ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/491-33/13620.06.11
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Офіс лайн”
третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
товариство з обмеженою відповідальністю “Класик-Ход”
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Представники:
від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 03/2/894 від 14.12.2010 року;
від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю б/н від 14.06.2011 року;
від третьої особи ОСОБА_3 -представник за довіреністю б/н від 15.03.2011 року.
встановив :
На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” до товариства з обмеженою відповідальністю “Офіс лайн” про звернення стягнення на майно, що належить відповідачу за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, Код ЄДРПОУ 32560054 шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний Банк” на предмет іпотеки, а саме: нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2 192,60 кв.м., що складає 82/100 частин майнового комплексу та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, а саме: заготівельний відділ та ковальний цех (Літер Б) площею 704,70 кв.м.; прибудова, механізований склад штампів (Літер. В) площею 861,30 кв.м.; механізований склад металів (Літер. Е) площею 85,30 кв. м.; механічний склад моделей 6115 (Літер II) площею 58,10 кв. м; механізований склад готової продукції (Літер. III) площею 177,50 кв. м.; споруда для автокарів (Літер IV) площею 265,90 кв. м.; градирня (Літер VI) площею 39,80 кв. м.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.05.2006 року між відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (надалі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Класик-ХОД»(надалі по тексту - боржник) укладено кредитний договір № 5/К-2006, відповідно до умов якого банк надає боржнику кредит у сумі 1 200 000,00 дол. США, із строком остаточного повернення до 22.05.2009 року, сплатою 14 % річних за користування кредитом.
В подальшому додатковою угодою № 126 від 23.08.2007 року та додатковою угодою № 159 від 28.10.2008 року внесені зміни до кредитного договору, відповідно до яких сторони погодили, що кредит надається у формі поновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 2 235 000,00 дол. США, строком погашення до 27.12.2012 року, зі сплатою 12% річних за користування кредитом.
Відповідно до п. 1.1.4 кредитного договору з урахуванням додаткової угоди № 159, надання кредиту здійснюється в доларах США, гривні в повному обсязі або окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «транш».
Станом на 11.11.2010 року банком було виконано свої зобов'язання за кредитним договором та надано боржнику кредит у розмірі 1 655 445,00 дол. США та 720 887,44 грн., що підтверджується меморіальними ордерами.
Повернення кредиту боржник повинен здійснювати відповідно до графіку, зазначеного в п. 2.3. кредитного договору зі зниженням максимального ліміту по поновлювальній кредитній лінії.
В порушення умов кредитного договору, з квітня 2009 року боржник не виконує належним чином зобов'язання по поверненню кредиту, станом на 08.11.2010 року сума заборгованості боржника за кредитним договором становить 686 945,00 дол. США.
Згідно умов кредитного договору банк за користування кредитом нараховує проценти у відповідності до п.2.7. кредитного договору, з дня - перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення траншу.
Клієнт відповідно до п. 2.8.1. кредитного договору зобов'язаний щомісяця сплачувати проценти, нараховані відповідно до пункту 2.7 договору, не пізніше 28 числа поточного «місяця починаючи з 28.05.2006 року, починаючи з 28.10.2008 року (з моменту підписання додаткової угоди № 159 від 28.10.2008 року до кредитного договору) - не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані; починаючи з 24.03.2010 року (з моменту підписання договору про внесення змін № 170 до кредитного договору) - не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
В порушення умов п. 2.8.1. кредитного договору боржник прострочував погашення процентів починаючи з січня 2009 року, в наслідок чого утворилась заборгованість по несплачених відсотків за користування кредитом.
Станом на 08.11.2010 року заборгованість боржника по сплаті відсотків за користування кредитом: по траншам в гривнях становить 331 726,70 грн.; по траншам в доларах США становить 356 472,55 дол. США.
Оскільки боржник не виконав свої зобов'язання по своєчасній сплаті кредиту, а також відсотків протягом більше ніж 05 банківських днів, Банк у відповідності до умов Кредитного договору та вимог ч. 2. ст. 1050 ЦК України вимагає погашення заборгованості у повному обсязі.
Таким чином, сума заборгованості боржника за кредитним договором станом на 08.11.2010 р. становить 2 011 927,55 дол. США, з яких: 968 500,00 дол. США - строкова заборгованість за кредитом; 686 945,00 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 356 472,55 дол. США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, та 1 052 614,14 грн., з яких: 720 887,44 грн. - заборгованість за кредитом по траншам в гривнях; 331 726,70 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом по траншам в гривнях.
