79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
27 липня 2011 р. № 2а-7201/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Костів М.В.
при секретарі судового засідання Ткач Б.В.
з участю представників:
від позивача : Бардин В.М.;
від відповідача : не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом колективного виробничого підприємства “Енергомонтаж” до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Ховряк Ж.А. ВП №27139027 від 16.06.2011 р. про відкриття виконавчого провадження, заборону здійснювати примусове виконання,
встановив:
Колективне виробниче підприємство “Енергомонтаж”, м. Львів, звернулось із позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів, про визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Ховряк Ж.А. ВП №27139027 від 16.06.2011 р. про відкриття виконавчого провадження, заборону здійснювати примусове виконання.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 05.11.2010 р. на підставі виконавчого документа вимоги про сплату боргу №Ю-614У від 06.09.2010 р., виданого УПФУ у Личаківському районі м. Львова, відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №22401316 про стягнення з КВП “Енергомонтаж” на користь УПФУ у Личаківському районі м. Львова заборгованості зі сплати недоїмки зі страхових внесків, штрафів (фінансових санкцій) та пені на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 492774,49 грн. Позивач сплачував з 06.09.2010 р. по 29.10.2010 р. суму заборгованості на загальну суму 303942,78 грн., які були отримані відповідачем згідно із листом №9063 від 19.11.2010 р. Крім того, позивач 17.11.2010 р. надав платіжні доручення на загальну суму 194175,21 грн. у ВАТ СКБ “Дністер”. Проте, в цій частині відповідач вважає виконавчий документ не виконаним, оскільки кошти в сумі 194175,21 грн. фактично на рахунки стягувача не надходили. 16.06.2011 р. / 13975 та 16.06.2011 р. / 13950 (ВП №27139027) були внесені оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з КВП “Енергомонтаж” в дохід державного бюджету виконавчого збору в сумі 49277,45 грн. та 55,13 грн. витрат на проведення виконавчих дій. Вважає виконавчий документ добровільно виконаним, просить позов задовольнити.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, заперечень по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.
05.11.2010 р. на підставі виконавчого документа вимоги про сплату боргу №Ю-614У від 06.09.2010 р., виданого УПФУ у Личаківському районі м. Львова, відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №22401316 про стягнення з КВП “Енергомонтаж” на користь УПФУ у Личаківському районі м. Львова заборгованості зі сплати недоїмки з страхових внесків, штрафів (фінансових санкцій) та пені на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 492774,49 грн. Позивач сплачував з 06.09.2010 р. по 29.10.2010 р. суму заборгованості на загальну суму 303942,78 грн., які були отримані відповідачем згідно із листом №9063 від 19.11.2010 р.
Крім того, позивач ствердив, що 17.11.2010 р. надав платіжні доручення на загальну суму 194175,21 грн. у ВАТ СКБ “Дністер”. Однак зазначене твердження не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Копій зазначених платіжних доручень з відміткою банку суду надано не було, як і інших доказів проведення цієї проплати, наявності у позивача зазначеного залишку коштів на рахунку у ВАТ СКБ “Дністер”. З матеріалів справи вбачається, що постановою правління НБУ №128 від 13.03.2010 р. у позивача з 15.03.2010 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації. 17.03.2010 р. у газеті “Голос України” опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури банку. Доказів включення позивача в реєстр кредиторів банку суду не надано.
16.06.2011 р. / 13975 та 16.06.2011 р. / 13950 (ВП №27139027) були внесені оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з КВП “Енергомонтаж” в дохід державного бюджету виконавчого збору в сумі 49277,45 грн. та 55,13 грн. витрат на проведення виконавчих дій.
З урахуванням наведеного, виконавчий документ є не виконаним, оскільки кошти в сумі 194175,21 грн. фактично на рахунки стягувача не надходили, відтак, посилання позивача на вчасне добровільне виконання виконавчого документа не доведено у встановленому порядку належними доказами.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 30, п. 8 ч. 1 ст. 49 вказаного закону, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 27 вказаного закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються. Відповідно до ч. 1 ст. 28 вказаного закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Належних доказів порушення відповідачем обов'язків, передбачених законом, суду не надано.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 28.07.2011 року.