ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" липня 2011 р. cправа № 2а-2081/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: товариства з обмеженою відповідальністю ''Уніплит''-Жмуркевича В.О.
представника відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області -Сенчука І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Уніплит''до Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення держаної дисципліни цін за №129 від 03.06.2011 року, -
24.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю ''Уніплит''(далі -позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області (далі -відповідач) про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення держаної дисципліни цін за №129 від 03.06.2011 року.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог статті 1 Закону України ''Про питну воду та питне водопостачання'', частини 2 статті 14 Закону України ''Про житлово-комунальні послуги''та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про дання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі - Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення), за наслідками проведеної в травні 2011 року планової виїзної перевірки застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін із встановлення тарифів на водовідведення в загальному розмірі 129 142,28 грн., оскільки висновки викладені в акті перевірки, на підставі якого винесено рішення, не відповідають фактичним обставинам. Зазначає, що відповідач помилково дійшов висновку про те, що позивач надає для селища міського типу Вигода Долинського району Івано-Франківської області комунальну послугу із централізованого водовідведення, оскільки підприємство здійснює лише роботи по очистці частини стічних вод, а не по водовідведенню, що, згідно вимог вказаних законів, включає в себе процес безпосереднього відведення стічних вод з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення та окремо очищення таких вод. Позивач не має ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із надання комунальних послуг із водовідведення, не є власником і не обслуговує внутрішньобудинкову централізовану систему водовідведення селища міського типу Вигода, а також труби, через яку потрапляють такі стоки до очисних споруд товариство з обмеженою відповідальністю ''Уніплит'', у зв'язку із чим не забезпечує єдиного технологічного процесу із водовідведення. А тому, вважає, що на правовідносини щодо визначення і встановлення вартості робіт, які позивач виставляє для 20 юридичних осіб селища міського типу Вигода, не розповсюджуються вимоги Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, та пояснили суду, що на балансі у позивача поруч підприємства перебувають очисні споруди, за допомогою яких підприємство очищає власні стічні і побутові води. У вказані очисні споруди по окремій мережі водовідведення, яка не є власністю позивача і не перебуває у нього на балансі та в обслуговуванні, потрапляють стічні, побутові, каналізаційні та дощові води 400-та житлових будинків та всіх інших будівель і споруд селища міського типу Вигода Долинського району Івано-Франківської області. Дані стоки, безпосередньо в очисних спорудах, самостійно, за власний рахунок, очищаються позивачем. Компенсація таких витрат позивача за очистку стічних вод 400-та житлових будинків селища міського типу Вигода із місцевих чи державного бюджетів не здійснюється взагалі. Для компенсації частини витрат, за взаємною домовленістю та добровільним волевиявленням, позивачем укладено із 20-ма підприємствами, установами, організації комунальної і приватної форми власності договори на прийняття каналізаційних стоків. Відповідно до даних договорів позивач надає послуги з очищення стічних вод, виключно в об'ємах споживання ними холодної води відповідно до показників лічильників про отримання її від комунального підприємства водопостачання. Вказали, що послуги лише із очистки стічних вод в розумінні статті 1 Закону України ''Про питну воду та питне водопостачання''і Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, в цілому не підпадають під визначення поняття централізоване водовідведення, оскільки у позивача не перебуває на балансі комплекс об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, внутрішньобудинкової централізованої системи водовідведення, пов'язаних між собою єдиним технологічним процесом. Враховуючи те, що нормами чинного законодавства України не передбачено вимог, за яких, при умові надання підприємством лише однієї частини (складової) комунальної послуги, встановлено обов'язок затвердження вартості такої послуги органом місцевого самоврядування та отримання від територіальних органів Державної інспекції з контролю за цінами висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням саме частини послугу з централізованого водовідведення. Крім того, вказали, що незважаючи на дані первинного обліку позивача про обсяги прийнятих впродовж травня 2010 року - квітня 2011 року стічних вод в об'ємі 7 422 м 2, перевіряючі безпідставно в акт перевірки і розрахунок необґрунтованої, на думку відповідача, одержаної виручки від наданої послуги внесли дані, згідно яких позивач надав послуги по очищенню стоків в кількості 12 747 м 2, що на 5 325 м 2 більше від фактично отриманих підприємством стоків для очистки.