79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
19.07.11 Справа № 5008/171/2011
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В.
Якімець Г.Г.
розглянув апеляційну cкаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Закарпатського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», м.Ужгород
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2011р.
у справі № 5008/171/2011
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Закарпатського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», м.Ужгород
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський Агропромтранс»,с.Коноплівці Мукачівського району Закарпатської області
про стягнення 952787,17 грн. заборгованості (в тому числі: 699992,14 грн. заборгованості за отриманим кредитом, 181921,25 грн. заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами, 49344,67 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне погашення отриманих кредитних коштів, та 21529,11 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2011р. у справі № 5008/171/2011 частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Закарпатського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», м.Ужгород, та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський Агропромтранс»(Мукачівський район, с.Коноплівці, буд.2, ідентифікаційний код 20430108) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі Філії -Закарпатське обласне управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(м.Ужгород, вул.Корзо,15, ідентифікаційний код 09312190, рах. № 37396905, МФО 312356/ заборгованість у загальній сумі 896704,46 грн. (в тому числі: 699992,14 грн. заборгованості за отриманим кредитом, 181921,25 грн. заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами, 12400 грн. пені за несвоєчасне погашення отриманих кредитних коштів та 2391,07 грн. пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами), 8956 грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та 222грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відстрочено виконання рішення суду до 01.09.2011р.; в іншій частині позову в уточненому розмірі позовних вимог - відмовлено.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.175, 193, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 258, 509, 526, 551, 615, 1054 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2011р. в частині обмеження розміру пені у сумі 49344,67 грн., яка підлягає стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача до 12400 грн. та в частині відстрочення виконання рішення суду до 01.09.2011р. з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Філії -Закарпатське обласне управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський Агропромтранс»задоволити повністю, стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський Агропромтранс»на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Філії - Закарпатське обласне управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»суму 933649,13 грн., в тому числі 699992,14 грн. заборгованості за отриманим кредитом, 181921,25 грн. заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами, 49344,67 грн. пені за несвоєчасне погашення отриманих кредитних коштів та 2391,74 грн. пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами; стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський Агропромтранс»на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Філії -Закарпатське обласне управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»сплачено державного мита в розмірі 4668,25 грн., мотивуючи зокрема тим, що відповідач не подав жодних доказів в підтвердження складного фінансово-економічного стану підприємства; в свою чергу суд не витребував у відповідача та не дослідив жодних доказів, які б свідчили про відсутність обігових коштів на рахунках відповідача або про негативний фінансовий стан підприємства; дійсний фінансовий стан підприємства відповідачем не перевірявся.
Відповідач подав відзив апеляційну скаргу, в якому проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив у її задоволенні відмовити, зважаючи на відсутність передбачених законодавством правових підстав для скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Закарпатської області.
Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Позивач в апеляційній скарзі просив провести розгляд справи без участі уповноваженого представника філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України».
Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою представника Ігнатенко С.С.
Зважаючи на те, що за клопотанням відповідача, мотивованим хворобою представника Ігнатенко С.С., суд апеляційної інстанції уже відкладав розгляд даної справи ухвалою від 30.06.2011р., повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи розцінюється судом як таке, що спрямоване на затягування судового процесу, а отже відхиляється судом, з мотивів відсутності доводів на обгрунтування поважності причин неможливості забезпечення явки представника, тим більше, що за приписами ст.28 ГПК України представником юридичної особи може бути також і керівник підприємства. Поважних причин неможливості явки в судове засідання керівника підприємства відповідача останній в клопотанні не навів.
Тому виходячи з наведеного та приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» , м.Київ в особі Філії -Закарпатське обласне управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Ужгород (позивач) звернулося в Господарський суд Закарпатської області з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський Агропромтранс», с.Коноплівці Мукачівського району, про стягнення заборгованості у загальній сумі 933649,13 грн. (в тому числі: 699992,14 грн. заборгованості за отриманим кредитом, 181921,25 грн. заборговаості по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами, 49344,67 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне погашення отриманих кредитних коштів, та сума 2391,07 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами (з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку).
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконання відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобов”язань згідно з Договором відновлювальної кредитної лінії № 72908 від 29.08.2007р. (з внесеними змінами) по сплаті отриманої основної суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірах та у строки, встановлені Договором.
Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного Договору відновлювальної кредитної лінії № 72908 від 29.08.2007р. (з внесеними змінами на підставі Додаткової угоди № 1 від 20.10.2008р.), позивач в особі філії зобов”язався надавати відповідачеві, як Позичальнику, кредитні кошти, у вигляді відновлювальної кредитної лінії, загальною сумою в 700000грн., окремими частинами (траншами), з остаточним терміном повернення не пізніше 27.08.2010р. (п.1.2 р.1 Договору).
