79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.07.11 Справа № 5015/1997/11
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кордюк Г.Т.
суддів Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 25.05.2011 року
на рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року
у справі № 5015/1997/11 (9/135 (10))
за позовом: 1. ОСОБА_2, м. Дрогобич
2. ОСОБА_3, м. Дрогобич
3. ОСОБА_4, м. Дрогобич
4. ОСОБА_5, м. Дрогобич
5. ОСОБА_6, м. Дрогобич
6. ОСОБА_7, м. Дрогобич
7. ОСОБА_8, м. Дрогобич
8. ОСОБА_9, м. Дрогобич
9. ОСОБА_10, м. Стебник
10. ОСОБА_11, с. Болехівці
11. ОСОБА_12, м. Дрогобич
12. ОСОБА_13, м. Дрогобич
13. ОСОБА_14, м. Дрогобич
14. ОСОБА_15, м. Дрогобич
15. ОСОБА_16, м. Дрогобич
16. ОСОБА_17, м. Дрогобич
17. ОСОБА_18, м. Дрогобич
18. ОСОБА_19, м. Дрогобич
19. ОСОБА_20, м. Дрогобич
20. ОСОБА_21, м. Дрогобич
21. ОСОБА_22, м. Дрогобич
22. ОСОБА_23, м. Львів
23. ОСОБА_24, с. Снятин
24. ОСОБА_25, с. Гаї Верхні
25. ОСОБА_26, м. Дрогобич
до відповідача: ТзОВ Фірма “Послуга”, м. Дрогобич
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Львів
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 10.02.2010 року, оформленого протоколом №1
За участю представників сторін:
від позивачів 1-6, 8-25: не з'явились
від позивача -7: ОСОБА_27 -представник
від відповідача: Карпін М.Й. -представник
від третьої особи: ОСОБА_1, ОСОБА_28 -представник
Права та обов'язки сторін, третіх осіб передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011 року скасовано рішення господарського суду Львівської області від 12.10.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 року у справі № 9/135 (10), а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року у справі № 5015/1997/11 (суддя Ділай У.І.) позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 до ТзОВ Фірма “Послуга”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 10.02.2010 р., оформленого протоколом №1, задоволено.
При винесенні рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі жодних дій по передачі оригіналів заяв про вихід з товариства з метою прийняття відповідного рішення на загальних зборах учасників ТзОВ фірма «Послуга»не вчиняли, оскільки оригінали даних заяв станом на день розгляду справи перебували у позивачів та при огляді місцевим судом заяв учасників ТзОВ фірма «Послуга»про вихід з товариства вбачається, що відмітки на заявах про прийняття їх товариством відсутні, а також відсутні докази прийняття загальними зборами ТзОВ фірма «Послуга»рішення про виключення позивачів з товариства на підставі заяви про вихід; станом на день проведення зборів учасників -10.02.2010 року всі позивачі були учасниками (засновниками) ТзОВ фірма «Послуга», що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.09.2010 року та станом на 08.10.2010 року, а відтак користувалися усіма правами учасників Товариства, що передбачені Статутом товариства та чинним законодавством України.
Також, господарським судом у судовому рішенні зазначено, що рішення загальних зборів учасників (засновників), з питань порядку денного мали прийматися за 100% участю всіх учасників товариства, однак були прийняті з порушенням п. 9.3., 9.3.1., 9.3.2, 9.4., 9.5. Статуту, оскільки кворуму (всіх учасників) на спірних загальних зборах з вирішення питань порядку денного -не було. Окрім цього, відповідачем, при проведенні спірних загальних зборів учасників, не дотримано вимог передбачених статтями 40, 61 Закону України «Про господарські товариства»та доказів про те, що позивачі були належним чином повідомлені про день, час, місце та порядок денний спірних загальних зборів, відповідачем не надано.
ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду подав апеляційну скаргу від 25.05.2011 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки судом першої інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права та висновки господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що на момент проведення загальних зборів учасників ТзОВ Фірма «Послуга», учасниками товариства були лише ОСОБА_1, ОСОБА_29 та ОСОБА_26, з яких присутні на зборах були ОСОБА_1 та ОСОБА_29, оскільки позивачі не були учасниками товариства на момент проведення зборів, так як раніше подали заяви про вихід з товариства; законодавчими актами не врегульовано порядок визначення кворуму та голосування на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю протягом строку з моменту виходу учасників до моменту внесення змін до установчих документів товариства.