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні, та пояснив, що позивачем в порушення частини 2 статті 14 Закону України ''Про житлово-комунальні послуги''та пункту 52 Порядку формування тарифів на послуги із централізованого водопостачання та водовідведення, без рішення органу місцевого самоврядування (селища міського типу Вигода) та без висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області встановлено і застосовано тарифи на послуги водовідведення для бюджетних установ та інших споживачів. Вказав, що позивач в січня 2009 року та травні 2010 року із порушенням вказаного вище порядку двічі протиправно встановлював (збільшував) тарифи (вартість) послуг по очищенню каналізаційних вод в розмірі 4,52 грн. за 1 м 3 стічних вод та в розмірі 8,80 грн. за 1 м 3 стічних вод відповідно. Зазначив, що позивач після внесення 27.02.2007 року змін до пункту 52 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення зобов'язаний був отримати у відповідача висновок щодо економічно обґрунтованих планових витрат на очистку стоків, яка є складовою послуг із водовідведення. У зв'язку із застосуванням товариством з обмеженою відповідальністю ''Уніплит''цін і тарифів з порушенням запроваджених методів регулювання, відповідачем прийнято рішення про вилучення у позивача необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 43 047,60 грн. за період з 01.05.2010 року по 01.04.2011 року та на підставі статті 14 Закону України ''Про ціни та ціноутворення''про стягується штрафу у двократному розмірі такої виручки -86 095,20 грн. З приводу не відповідності вихідних даних про обсяги отриманих для очищення стічних вод пояснив, що кількість в розмірі 12 747 м 3 отримана із даних додатків до акта перевірки, які підписані безпосередньо посадовими особами позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності -юридичною особою, яка 07.05.2000 року зареєстрована Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, та здійснює свою діяльність на підставі Статуту, в редакції від 27.07.2010 року (а.с. 25-39).
В період з 24.05.2011 року по 27.05.2011 року Сектором державної служби боротьби з економічною злочинністю Долинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, спільно із Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ''Уніплит''з питань дотримання вимог законодавства при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги.
За наслідками вказаної перевірки складено акт від 30.05.2011 року, в якому відповідачем зроблено висновок про порушення вимог частини 2 статті 14 Закону України ''Про житлово-комунальні послуги''та пункту 52 Порядку формування тарифів на послуги із централізованого водопостачання та водовідведення, в результаті чого позивач без рішення органу місцевого самоврядування і висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області із 01.05.2010 року встановив і застосував тарифи на послуги із очистки стоків для бюджетних установ та інших споживачів. При цьому товариство необґрунтовано отримано виручку в розмірі 43 047,60 грн. (а.с. 9-10).
03.06.2011 року, за наслідками розгляду акта перевірки на підставі статті 14 Закону України ''Про ціни і ціноутворення''відповідачем винесено рішення за №129 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого у позивача вилучається 43 047,60 грн. необґрунтовано отриманої виручки та стягується штраф у двократному розмірі такої виручки - 86 095,20 грн. (а.с. 12).
Суд у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення, а також виходить із наступного.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, гарантії забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою визначаються Законом України ''Про питну воду та питне водопостачання''.
За змістом абзацу 18 частини 1 статті 1 вказаного Закону централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Згідно вимог частини 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №630 від 21.07.2005 року, Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Абзацом 6 пункту 2 та абзацом 3 пункту 6 зазначених Правил визначено, що централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.
Послуги з централізованого водовідведення повинні відповідати нормативам з відведення стічних вод за умови підтримання відповідного стану приміщень будинку та прибудинкової території.
Відповідно до статті 18 Закону України ''Про питну воду та питне водопостачання''та статті 9 Закону України ''Про ліцензування певних видів господарської діяльності''господарська діяльність із централізованого водопостачання та водовідведення підлягає ліцензуванню у порядку, встановленому законом.
