79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
19 липня 2011 р. № 2а-7326/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої - судді Потабенко В.А.,
за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1,
представника третьої особи ОСОБА_2, згідно довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, третя особа управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі у Львівській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ВДВС Дрогобицького МУЮ у Львівській області, третя особа УПФ в м. Дрогобичі у Львівській області, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2011 року ВП № 26977340.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Гатиляк І.А. неправомірно винесла постанову про відкриття виконавчого провадження про сплату позивачем боргу в розмірі 656,34 грн. Зазначає, що вказана постанова винесена на підставі неналежного виконавчого документа, оскільки вимога УПФ в м. Дрогобичі № Ф-927У від 04.02.2011 року не є рішенням органу виконавчої влади. Крім того, відсутні дата прийняття і номер рішення, згідно з яким відкрито виконавче провадження, у спірній постанові не вказано дати набрання законною сили рішенням, не вказано строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, позивач вказує на відсутність заяви страхувальника на узгодження вимоги, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 106 ЗУ "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" і зазначає, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження вимога не була узгодженою з позивачем. Саму вимогу він отримав 25.05.2011 року. Подальші спроби узгодження вимоги письмовим шляхом виявилися безрезультатними. В зв'язку з наведеним просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області від 09.06.2011 року № 26977340.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях на позов від 12.07.2011 року, суть яких зводиться до наступного. Позивач, обравши особливий спосіб оподаткування -фіксований єдиний податок -, є платником страхових внесків в порядку, визначеному ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сплата таких страхових внесків здійснюється щоквартально, потягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу. У випадку прострочення сплати внесків у платника виникає заборгованість, а Пенсійним фондом надсилається вимога про її сплату. Таку вимогу позивачу було надіслано і ним отримано, докази чого наявні в матеріалах справи. Всупереч нормі закону, платник не сплатив у встановлений строк вказану у вимозі суму заборгованості, а також не узгодив та не оскаржив саму вимогу, в зв'язку з чим таку було надіслано Пенсійним фондом до ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції для примусового виконання. Просив відмовити у задоволенні позову.
Додатково представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що у змісті вимоги є посилання на строк, протягом якого вона може бути пред'явлена до виконання -1 рік. А для визначення дати набрання вимогою чинності слід відрахувати 10 робочих днів з моменту одержання вимоги страхувальником. Оскільки ОСОБА_1 отримав вимогу 15.03.2011 року і протягом 10 робочих днів не узгодив її та не оскаржив, УПФ в Дрогобичі передало вказану вимогу для виконання ВДВС Дрогобицького МРУЮ.
Суд вважає, що справу можливо розглядати без участі представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.
В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.
04.02.2011 року УПФ в м. Дрогобичі виставило позивачу вимогу про сплату боргу № Ф-927 від 04.02.2011 року на суму 656,34 грн., яка була отримана ОСОБА_1 15.03.2011 року, про що свідчить його розписка на повідомленні про вручення поштової кореспонденції.
06.06.2011 року позивач надіслав третій особі заяву про узгодження вимоги про сплату боргу № Ф-927 від 04.02.2011 року, у відповідь на яку його 09.06.2011 року було повідомлено письмово про пропущення строку на узгодження вимоги.
09.06.2011 року державним виконавцем Гатиляк І.М. Дрогобицького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 26977340, якою ОСОБА_1 до 15.06.2011 року запропоновано добровільно виконати вимогу про сплату боргу № Ф-927 від 04.02.2011 року в сумі 656,34 грн. Вказану постанову позивачем було отримано 22.06.2011 року згідно його особистої розписки на конверті.
26.06.2011 року ОСОБА_1 було подано скаргу до ГУ ПФУ у Львівській області на вимогу про сплату боргу № Ф-927 від 04.02.2011 року та на відповідь УПФ в м. Дрогобичі від 09.06.2011 року, яку надано позивачу на його заяву про узгодження вимоги про сплату боргу.
Відповідно до абз. 4 п. 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування", стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Підставами для відкриття виконавчого провадження, згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчий документ, зазначений в статті 17 цього Закону та:
1) заява стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) заява прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду, ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) інші передбачені законом випадки.
Виконавчими документами, згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", є:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
Відповідно до п. 8.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року № 21-1, узгоджена вимога надсилається страхувальнику органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів. Страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму боргу протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
Відповідно до п. 7, 8 ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 106 вказаного Закону, вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
З аналізу вище наведених норм вбачається, що твердження позивача про те, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження не відповідає вимогам ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не є рішенням органу виконавчої влади, є юридично неспроможними, адже відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Крім того, відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", підставою для відкриття виконавчого провадження не є заява стягувача, тобто в даному випадку відповідного органу Пенсійного фонду України.
Судом також не береться до уваги твердження позивача про невідповідність вимоги УПФ в м. Дрогобичі № Ф-927 від 04.02.2011 року вимогам ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки.
Дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ це і є дата та номер вимоги; у п. 3 вимоги зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання -один рік; датою набрання чинності вимоги є 29.03.2011 року (10 робочих днів з моменту отримання вимоги страхувальником).
З матеріалів справи вбачається, що вимога № Ф-927 від 04.02.2011 року отримана ОСОБА_1 15.03.2011 року.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідками розгляду справи суд прийшов до висновку про правомірність дій ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо винесення відповідачем спірної постанови про відкриття виконавчого провадження № 26977340 від 09.06.2011 року. На думку суду, відповідач діяв в порядку та спосіб, що передбачені чинним законодавством. Посилання позивача на відсутність у нього змоги узгодити вказану вимогу через невчасне отримання її не береться судом до уваги, оскільки, як вже зазначалось вище, в матеріалах справи наявні докази отримання ним вимоги Пенсійного фонду м. Дрогобича 15.03.2011 року.
Порушення вимог ст. 19 Конституції України не мало місця.
Відтак, у суду відсутні підстави вважати оспорювану постанову неправомірною, такою, що підлягає скасуванню. У задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 24.07.2011 року.
Суддя Потабенко В.А.