Позивачем в особі філії було надано відповідачеві 30.08.2007р. кредитні кошти у сумі 700000грн., що підтверджується розпорядженням Філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України»від 30.08.2007р. про перерахування кредитних коштів у розмірі 700000грн., випискою з кредитного рахунку № 20630072908 відповідача за період з 30.08.2007р. по 11.03.2011р. про підтвердження зарахування суми 700000грн. по даному рахунку на поповнення обігових коштів та витягом з рахунку відповідача станом на 30.03.2011р. про використання даних коштів відповідачем за розрахунки з відповідними контрагентами.
Як вбачається з виписки з кредитного рахунку № 20630072908 відповідача за період з 30.08.2007р. по 11.03.2011р. та з витягу з рахунку відповідача станом на 30.03.2011р., вищевказана сума отриманих кредитних коштів у розмірі 700000грн., була відповідачем достроково погашена, до остаточного терміну її повернення не пізніше 27.08.2010р., а саме: 11,38 грн. -02.07.2008р.; 607000 грн. -08.08.2008р.; 92988,21 грн. -13.08.2008р. та 1,09грн. -29.08.2008р..
Враховуючи наявність даної обставини, позивачем в особі філії було видано 14.08.2008р. відповідачеві наступний транш у розмірі 700000 грн. кредитних коштів, що підтверджується випискою з кредитного рахунку № 20630072908 відповідача за період з 30.08.2007р. по 11.03.2011р.
Відповідно до п.1.6.1.1 р.1 Договору, відсотки за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки у розмірі 16,5 відсотків річних, а відповідно до Додаткової угоди № 1 від 20.10.2008р. до Договору процентна ставка з 20.10.2008р. була встановлена у розмірі 18 відсотків річних.
Як вбачається з виписки з кредитного рахунку № 20630072908 відповідача за період з 30.08.2007р. по 11.03.2011р., з урахуванням часткового погашення суми 7,86 грн., заборгованість відповідача з отриманих 14.08.2008р. кредитних коштів у сумі 700000 грн., становить суму 699992,14 грн., яка винесена позивачем в особі філії на прострочку 31.08.2010р., у зв”язку з закінченням терміну дії Кредитного договору.
Також, відповідачем не було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов”язання по сплаті нарахованих відсотків у розмірі та у строки, передбачені вказаним Договором, у зв”язку з чим у відповідача перед позивачем в особі філії наявна заборгованість за вищезазначеним Договором відновлювальної кредитної лінії у сумі 181921, 25 грн. по нарахованим відсоткам по періоду з вересня 2009р. по лютий 2011р. за користування кредитними коштами, що підтверджується: розрахунком заборгованості по нарахованим відсоткам та банківською випискою з кредитного рахунку № 20685072908 відповідача по періоду з 31.08.2007р. по 23.03.2011р. та по періоду з 02.11.2009р. по 23.03.2011р., по нарахованим та несплаченим відсоткам.
Забезпечення виконання зобов”язання за Договором відновлювальної кредитної лінії № 72908 від 29.08.2007р. (з внесеними змінами до нього) було передбачено сторонами відповідно до укладеного Договору іпотеки нерухомого майна від 13.08.2007р.
Оскільки у відповідача перед позивачем в особі філії, станом на період закінчення терміну дії Кредитного договору, була наявна заборгованість у сумі 699992,14 грн. з отриманих 14.08.2008р. кредитних коштів у сумі 700000 грн. та заборгованість у сумі 109428,91 грн. по нарахованих відсотках за користування кредитом станом на 15.07.2010р., позивачем в особі філії про необхідність погашення вищезазначених сум заборгованості, як по тілу кредиту, так і по нарахованих відсотках, виставлялась відповідачеві претензія № 1310 від 06.10.2010р. на загальну суму 818361,87грн. (в тому числі і сума 8640,82 грн. нарахованої пені за несвоєчасне погашення відсотків).
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.
Згідно з приписами ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відтак, відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати кредит у відповідності до графіку його погашення та нараховані проценти за отриманий кредит відповідно до умов Договору. А отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у залишку суми 699992,14 грн. з отриманих 14.08.2008р. кредитних коштів у сумі 700000грн. та у сумі 181921, 25 грн. по нарахованих відсотках за період з вересня 2009р. по лютий 2011р. за користування кредитними коштами, є підставними та обґрунтованими і правомірно задоволені судом першої інстанції. Рішення суду в цій частині в апеляційному порядку не оспорюється.
Оскільки відповідачем було порушено зобов”язання щодо сплати в повному обсязі отриманих сум кредиту та нарахованих відсотків у розмірах та у строки, передбачені Договором відновлювальної кредитної лінії, позивачем в особі філії у відповідності до п.6.1.1 даного Договору, з дотриманням вимог ч.6 ст.232 ГК України, ст.258 ЦК України та з урахуванням вимог ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 49344, 67 грн. за несвоєчасне погашення отриманих кредитних коштів та пеню в сумі 2391,07 грн. за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами. Рішення суду в частині стягнення 2391,07 грн. пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в апеляційному порядку не оспорюється.