Окрім цього, апелянт вважає, що вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства, а тому у зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Днем подачі такої заяви слід розглядати день передачі її учасником будь-якому виконавчому органу товариства або уповноваженому не це учаснику чи працівнику товариства, а не тільки зборам товариства, підставою скликання яких була заява позивача про вихід з товариства.
Позивачі 1-6, 8-25 у справі участь уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (долучені до матеріалів справи). 20 липня 2011 року позивачами подано спільне заперечення на апеляційну скаргу від 19.07.2011 року, в якому просять рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у ньому.
Позивач-7 правом наданим ст. 96 ГПК України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не подав. Представник позивача-7 в судовому засіданні 20.07.2011 року усно проти вимог апеляційної скарги заперечив, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Також, 20 липня 2011 року представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу № 19/07 від 19.07.2011 року, в якому останній просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у ньому.
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне:
Як вбачається із матеріалів справи 20.10.2005 року учасниками ТзОВ Фірма «Послуга», а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_7; 14.10.2005 року -учасником ОСОБА_23; 24.10.2005 року -учасником ОСОБА_22, 30.01.2007 року -учасником ОСОБА_24 та 28.10.2009 року -представником учасника товариства ОСОБА_25, було оформлено та нотаріально посвідчено заяви про вихід з товариства.
10.02.2010 року загальними зборами учасників ТзОВ Фірма «Послуга»прийнято рішення, оформлене Протоколом № 1. Відповідно до Протоколу загальними зборами вирішено обрати директором ТзОВ Фірма «Послуга»ОСОБА_1 на строк 5 років, розглянуто питання про розподіл часток учасників, що вийшли з товариства, вирішено внести міни до статуту Товариства, шляхом викладення його в новій редакції, затверджено нову редакцію статуту, уповноважено директора ТзОВ «Послуга»ОСОБА_1 подати документи та вчинити всі необхідні дії для проведення державної реєстрації вказаних змін.
Як вбачається із Протоколу на загальних зборах були присутні учасники товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_29; відсутня -ОСОБА_26
Крім цього, збори учасників товариства від 10.02.2010 року вирішили розподілити частку учасників, що вийшли в загальному розмірі 45,9 % між учасниками, які залишилися пропорційно до їх часток у статутному фонді, а саме: ОСОБА_1, власнику 50,75 % - частку в розмірі 1,95 %, загальна частка -93,81 %; ОСОБА_26 -власниці 2,3 % - частку в розмірі 0,89 %, загальна частка -4,25 %; ОСОБА_29, власниці 1,05 % - частку 0,89 %, загальна частка -1,94 %.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача-7, відповідача та третьої особи у справі, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:
Позивачі вважають, що зазначені збори учасників товариства відбулися з порушенням чинного законодавства, а саме ст.ст. 10, 40, 41, 42, 43, 45, 59, 60, 61 Закону України «Про господарські товариства», ст. 167 ГК України, 116 ЦК України. У позовній заяві зазначається, що позивачі являються учасниками ТзОВ Фірма «Послуга», які в загальному володіють часткою в розмірі 48,2 % статутного фонду Товариства, що відповідно становить 22 759,26 грн.
Як зазначалось вище, 10 лютого 2010 року відбулися загальні збори учасників ТзОВ Фірма «Послуга», в яких прийняли участь двоє учасників товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_29 Вказаними зборами прийнято рішення, яке оформлене Протоколом № 1. Згідно Протоколу на зборах відсутній лише один учасник -ОСОБА_26
Місцевим господарським судом встановлено, що про проведення 10.02.2010 року загальних зборів було повідомлено лише трьох учасників -ОСОБА_1, ОСОБА_29 та ОСОБА_26 Неповідомлення всіх інших учасників товариства про проведення зборів ОСОБА_1, якого вказаними зборами учасників було обрано директором товариства, пояснює тим, що на підставі поданих нотаріально посвідчених заяв всі інші учасники вийшли з ТзОВ Фірма «Послуга».
