ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/22322.06.11
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії
доНаціональної комісії регулювання електроенергетики України
простягнення 2 746,20 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Казімірчук Г.Ф.
від відповідача:Бондарчук Г.С.
Відкрите акціонерна товариство «Укртелеком»(надалі -ВАТ «Укртелеком») в особі Київської міської філії звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України (надалі - «НКРЕ») про стягнення 2 746,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 кв.м. №90-27/231-41 від 10.03.2010 р. позивач передав у строкове платне користування нежитлове приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 671,58 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 41,76 грн., інфляційних втрат у розмірі 24,77 грн. та 3% річних у розмірі 8,09 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.06.2011 р.
В судове засідання 22.06.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти позову заперечував.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
10.03.2011 р. між ВАТ «Укртелеком»(орендодавець) та НКРЕ (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 кв.м №90-27/231-41 (надалі -«Договір»).
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (далі -майно), розташованого в м. Києві на 3 поверсі 4-поверхового будинку №8 по вул. Лебедєва-Кумача (АТС-457), загальною площею 1,0 кв.м -спеціалізованих технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку.
Згідно п. 1.2 Договору сторони домовились про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та постанови Кабінету Міністрів України від. 04.10.1995 №786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».
За змістом п. 2.1 Договору орендар приймає у користування об'єкт оренди, згідно з актом приймання-передачі об'єкту оренди .
Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 638,33 грн., без ПДВ (20%) за 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень. Крім того ПДВ 20% становить 127,67 грн. Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди за 1,0 кв.м. всієї орендованої площі становить 766,00 грн., з ПДВ (20%).
Згідно п. 3.4 Договору орендар сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, орендар відшкодовує витрат на утримання майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись у розмірі 25% від суми орендної плати.
Пунктом 3.5 Договору встановлено, що орендар відшкодовує витрати на електроенергію к порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1 Договору.
На виконання умов Договору 10.03.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.01.2010 р.
ВАТ «Укртелеком»направив на адресу НКРЕ претензію №14/13 від 14.01.2011 р. та претензію №14/367 від 15.03.2011 р., в яких повідомляв про наявність заборгованості.
Відповідач відповіді на претензії не наддав.
Додатковою угодою від 21.06.2011 р. вводиться в дію новий Додаток №4/1 до Договору «Зведений розрахунок експлуатаційних витрат та комунальних витрат»та Додаток 5/1 до Договору «Розрахунок розміру витрат на організацію та обслуговування систем електроживлення»
21.06.2011р. між позивачем та відповідачем було складено акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, відповідно до якого заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів за Договором (в т.ч. за Угодою) станом на 21.06.2011 р., становить 2 671,58 грн. у період з грудня 2010 р. по лютий 2011 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 2 671,58 грн.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна та акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами) підтверджується факт передачі нежитлового приміщення в оренду, користування ним відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 2 671,58 грн. у період з грудня 2010 р. по лютий 2011 р.
Вказані акти містять підпис відповідача, а будь-яких заперечень щодо користування об'єктом оренди у спірний період відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи розділу 3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент звернення до суду настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 2 671,58 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
За таких обставин, позовні вимоги ВАТ «Укртелеком»про стягнення з НКРЕ заборгованості у розмірі 2 671,58 грн. є правомірними та обґрунтованими
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 41,76 грн., за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на неможливість виконання грошового зобов'язання з посиланням на лист Державного казначейства України №17-06/1999-14985 від 11.08.2010 р., в якому роз'яснюється порядок сплати земельного податку бюджетною установою.
Наведене свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні грошового зобов'язання.
Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендних та інших платежів у період з грудня 2010 р. по березень 2011 р. відсутні, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 24,77 грн., нарахованих у період з грудня 2010 року по березень 2011 року, та 3% річних у розмірі 8,09 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті спірних платежів у період з грудня 2010 року по березень 2011 р.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд відзначає, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції та 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів за час прострочення платежу. При цьому, господарський суд чинним законодавством не наділений правом зменшувати інфляційні збитки та річні за користування коштами.
За змістом п. 3.1 Договору останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідачем по сплаті орендних платежів є 27 число місяця за який нараховується орендна плата, а тому правомірним є нарахування інфляційних та 3% річних за прострочення по сплаті орендних платежів за грудень 2010 року з 28.01.2011 р. З огляду на положення ч. 5 ст. 251 Цивільного кодексу України, оскільки останній день внесення орендної плати за січень 2011 р. (27.02.2011) та лютий 2011 р. (27.03.2011 р.) припадає на неділю, а тому переноситься на понеділок. Отже, інфляційні та 3% річних за січень 2011 р. та лютий 2011 нараховується з 01.03.2011р. та 29.03.2011 р. відповідно.
За перерахунком суду з огляду на викладене розмір 3% річних та інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 7,94 грн. та 32,75 грн. відповідно.
В іншій частині заявлену до стягнення 3% річних у розмірі 0,15 грн. необхідно відмовити, оскільки обраховано невірно (за більший період), а заявлену вимогу в частині стягнення інфляційних у розмірі 24,77 грн., який є меншим, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з НКРЕ на користь ВАТ «Укртелеком» заборгованість у розмірі 2 671,58 грн., інфляційних у розмірі 24,77 грн. та 3% річних у розмірі 7,94 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії задовольнити частково.
2. Стягнути з Національної комісії регулювання електроенергетики України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19; ідентифікаційний код 00012701) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бул-р. Т.Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) заборгованість у розмірі 2 671 (дві тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 58 коп., інфляційних втрат у розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 77 коп., 3% річних у розмірі 7 (сім) грн. 94 коп., державне мито у розмірі 100 (сто) грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 40 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -27.06.2011 р.