Абзацом 10 частини 1 статті 1 Закону України ''Про житлово-комунальні послуги''визначено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно вимог частиною 2 статті 14 Закону України ''Про житлово-комунальні послуги''та пункту 52 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. В свою чергу територіальними органами Державної інспекції з контролю за цінами надається висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових та підзаконно-нормативно правових актів стверджує про те, що, по-перше, водовідведення, в тому числі централізоване водовідведення, є спеціальною господарською діяльністю, на право здійснення якої необхідно у встановленому законом порядку отримати відповідну ліцензію.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується представником відповідача, що товариство з обмеженою відповідальністю ''Уніплит''у відповідності до статті 18 Закону України ''Про питну воду та питне водопостачання'', статті 9 Закону України ''Про ліцензування певних видів господарської діяльності''відповідну ліцензію на право здійснення господарської діяльності із централізованого водопостачання та водовідведення не отримувало.
По-друге, централізоване водовідведення -діяльність (послуга) із відведення та окремо очищення комунальних і інших стічних вод за допомогою комплексу (системи) об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, які, в свою сергу, між собою пов'язаних єдиним технологічним процесом. Тобто, законодавець визначив, що це є ліцензійна діяльність спеціалізованого підприємства, яке за допомогою наявних у нього у власності чи законному користуванні комплексу внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення, окремо колекторів і трубопроводів забезпечують як нерозривний процес відведення стічних будинкових, каналізаційних, побутових і дощових вод та в подальшому безпосередньо очистку таких стоків за допомогою наявних у нього очисних споруд. При цьому спеціалізоване підприємство при здійсненні централізованого водовідведення повинно забезпечувати підтримання відповідного стану приміщень будинку та прибудинкової території у відносинах, пов'язаних із вказаною плослугою.
Як з'ясовано у судовому засіданні на балансі у позивача поруч підприємства перебувають очисні споруди, за допомогою яких підприємство очищає власні стічні і побутові води. У вказані очисні споруди по окремій мережі водовідведення, яка не є власністю позивача і не перебуває у нього на балансі та в обслуговуванні, потрапляють стічні, каналізаційні, побутові, дощові води 400-та житлових будинків та всіх інших будівель і споруд селища міського типу Вигода Долинського району Івано-Франківської області.
Компенсація таких витрат за очистку стічних вод 400-та житлових будинків селища міського типу Вигода із місцевих чи державного бюджетів позивачу не здійснюється. Для компенсації частини витрат товариство з обмеженою відповідальністю ''Уніплит''із 20-ма суб'єктами господарювання (підприємствами, установами і організаціями комунальної, державної та приватної форми власності) впродовж 2002 -2011 років укладено договори на прийняття каналізаційних стоків. Відповідно до даних договорів позивач надає послуги з прийняття каналізаційних строків для очистки згідно лічильника (а.с. 55-74).
Договори із власниками житлових будинків селища міського типу Вигода про прийняття і очищення каналізаційних стоків, в тому числі і з будь-яким іншим комунальним підприємством, яке представляє інтереси власників таких будинків, позивачем не укладалися.
Судом також встановлено і не заперечується представником відповідача, що внутрішньобудинкова централізована система водовідведення селища міського типу Вигода, трубопровід, через який стічні води житлових будинків, споруд і будівель підприємств, установ і організацій вказаного населеного пункту потрапляють у очисні споруди позивача, не перебувають у власності, користуванні чи на балансі товариства з обмеженою відповідальністю ''Уніплит''. Позивач не здійснює обслуговування чи нагляд за технічним станом зазначених комунікацій, які забезпечують збирання і транспортування стічних (каналізаційних) вод селища міського типу Вигода до очисних споруд позивача (а.с. 54).
Згідно представленої у суді позивачем калькуляції витрат по очистці стічних вод очисними спорудами товариства з обмеженою відповідальністю ''Уніплит''станом на 01.05.2010 року у вартість послуги 8,80 грн. за 1 м3 стічних (каналізаційних) вод не входять витрати на утримання і обслуговування внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення, технічних споруд і трубопроводу, за допомогою яких стічні води потрапляють до очисних споруд позивача (а.с. 52).