Відповідно до вимог ст.ст. 40, 42, 43, 45, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»та з урахуванням ст. 18 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації; порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, передбаченого ст. 61 Закону України «Про господарські товариства».
Стаття 143 ЦК України та ст. 82 ГК України передбачає, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Станом на день створення ТзОВ фірма «Послуга»установчими документами товариства були Статут, який перереєстрований на підставі Розпорядження № 361-р від 17.12.1996р. Виконкомом Дрогобицької міської ради народних депутатів, реєстраційний № 207 та Установча угода про створення і діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Послуга»від 05.12.1996 року.
У відповідності до положень ст.ст. 88, 143 ЦК України Статут товариства є єдиним установчим документом для товариства з обмеженою відповідальністю, який має містити відомості про: найменування юридичної особи; органи управління товариством, їх компетенція; порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього; розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.
Статтею 58 Закону України «Про господарські товариства», п. 9.1. Статуту передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників товариства. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.
Згідно статті 61 Закону України «Про господарські товариства»з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Частинами 2, 3 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства»визначено, що з питань, зазначених у пунктах «а», «б»статті 41 цього Закону (визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; творення і відкликання виконавчого та інших органів товариства), а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.
Пунктом 9.3 Статуту товариства визначено питання, які віднесені до виключної компетенцію зборів учасників. Так, з питань визначених у п. 9.3.1 (визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів) та п. 9.3.12 (виключення учасника з товариства) необхідна одностайність у вищому органі, по решті питань рішення приймається простою більшістю.
У частині 2 п. 9.5. Статуту передбачено, що збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники (представники), що володіють у сукупності більше ніж 50 відсотків голосів, а по питаннях, що вимагають одностайності -всі учасники.
Відповідно до частини 8 статті 41, частини 1 статті 60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників (акціонерів) акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю або додатковою відповідальністю є правомочними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. У зв'язку з цим, положення Установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Вказана позиція викладена у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Враховуючи вищенаведене, положення ч. 2 п. 9.5. Статуту товариства не беруться судом до уваги при визначенні правомочності загальних зборів товариства, а застосовуються положення вищенаведених норм Закону.
Як зазначалось вище та встановлено господарським судом першої інстанції, 14.10.2005 року, 20.10.2005 року, 24.10.2005 року та 30.01.2007 року учасниками ТзОВ Фірма «Послуга»було оформлено та нотаріально посвідчено заяви про вихід з товариства.
Відповідно до ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»(п. 28) при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства»учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
Господарським судом встановлено, що позивачі жодних дій по передачі оригіналів даних заяв про вихід з товариства посадовій особі товариства не вчиняли, як і не подано відповідачем доказів вручення таких заяв цим особам органами зв'язку. Окрім цього, місцевим господарським судом оглянуто оригінали вищезазначених заяв, які станом на день розгляду справи перебували у позивачів, та встановлено, що відмітки на заявах про прийняття їх товариством відсутні (том ІІІ, а.с. 82-85). В матеріалах справи також відсутні докази прийняття загальними зборами ТзОВ фірма «Послуга»рішення про виключення позивачів з товариства на підставі заяви про вихід.
За письмовими твердженнями позивачів, подані заяви було відкликано, про що свідчать наявні на заявах відмітки, датовані: 30.01.2007 року -на заяві учасника ОСОБА_24, 28.10.2009 року - на заяві ОСОБА_25 та 25.12.2006 року -на заявах всіх інших учасників, якими подано заяви про вихід.