Положенням п. 4.3 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, Позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної відсоткової ставки, визначеної в п. 1.1.3 договору від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання, за реквізитами вказаними кредитодавцем.
Оскільки боржником не виконано умови кредитного договору, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 343 ГК України та положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» станом на 08.11.2010 рік сума штрафних санкцій становить 22 976,98 грн. та 74 292,95 дол. США, з яких: 22 976,98 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом по траншам у гривнях; 49 259,01 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту по траншах в дол. США; 25 033,94 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредиту по траншах в дол. США.
Як передбачено п. 4.6 кредитного договору, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за цим договором, він зобов'язується на вимогу кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Станом на 08.11.2010 року сума інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом по траншам у гривнях становить 34 392,23 грн.
Враховуючи вищевикладене, заборгованість за кредитним договором станом на 08.11.2010 року становить 1 109 983,35 грн., з яких: 720 887,44 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 331 726,70 грн. - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом; 22 976,98 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 34 392,23 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення відсотків по траншам у гривнях, та 2 086 210,50 дол. США, з яких: 968 500,00 дол. США - строкова заборгованість за кредитом; 686 945,00 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 356 472,55 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 49 259,01 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 25 033,94 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредиту.
Згідно курсу НБУ станом на 08.11.2010 року, який складав 7,9147 грн. за 1 долар США, заборгованість боржника в гривневому еквіваленті по траншу в дол. США складає 16 511 730,24 грн. (2 086 210,50 дол. США *7,9147). Загальна сума заборгованості в гривневому еквіваленті складає 17 621 713,59 грн.
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн»(надалі по тексту - відповідач) 23.08.2007 року було укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець К.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 1370 (далі по тексту - договір іпотеки) згідно якого відповідач передав в іпотеку банку в якості предмета іпотеки нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2 192,60 кв.м, що складає 82/100 частин майнового комплексу та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, а саме: заготівельний відділ та ковальний цех (Літер Б) площею 704,70 кв. м; прибудова, механізований склад штампів (Літер. В) площею 861,30 кв. м.; механізований склад металів (Літер. Е) площею 85.30 кв. м.; механічний склад моделей 6115 (Літер II) площею 58,10 кв. м; механізований склад готової продукції (Літер. III) площею 177,50 кв. м.; споруда для автокарів (Літер IV) площею 265,90 кв. м.; градирня (Літер VI) площею 39,80 кв. м.
Предмет іпотеки належить відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності від 19.05.2004 року (Серія САА № 181518), зареєстроване 09.07.2004 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості майна за реєстром № 1032-3.
Відповідно до умов договору іпотеки з урахуванням внесених договором про внесення змін до іпотечного договору від 31.10.2008 року предмет іпотеки забезпечує зобов'язання боржника перед банком за кредитним договором, а саме: повернути кредит, що наданий у формі мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі еквівалентній 2 235 000,00 дол. США, що в еквіваленті при перерахунку на гривню по курсу, встановленому НБУ на день підписання кредитного договору, становить 11 957 250,00 грн., з розрахунку 5,35 гривень за 1 долар США, з можливістю отримання траншів кредиту у доларах США за ставкою 12,0 % річних та у гривні за ставкою 26,0% річних.
Зобов'язання повинно бути виконаним у валюті кредиту шляхом перерахування суми кредиту та процентів за користування кредитом на позичковий рахунок Банку: за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у визначений в кредитному договорі термін, сплатити банку штраф у розмірі, визначеному у кредитному договорі, а також відшкодувати всі можливі збитки, пов'язані з порушенням взятих на себе зобов'язань; за використання кредиту не за цільовим призначенням сплатити банку штраф в розмірі та на умовах, що визначені в кредитному договорі; сплачувати неустойку (штрафи та пені) у розмірі, у випадках та на умовах, що передбачені кредитним договором, з урахуванням змін і доповнень до кредитного договору, якщо такі будуть прийняті.
Враховуючи те, що заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була сплачена, банк звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.01.2011 року задоволено позов публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” та звернуто стягнення на майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю “Офіс Лайн” шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний Банк” на предмет іпотеки, а саме: нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2 192,60 кв.м, що складає 82/100 частин майнового комплексу та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, а саме: заготівельний відділ та ковальний цех (літер. Б) площею 704,70 кв. м; прибудова, механізований склад штампів (літер. В) площею 861,30 кв. м.; механізований склад металів (літер. Е) площею 85,30 кв. м.; механічний склад моделей 6115 (літер. II) площею 58,10 кв. м; механізований склад готової продукції (літер. III) площею 177,50 кв. м.; споруда для автокарів (літер. IV) площею 265,90 кв. м.; градирня (літер. VI) площею 39,80 кв. м. Також з товариства з обмеженою відповідальністю “Офіс лайн” на користь публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” стягнуто 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2011 року рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2011 року у справі № 4/491 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2011 року рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2011 року у справі № 4/491 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року справу прийнято до провадження, присвоєно № 4/491-33/136 та призначено до розгляду на 14.06.2011 року.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судовому засіданні 14.06.2011 року оголошено перерву до 20.06.2011 року.
