"28" липня 2011 р. Справа № 43/248
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді Дерепи В.І.
суддів :Грека Б.М.,
Капацин Н.В. -доповідача у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феникс"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011
у справі№ 43/248
господарського судуДонецької області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Феникс"
простягнення 136 123, 28 грн.
за участю представників від:
позивача не з"явився
відповідача не з"явився
Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.01.2011р. у справі № 43/248, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011р., задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феникс" (Відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" заборгованість у сумі 136 123,28грн., 1 361,24грн.- державного мита, 236 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Феникс" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 20.01.2011р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. та передати справу № 43/248 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 57, 63, 64, 81 Господарського процесуального кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору підряду № 125-КС від 13.08.2008р., укладеного між ТОВ "Феникс" (Замовник) та ТОВ "Агросервіс" (Підрядник) Підрядник зобов'язався виконати комплекс робіт: будівництво трансформаторної підстанції 6/0,4кВ, потужністю 2х400кВ, а Замовник зобов'язався передати Підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх. Об'єм робіт у відповідності до умов договору, їх вартість, вартість матеріалів визначаються за згодою сторін та відображаються у кошторисі та акті здачі-приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в), які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 2.4 фактично виконані роботи фіксуються сторонами в акті виконаних робіт (форма № КБ-2В), який є невід'ємною частиною договору, та оплачуються в порядку, передбаченому договором.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору передбачено, що загальна вартість робіт за договором, згідно договірної ціни (додаток №1) складає 480 000грн., у т.ч. ПДВ 80 000грн. Ціна договору може змінюватись шляхом підписання сторонами додаткової угоди при внесенні змін і доповнень в обсяг і склад робіт, у разі істотної зміни вартості будівельних матеріалів, істотних розбіжностей фактичних і проектних умов будівництва, передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг. До початку робіт Замовник здійснює передплату в розмірі 50% договірної ціни. Оплата виконаних Підрядником робіт здійснюється на підставі підписаного повноважними представниками Замовника і Підрядника акта виконаних робіт протягом 7 банківських днів. Кінцевий розрахунок за виконаний Підрядником комплекс робіт з будівництва трансформаторної підстанції, здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт (форма №КБ-2В) з урахуванням раніше здійснених платежів.
Замовником перераховано Підряднику аванс у розмірі 240 000 грн., згідно з банківською випискою за 22.08.2008р.
Підрядником виконані роботи з будівництва трансформаторної підстанції, що підтверджується підписаним між сторонами актом виконаних підрядних робіт (типової форми №КБ-2в) за листопад 2008р. на суму 376 123,28грн. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-3) за листопад 2008р. у сумі 376 123,28грн. Вказані довідка та акт підписані представниками сторін скріплені печатками юридичних осіб без зауважень.
Оскільки Відповідачем у повному обсязі не оплачено за виконані підрядні роботи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феникс" про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи в розмірі 136 123,28грн.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги Позивача, вказав на їх обґрунтованість та посилається на приписи статті 875 Цивільного кодексу України.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки в акті зазначено місяць виконання робіт - листопад 2008р., то датою підписання акту сторонами слід вважати 30.11.2008р., тобто останній день місяця, Відповідач зобов'язаний був оплатити виконані роботи, з урахуванням вимог пунктів 2.3, 2.4 договору до 09.12.2008р.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно з пунктом 5.3. договору приймання виконаних робіт здійснюється комісією, що складається з уповноважених представників сторін, за результатами роботи якої складається акт здачі-приймання виконаних робіт (форма №КБ-2В). Роботи за договором вважаються виконаними належним чином з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт.
Пунктом 4.1 договору передбачено обов'язок Замовника вчасно й у повному обсязі оплачувати виконані роботи на умовах і в порядку, передбаченому даним договором.
В пункті 2.4 договору зазначено, що фактично виконані роботи фіксуються сторонами в акті виконаних робіт (форма № КБ-2В), який є невід'ємною частиною договору, та оплачуються в порядку, передбаченому договором.
Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 854 даного Кодексу, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи викладене позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегією суддів не приймаються до уваги твердження заявника в касаційній скарзі про порушення Підрядником строків виконання підрядних робіт, оскільки акт приймання виконаних підрядних робіт підписано сторонами без зауважень в тому числі і щодо строків виконання.
Крім того, пунктом 6.5 договору передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Заявник в касаційній скарзі посилається на відсутність у Підрядника права приступати до виконання підрядних робіт до затвердження Замовником кошторису.
У пункті 3.1 договору зазначена загальна вартість робіт, яка складає 480 000 грн.
Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, згідно зі статтею 844 даного Кодексу ціна може бути визначена у кошторисі.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що об"єм робіт у відповідності до умов даного договору, їх вартість, вартість матеріалів визначаються за згодою сторін та відображаються у кошторисі та акті здачі-приймання виконаних робіт (Форма № КБ-2в).
Відповідачем не оспорюються об"єм робіт та їх вартість.
Що стосується порушення судом першої інстанції норм процесуального права, слід зазначити, що відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і вірно застосував норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні правові підстави для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду у даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феникс" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. у справі № 43/248 залишити без змін.
Головуючий - суддя В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Н.В. Капацин