Крім цього, місцевим господарським судом встановлено, що ОСОБА_20, яка станом на день проведення зборів учасників ТзОВ Фірма «Послуга»була головою вказаних зборів, підтвердила (пояснення б/н від 06.05.2011р.), що нею особисто, а також іншими учасниками Товариства були складені відповідні заяви про намір виходу з числа учасників, які були засвідчені в органах нотаріату, однак в подальшому всі учасниками, які склали дані заяви відмовились від наміру скористатись правом виходу та подання даних заяв на розгляд загальних зборів учасників Товариства (том ІІІ, а.с. 107). Як зазначається у поясненнях жодних оригіналів заяв про вихід з числа учасників ТзОВ Фірма «Послуга», ОСОБА_20, як посадовою особою загальних зборів учасників Товариства не отримувалось, а отже Товариство не було належним чином повідомлено про їх наявність і не могло вчинятись жодних дій по розгляду таких заяв на загальних зборах учасників Товариства. На прохання учасників, ОСОБА_20, як відповідною посадовою особою загальних зборів учасників Товариства, було вчинено написи на оригіналах даних заяв з метою унеможливлення їх використання в майбутньому, а також спростування самого юридичного факту намірів 24 учасників Товариства про вихід з числа його учасників.
Таким чином, господарський суд прийшов до вірного висновку, що станом на день проведення зборів учасників -10.02.2010 року всі позивачі були учасниками (засновниками) ТзОВ фірма «Послуга», що також підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які подано станом на 13.09.2010 року та станом на 08.10.2010 року, а відтак користувалися усіма правами учасників Товариства, що передбачені Статутом товариства та чинним законодавством України.
Отже, твердження апелянта про те, що на день проведення зборів учасників товариства 10.02.2010 року учасниками товариства були лише три особи є безпідставними, оскільки спростоване вищенаведеним. Також, необґрунтоване належними та допустимими доказами є твердження скаржника про те, що на заявах учасників товариства міститься відмітка про отримання головою зборів товариства заяв учасників про вихід, оскільки в матеріалах справи наявні оригінали таких заяв, на яких така відмітка відсутня.
Згідно зі ст. 167 ГК України, корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до п. 31 Постанови Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» за № 13 від 24.10.2008 року зазначено, що особа, яка придбала частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, здійснює права та виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.
Відповідно до ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).
Статтею 60 вищевказаного Закону України визначено, що Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Місцевим господарським судом встановлено, що позивачі на день проведення зборів 10.02.2010 року, в сукупності володіли 48,2% статутного капіталу товариства, що не заперечувалося відповідачем, про день, час, місце та порядок денний загальних зборів учасників (засновників), які проводилися 10.02.2010 року (Протокол № 1 від 10.02.2010р.) не повідомлялися, на вказаних зборах учасників (засновників) були відсутні. Серед питань, які були розглянуті на спірних загальних зборах, без участі зазначених вище учасників, були питання, зокрема, про затвердження річних результатів діяльності товариства за період з 2005 року по 2008 рік, внесення змін до статуту товариства, які в силу п.п. 9.3.1, 9.3.2. відповідно до п. 9.4. Статуту потребували одностайності у вищому органі, так як віднесені до виключної компетенції зборів учасників (п. 9.3. Статуту).
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»);
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону України «Про господарські товариства»);
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).
Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку недійсними прийнятих загальними зборами рішень.
Оскільки, на зазначених зборах, які відбулись 10.02.2010 року були присутні учасники, які в сукупності не володіли більш як 60 відсотками голосів (ОСОБА_1 -50,75%, ОСОБА_29 -1,05%), то такі збори учасників відбулись з порушенням ст. 60 Закону України «Про господарські товариства».
Встановлення місцевим господарським судом висновку про те, що збори учасників мали відбутись за 100 відсотковою участю всіх учасників (засновників) товариства та висновок суду, що збори відбулись з порушенням п. 9.5 Статуту, який в силу ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»та п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»не підлягає застосуванню, не призвело до прийняття неправильного рішення по суті спору, оскільки місцевий господарський суд вірно послався на ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», однак невірно застосував п. 9.5 Статуту товариства.
Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Разом з тим, відповідачем, при проведенні спірних загальних зборів учасників, не дотримано вимог передбачених статтями 40, 61 Закону України «Про господарські товариства»та доказів про те, що позивачі були належним чином повідомлені про день, час, місце та порядок денний спірних загальних зборів, відповідачем не подано, що на думку судової колегії є також підставою для визнання рішення загальних зборів учасників недійсними.
Таким чином, висновки викладені апелянтом в апеляційній скарзі, спростовані вищенаведеним та необґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року прийняте із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.
Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..
суддя Давид Л.Л.
суддя Мурська Х.В.