В судове засідання 20.06.2011 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимог та просив суд звернути стягнення на майно, що належить відповідачу за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, Код ЄДРПОУ 32560054 шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний Банк” на предмет іпотеки, а саме: нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2 192,60 кв.м., що складає 82/100 частин майнового комплексу та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, а саме: заготівельний відділ та ковальний цех (Літер Б) площею 704,70 кв.м.; прибудова, механізований склад штампів (Літер. В) площею 861,30 кв.м.; механізований склад металів (Літер. Е) площею 85,30 кв. м.; механічний склад моделей 6115 (Літер II) площею 58,10 кв. м; механізований склад готової продукції (Літер. III) площею 177,50 кв. м.; споруда для автокарів (Літер IV) площею 265,90 кв. м.; градирня (Літер VI) площею 39,80 кв. м., а також просить стягнути з відповідача 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представники відповідача та третьої особи надали пояснення, відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
23.05.2006 року між відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (надалі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Класик-ХОД»(надалі по тексту - боржник) укладено кредитний договір № 5/К-2006, відповідно до умов якого банк надає боржнику кредит у сумі 1 200 000,00 дол. США, із строком остаточного повернення до 22.05.2009 року, сплатою 14 % річних за користування кредитом.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до умов додаткової угоди № 126 від 23.08.2007 року та додаткової угоди № 159 від 28.10.2008 року внесені зміни до кредитного договору, відповідно до яких сторони погодили, що кредит надається у формі поновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 2 235 000,00 дол. США, строком погашення до 27.12.2012 року, зі сплатою 12% річних за користування кредитом.
Відповідно до п. 1.1.4 кредитного договору з урахуванням додаткової угоди № 159, надання кредиту здійснюється в доларах США, гривні в повному обсязі або окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «транш».
На виконання умов договору, станом на 11.11.2010 року, банком виконано свої зобов'язання за кредитним договором та надано боржнику кредит у розмірі 1 655 445,00 дол. США та 720 887,44 грн., що підтверджується наявними матеріалах справи меморіальними ордерами.
Повернення кредиту боржник повинен здійснювати відповідно до графіку, зазначеного в п. 2.3. кредитного договору зі зниженням максимального ліміту по поновлювальній кредитній лінії.
В порушення умов кредитного договору, з квітня 2009 року боржник не виконує належним чином зобов'язання по поверненню кредиту, станом на 08.11.2010 року сума заборгованості боржника за кредитним договором становить 686 945,00 дол. США.
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ст. 1056 ЦК України).
Згідно умов кредитного договору банк за користування кредитом нараховує проценти у відповідності до п. 2.7. кредитного договору, з дня - перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення траншу.
Клієнт, відповідно до п. 2.8.1. кредитного договору, зобов'язаний щомісяця сплачувати проценти, нараховані відповідно до пункту 2.7 договору, не пізніше 28 числа поточного «місяця починаючи з 28.05.2006 року, починаючи з 28.10.2008 року (з моменту підписання додаткової угоди № 159 від 28.10.2008 року до кредитного договору) - не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані; починаючи з 24.03.2010 року (з моменту підписання договору про внесення змін № 170 до кредитного договору) - не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
В порушення умов п. 2.8.1. кредитного договору боржник прострочував погашення процентів починаючи з січня 2009 року, в наслідок чого утворилась заборгованість по несплачених відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненні кредиту та сплати процентів за користуванням кредитом, станом на 08.11.2010 року заборгованість боржника по сплаті відсотків за користування кредитом по траншам в гривнях становить 331 726,70 грн., по траншам в доларах США становить 356 472,55 дол. США.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Положеннями пункту 2.11 кредитного договору встановлено, що кредитодавець має право призупинити надання траншів/кредиту та вимагати дострокового погашення заборгованості за договором у повному обсязі у разі наявності простроченої протягом більше 5 (п'яти) банківських днів заборгованості за траншами/кредитом, нарахованими процентами та комісіями, передбаченими договором.
Крім того, відповідно до п. 3.3.6 кредитного договору боржник зобов'язався на вимогу кредитодавця достроково повернути наявну заборгованість за кредитом та сплати відсотки за його користування, комісій, можливі штрафні санкції.
