову шляхом заборони Бахчисарайській міській Раді АР Крим вчиняти будь-які дії, пов'язані з встановленням порядку землекористування земельною ділянкою (місцезнаходження згідно Договору оренди від 11.04.2003 б/н, зареєстрованого у Бахчисарайському районному відділу земельних ресурсів АР Крим за № 1/7 від 19.06.2003; загальна площа -200,93 га; розташована -в межах міста Бахчисарай у напрямку міста Сімферополь по обидві сторони від автомобільної траси Севастополь-Харків; цільове призначення -товарне сільськогосподарське виробництво), орендовану Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Верхоріччя” згідно договору оренди землі №1/7 від 19 червня 2003 року.
Відповідно до статті 68 Господарського кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Приймаючи до уваги факт відмови у задоволенні зустрічного позову, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 80, статтями 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Первісний позов Бахчисарайської міської Ради АР Крим задовольнити частково.
2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя” (99040, м.Севастополь, просп. Ген.Острякова, 126 квартира 1; ідентифікаційний код 31164580) повернути Бахчисарайській міській Раді АР Крим (98403, АР Крим, м.Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 14) земельну ділянку площею 200,93 га, надану в оренду згідно Договору оренди, зареєстрованого в Бахчисарайському районному відділі земенльних ресурсів 19.06.2003 під № 1/7.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя” (99040, м.Севастополь, просп. Ген.Острякова, 126 квартира 1; ідентифікаційний код 31164580) на користь Бахчисарайської міської Ради АР Крим (98403, АР Крим, м.Бахчисарай, вул. сімферопольська, 14) 85,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині первісного позову відмовити.
5. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя” про визнання незаконним рішення Бахчисарайської міської Ради АР Крим № 365 від 28.02.2008 та спонукання укласти договір оренди земельної ділянки строком на дев'ять років відмовити.
6. Провадження у справі в частині вимог зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Верхоріччя” про визнання недійсною угоди від 17.05.2006 між ТОВ “Агрофірма “Верхоріччя” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, оформлену у вигляді договору купівлі-продажу нерухомого майна багаторічних рослин дерев персику 1983 року посадки в кількості 10373 штук, розташованих на ділянці № 1 площею 32,5 га в м.Бахчисараї, стягнення вартості послуг адвоката та вартості послуг експертної установи припинити.
7. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду м.Севастополя від 19.12.2008 у справі № 5020-12/492-5/019-12/036, скасувати.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.С. Погребняк
Рішення оформлено
і підписано в порядку
статті 84 ГПК України
29.07.2011.