Оспорюється апелянтом рішення місцевого господарського суду в частині задоволення клопотань відповідача про зменшення розміру пені за несвоєчасне погашення отриманих кредитних коштів до 12400 грн. та про відстрочку виконання рішення на три місяці до 01.09.2011р. Однак, доводи апеляційної скарги не спростовуються правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення та її вимоги не підлягають задоволенню.
Так, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкиій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право господарського суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачено також п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.
Вищенаведені правові норми встановлюють право господарського суду під час прийняття рішення зменшувати розмір неустойки, яка значно перевищує розмір збитків, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення та з урахуванням інтересів боржника.
На теперішній час ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» знаходиться в складному фінансово-економічному стані, що спричинений неможливістю дебіторів своєчасно та в повному обсязі погашати свою заборгованість перед відповідачем у зв'язку із негативними наслідками економічної кризи в країні. На рахунках відповідача відсутні обігові кошти. Стягнення повної суми нарахованої позивачем пені з відповідача може призвести до неможливості підприємством здійснювати господарську діяльність та, як наслідок, до блокування рахунків, неможливості виплати заробітної плати працівникам підприємства, а також неможливості виконання взятих на себе зобов'язань.
Разом з тим, частина 1 ст.233 ГК України зобов'язує господарський суд при зменшенні неустойки брати до уваги, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником.
На виконання вказаного припису законодавства судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було досліджено ступінь виконання зобов'язань відповідачем, як боржником, за Договором відновлювальної кредитної лінії № 72908 від 29.08.2007р.
Як встановлено судом та вбачається з виписки з кредитного рахунку № 20630072908 відповідача за період з 30.08.2007р. по 11.03.2011р. та з витягу з рахунку відповідача станом на 30.03.2011р., сума отриманих кредитних коштів у розмірі 700000 грн., була відповідачем достроково погашена, до остаточного терміну її повернення не пізніше 27.08.2010р., а саме: 11,38 грн. - 02.07.2008р.; 607000 грн. - 08.08.2008р.; 92988,21 грн. - 13.08.2008р. та 1,09 грн. - 29.08.2008р. Обставина виконання відповідачем перед позивачем в особі філії зобов'язання по достроковому поверненню отриманих 30.08.2007р. кредитних коштів у розмірі 700000 грн. по періоду з 02.07.2008р. по 29.08.2008р., до остаточного терміну повернення даних коштів не пізніше 27.08.2010р., свідчить про сумлінне виконання Позичальником своїх зобов'язань, при наявності у нього грошових коштів на рахунку.
Пунктом 42 Листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» № 01-8/211 від 07.04.2008р. визначено, що відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Так, розмір неустойки заявлений позивачем до стягнення значно перевищує розмір заподіяних збитків позивачу. Більше того, ні у позовній заяві, ні під час розгляду даної справи судом першої інстанції, ні в апеляційній скарзі, позивач взагалі не доводить факт заподіяння йому яких-небудь збитків, не подає суду жодних належних та допустимих доказів наявності таких збитків, а відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас не заслуговують на увагу доводи апелянта про відсутність виняткових обставин, за наявності котрих суд вправі зменшувати при прийнятті рішення розмір неустойки, адже негативні наслідки глибокої фінансово-економічної кризи в країні, що призвела до критичного фінансового стану відповідача є тим винятковим випадком, при якому суд має право зменшити розмір неустойки.
Щодо правомірності надання судом першої інстанції відстрочки виконання оскарженого рішення суду до 01.09.2011р., то слід врахувати наступне.
Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
У зв'язку із економічною кризою в країні, її негативними наслідками та неможливістю дебіторів своєчасно та в повному обсязі погашати свою заборгованість перед відповідачем призвели до складного фінансово-економічного стану ВАТ «Мукачівський Агропромтранс», який насамперед виявився у відсутності обігових коштів на рахунках відповідача. Разом з тим, на сьогодні відбулася певна стабілізація економічної ситуації в державі, що дає змогу розраховувати на перспективу збільшення обсягів реалізації продукції, збільшення доходів відповідача та акумулювання обігових коштів на рахунках. Натомість стягнення з відповідача заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії, подальше примусове виконання рішення суду, арешт рахунків і майна призведе до позбавлення можливості ВАТ «Мукачівський Агропромтранс»здійснювати свою господарську діяльність та відповідно до неможливості виконання інших зобов'язань, в тому числі перед бюджетом по сплаті податків і платежів.
За таких обставин, передбачені законодавством підстави для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2011р. відсутні.
Відтак, виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2011р. у справі № 5008/171/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Закарпатського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», м.Ужгород -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Якімець Г.Г.