"28" липня 2011 р. Справа № 37/279-7/87
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді Дерепи В.І.
суддів :Грека Б.М.,
Капацин Н.В. -доповідача у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.04.2011
у справі№ 37/279-7/87
господарського судуміста Києва
за позовомПублічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
доДочірньої компанії "Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
простягнення заборгованості в розмірі 797 022,53 грн.
за участю представників від:
позивача ОСОБА_4 (довір. від 21.03.2011р.)
відповідача ОСОБА_5 (довір. від 23.12.2010р.)
Закрите акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Газ-Тепло", правонаступником якого є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги та заборгованості за договором комісії на загальну суму 797 022,53 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 у справі № 37/279-7/87, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011, позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 797 022,53 грн. основного боргу та 8 283,50 грн. судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до статті 193 Господарського кодексу України , статей 511,526,527,528,599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, у випадку покладання виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за зобов'язання залишається боржник, а не третя особа.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 у справі № 37/279-7/87, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль".
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що умовами договору передбачено перерахування Позивачеві грошових коштів після оплати споживачами реалізованої Позивачем теплової енергії, відповідно до статей 216, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, кошти від споживачів не надійшли в повному обсязі.
Відповідно до пункту 9.1 договору № 17/05-276/196 від 30.09.2005 підставою для проведення розрахунків є підписані сторонами акти виконаних робіт, акти прийому-передачі готової продукції за жовтень 2006 року, акт виконаних робіт за жовтень 2006 року, акт звірки розрахунків за цей період сторонами не підписувалися.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи 30.09.2005 між Дочірнім підприємством "Газ-Тепло" (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" укладено договір № 17/05-276/196 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, відповідно до умов якого Підрядник за завданням Замовника зобов'язується на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію відповідно до технічних умов та транспортування готової продукції до споживачів, а Замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити Підряднику роботу з надання послуг.
Пунктом 15.1 договору передбачено термін його дії з 01.10.2005 до 30.09.2006, а в частині розрахунків -до повного їх виконання.
Відповідно до пункту 9.1 договору підставою для розрахунків є підписаний сторонами акт виконаних робіт за формою, встановленою сторонами в додатку № 5 до договору, а пункт 9.2 договору передбачає, що Замовник перераховує Підрядникові грошові кошти з поточного рахунку № 26005227 в Херсонській філії Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк", відкритого на виконання умов пункту 5.1. договору комісії відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів, погодженому сторонами в додатку № 4 до цього договору.
Грошові кошти, зазначені в пункті 9.2 договору, перераховуються Замовником Підряднику з грошових коштів, отриманих від реалізації готової продукції за договором комісії (пункт 9.2.1 договору). Аналогічний договір про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-785 сторони уклали 27.09.2006, пунктом 15.1 якого термін дії визначено з 01.10.2006 до 30.09.2007, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання.
30.09.2005 між Дочірнім підприємством "Газ-Тепло" (Комітент) та Відкритим акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (Комісіонер) укладено договір комісії № 12/05-277/195, за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер бере на себе зобов'язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії відповідно до умов цього договору зі споживачами на умовах найбільш вигідних для Комітента.
Пунктом 5.1 договору комісії передбачено, що оплата за реалізовану Комісіонером теплову енергію здійснюються безпосередньо споживачами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Комітента.
Такі ж умови містить укладений між Відповідачем і Позивачем договір комісії № 12/06-786 від 27.09.2006.
Позивачем до матеріалів справи додано акти виконаних робіт № 05 П/276 від 31.05.2006, № П/785 від 31.10.2006, які підписані сторонами та скріплені їх печатками і підтверджують надання Позивачем послуг у травні 2006 року за договором № 17/05-276 від 30.09.2005, у жовтні 2006 року за договором № 17/06-785 від 27.09.2006 на загальну суму 793 526, 78 грн.
За твердженням Позивача заборгованість Відповідача за надані послуги складає суму 783 056,6 грн. Відповідачем не надано доказів оплати цієї суми, а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, Позивачем пред'явлено до стягнення суму 13 965,93 грн., що складає заборгованість за договорами комісії і підтверджується звітами Комісіонера, № 043/247 від 30.04.2006, № 053/247 від 31.05.206, № 103/786 від 31.10.2006, узгодженими з Комітентом.
Матеріали справи не містять доказів погашення вказаного боргу.
Таким чином, суди при вирішенні даної справи обґрунтовано застосували норми матеріального права, які покладають на Відповідача обов'язок виконувати договірні зобов'язання відповідно до умов укладених договорів і приписів Цивільного та Господарського кодексів.
Доводи заявника, викладені в касаційній скарзі про те, що розрахунки по договору залежать від оплати споживачами реалізованої Позивачем теплової енергії були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, а тому не заслуговують на увагу.
Зокрема, в постанові Київського апеляційного господарського суду вказується на те, що відповідно до статей 511, частини 2 статті 528 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи та боржник повинен виконати обов'язок сам у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для зміни чи скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів.
Касаційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" залишається без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 у справі 34/279-7/87 -без змін.
Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011р. у справі № 37/279-7/87 залишити без змін.
Головуючий - суддя В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Н.В. Капацин