Категорія №8
Іменем України
13 липня 2011 року Справа № 2а-10031/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Ушакова Т.С.,
при секретарі Фенічевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за квітень 2010 року в сумі 27 604 245 грн.,-
20 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 001865112150 від 31.01.2009 року про реєстрацію платника податку на додану вартість. Як платник податку на додану вартість ВАТ «СЗФ» подало до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, якою (з урахуванням уточнюючих розрахунків) визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 27 604 245 грн. Однак, на день звернення до суду зазначена сума ПДВ на рахунок ВАТ «СЗФ» не надійшла.
ВАТ «Стахановський завод феросплавів» листом від 03.06.2010 року за № 05/2944 направив до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську всі необхідні документи для проведення камеральної перевірки податкової декларації за квітень 2010 року. Про результати проведення перевірки, або її проведення взагалі, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську позивача не повідомило. Таким чином, позивач вважає, що в порушення норм п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську не було своєчасно, у строки встановлені Законом, надано висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок позивача у банку.
Позивач вважає, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, а саме: провести перевірку, або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає в бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій, що зробив відповідач. Крім того, нормами Закону №168/97-ВР право господарюючого суб'єкта - платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або не проведення перевірок.
12 січня 2011 року від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій він просив суд визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, що полягла у не проведенні перевірки заявлених у податковій декларації даних та ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за квітень 2010 року, та стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186513, р/р 26003130026039 в ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за квітень 2010 року в сумі 27 604 245 грн.
01 лютого 2011 року задоволено клопотання Прокуратури Луганської області про вступ до справи прокурора.
Ухвалою суду від 13 липня 2011 року замінено позивача по справі з Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» на Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів».
В судовому засіданні представник позивача підтримав змінені позовні вимоги, підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити змінені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача 1 - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську - в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, підтримав доводи, викладені у раніше наданих суду запереченнях, в яких зазначено, що позивач подав до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, згідно яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 27 604 245 грн. СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», П.п. 7.7.5 п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку ВАТ «СЗФ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2010 року, за результатами якої складено довідку від 08.06.2010 року № 75/08-3/00186513. п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України. Таким чином, СДПІ по роботі в ВПП у м. Луганську вважає, що відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки фактичної сплати сум ПДВ в складі ціни товару та надходження відповідних сум податку до Державного бюджету України діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих органам державної податкової служби України повноважень.
Прокурор в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача 2 - ГУ ДКУ в Луганській області - в судове засідання не з'явився, просив провести розгляд справи без його участі, у раніше наданих суду письмових запереченнях зазначив, що відповідно до пп. 7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Згідно зі спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України встановлено Порядок відшкодування податку на додану вартість №200/86 від 21 травня 2001 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 року за №489/5680. Відповідно до п.4.1 даного Порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Станом на час розгляду справи до Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод». На підставі викладеного представник відповідача 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
На момент виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:
- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);
- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);
- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то у відповідності із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на дату виникнення спірних правовідносин):
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у відповідності із підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів», перейменоване 12.04.2011 року з Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 757143, копія якого знаходиться в матеріалах справи), зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код 00186513.
Згідно свідоцтва № 100160782 про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія якого знаходиться в матеріалах справи, позивач є платником ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2010 року позивачем було подано до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, якою (з урахуванням уточнюючих розрахунків визначено) визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 27 604 245 грн.
Крім того, 20.05.2010 року позивачем було подано до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в сумі 27 604 245 грн., визначеній у податковій декларації з ПДВ за квітень 2010 року.
Таким чином, позивачем виконані всі вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.
Судом встановлено, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ «Стахановський завод феросплавів», поданої за квітень 2010 року.
За результатами проведеної перевірки складено довідку від 08.06.2010 року № 75/08-3/00186513, у висновках якої зазначено, що задекларована платником у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року сума в розмірі 27 604 245 грн. відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки. Таким чином, підтверджено бюджетне відшкодування в сумі 27 604 245 грн.
Згідно довідки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ВАТ «Стахановський завод феросплавів» код 00186513, станом на 12.01.2011 року залишок бюджетної заборгованості за звітний період становить 27 604 245 грн.
Крім того, згідно висновку № 425/24 судово-економічної експертизи, складеного експертом-економістом Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз 20.05.2011 року, висновки довідки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 08.06.2010 року № 75/08-3/00186513 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ «Стахановський завод феросплавів» за квітень 2010 року, проведеної на підставі п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), про обґрунтованість бюджетного відшкодування ВАТ «Стахановський завод феросплавів» в сумі 27 604 245 грн. підтверджується наданими первинними документами та регістрами бухгалтерського та податкового обліку Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів».
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, що полягла у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за квітень 2010 року та стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186513, р/р 26003130026039 в ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за квітень 2010 року в сумі 27 604 245 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за квітень 2010 року в сумі 27 604 245 грн. задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, що полягла у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за квітень 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186513, р/р 26003130026039 в ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за квітень 2010 року в сумі 27 604 245 грн. (двадцять сім мільйонів шістсот чотири тисячі двісті сорок п'ять гривень).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» витрати по сплаті судового збору в розмірі та 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні 40 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 липня 2011 року.
СуддяТ.С. Ушаков