Представник позивача пояснив суду, що питання упорядкування правовідносин у сфері відведення і очищення стічних вод цілого населеного пункту селища міського типу Вигода за рахунок і витрати товариства з обмеженою відповідальністю ''Уніплит''не вирішується місцевою радою вже тривалий час, про що свідчить одне із чергових звернень позивача до голови селища міського типу Вигода, на яке не надано відповіді, та яке міститься у матеріалах справи (а.с. 42).
Таким чином, суд прийшов до переконання, що відповідач помилково дійшов висновку про те, що позивач надає для селища міського типу Вигода Долинського району Івано-Франківської області комунальну послугу із централізованого водовідведення, оскільки підприємство здійснює лише роботи по прийняттю і очистці частини стічних (каналізаційних) вод, а не по водовідведенню, що, згідно вимог вказаних вище законів, включає в себе процес безпосереднього відведення стічних вод з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення та окремо очищення таких вод. Позивач не має ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із надання комунальних послуг із водовідведення, не є власником і не обслуговує внутрішньобудинкову централізовану систему водовідведення селища міського типу Вигода, а також труби, через яку поступають такі стоки до очисних споруд товариство з обмеженою відповідальністю ''Уніплит'', у зв'язку із чим не забезпечує єдиного технологічного процесу із водовідведення.
Враховуючи те, що нормами чинного законодавства України не передбачено вимог, за яких, при умові надання підприємством лише однієї частини (складової) комунальної послуги, встановлено обов'язок затвердження вартості такої послуги органом місцевого самоврядування та отримання від територіальних органів Державної інспекції з контролю за цінами висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням саме частини послугу з централізованого водовідведення, суд вважає, що на правовідносини щодо визначення і встановлення вартості робіт (послуг), які позивач виставляє для 20 юридичних осіб селища міського типу Вигода, не розповсюджуються вимоги статті 14 Закону України ''Про житлово-комунальні послуги''та пункту 52 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до додатку №3 до акта перевірки від 30.12.2011 року та розшифрування прийому стічних вод на очисні споруди позивача за 2008-2011 року судом встановлено, що впродовж травня 2010 року - квітня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю прийнято 7 422 м 2 стічних вод (а.с. 51, 81). В самому ж акті перевірки та розрахунку необґрунтовано одержаної виручки від наданої послуги перевіряючими внесено дані, згідно яких позивач надав послуги по очищенню стоків в кількості 12 747 м 2, що на 5 325 м 2 більше від фактично отриманих підприємством стоків для такої очистки. В свою чергу кількості 12 747 м 2 (а не 7 422 м 2) перемножена на 8,80 грн. за 1 м 2. Представник відповідача у судовому засіданні не зміг пояснити суду причини такої розбіжності.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6 частини 3 статті Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що як в момент укладення позивачем із 20-ма суб'єктами господарювання селища міського типу Вигода договорів на прийняття каналізаційних стоків для їх очистки, так і в процесі формування, визначання тарифів на вказану послугу і їх зміни, на такі правовідносини не розповсюджувалися вимоги статті 14 Закону України ''Про житлово-комунальні послуги'' та пункту 52 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
При цьому суд зазначає, що з врахуванням вищезазначеного, позивачем не було допущено порушення у вигляді отримання необґрунтованої виручки в розмірі 43 047,60 грн. за надані послуги із очистки стічних вод.
В зв'язку з цим, суд вважає, що оскаржуване рішення про застосування економічних санкцій за порушення держаної дисципліни цін за №129 від 03.06.2011 року підлягає скасуванню.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що оскаржуване рішення винесене без врахування всіх обставин та норм чинного законодавства, що мають значення для прийняття таких рішень, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про застосування щодо товариства з обмеженою відповідальністю ''Уніплит'' економічних санкцій за порушення держаної дисципліни цін за №129 від 03.06.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 15.07.2011 року.