Оскільки боржник не виконав зобов'язання по своєчасній сплаті кредиту та відсотків, станом на 08.11.2010 року заборгованості боржника за кредитним договором складає 2 011 927,55 дол. США, з яких: 968 500,00 дол. США - строкова заборгованість за кредитом; 686 945,00 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 356 472,55 дол. США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, та 1 052 614,14 грн., з яких: 720 887,44 грн. - заборгованість за кредитом по траншам в гривнях; 331 726,70 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом по траншам в гривнях.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Положенням п. 4.3 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної відсоткової ставки, визначеної в п. 1.1.3 договору від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання, за реквізитами вказаними кредитодавцем.
Згідно ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Положеннями п. 4.6 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за цим договором, він зобов'язується на вимогу кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, заборгованість за кредитним договором станом на 08.11.2010 року становить 1 109 983,35 грн., з яких: 720 887,44 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 331 726,70 грн. - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом, 22 976,98 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 34 392,23 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення відсотків по траншам у гривнях, та 2 086 210,50 дол. США з яких: 968 500,00 дол. США - строкова заборгованість за кредитом; 686 945,00 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом, 356 472,55 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 49 259,01 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 25 033,94 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредиту.
Згідно курсу НБУ станом на 08.11.2010 року, який складав 7,9147 грн. за 1 долар США, заборгованість боржника в гривневому еквіваленті по траншу в дол. США складає 16 511 730,24 грн. (2 086 210,50 дол. США 7,9147). Загальна сума заборгованості в гривневому еквіваленті складає 17 621 713,59 грн.
У відповідності ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (548 ЦК України).
Відповідно до п. 1.3. договору, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступає застава/порука/іпотека. В забезпечення виконання зобов'язань за договором позичальник зобов'язався в 3 (триденний) строк з моменту його підписання укласти з кредитодавцем договір (договори) застави/іпотеки особисто або забезпечити їх укладення між кредитодавцем та майновим поручителем (п. 1.3.1 договору).
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 5/К-2006 від 23.05.2006 року, між відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(іпотеко держатель за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн»(іпотекодавець за договором) 23.08.2007 року укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець К.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 1370 (далі - договір іпотеки) згідно якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодаржателю, в якості предмета іпотеки, нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2 192,60 кв.м, що складає 82/100 частин майнового комплексу та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, а саме: заготівельний відділ та ковальний цех (Літер Б) площею 704,70 кв. м; прибудова, механізований склад штампів (Літер. В) площею 861,30 кв. м.; механізований склад металів (Літер. Е) площею 85.30 кв. м.; механічний склад моделей 6115 (Літер II) площею 58,10 кв. м; механізований склад готової продукції (Літер. III) площею 177,50 кв. м.; споруда для автокарів (Літер IV) площею 265,90 кв. м.; градирня (Літер VI) площею 39,80 кв. м.
Предмет іпотеки належить відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності від 19.05.2004 року (Серія САА № 181518), зареєстроване 09.07.2004 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості майна за реєстром № 1032-3.
Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки, з урахуванням внесених договором про внесення змін до іпотечного договору від 31.10.2008 року, предметом іпотеки забезпечується зобов'язання позивачлтьника у розмірах, зазначених у кредитному договорі, що складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, комісії, відшкодування збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ч.1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше вставлено законом (право застави).
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом
Згідно п. 7.1. договору іпотеки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання по кредитному договору в цілому або в тій частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, встановленим даним договором, в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотеко держатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення не предмет іпотеки.
Згідно ч.1 статті 12 ЗУ «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 1 статті 33 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
При цьому частиною 3 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку".
В матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення відповідачу вимоги, передбаченої положеннями ст. 35 Закону України “Про іпотеку”, отже суд приходить до висновку, що боржнику не надано змогу виконати зобов'язання за договором в добровільному порядку, що є порушенням, як умов договору, так і приписів Закону України “Про іпотеку”, та унеможливлює виконання відповідачем приписів закону та умов договору.
Отже, у випадках, коли з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена статтею 35 Закону України "Про іпотеку" банком іпотекодавцю та/або боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним та позовні вимоги про звернення стягнення на майно такими, що не підлягають задоволенню.
Тобто недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові (Лист Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України) від 07.10.2010 "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)").
Суд звертає увагу позивача, що після усунення вищевказаних обставин він не позбавлений права звернутись до суду з вимогою про звернення стягнення на майно на підставі договору іпотеки від 23.08.2007 року.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення: 29.06.2011 року