79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
19.07.11 Справа № 5008/349/2011
"19" липня 2011р. Справа № 5008/349/2011
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В.
Якімець Г.Г.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбуд», м.Ужгород
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2011р.
у справі № 5008/349/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбуд», м.Ужгород
до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії Закарпатського обласного управління, м.Ужгород
про визнання недійсними договору відновлювальної кредитної лінії № 29058 від 25.09.2008р. та договору застави від 29.05.2008р.
За участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2011р. у справі № 5008/349/2011 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбуд», м.Ужгород, до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії Закарпатського обласного управління, м.Ужгород, про визнання недійсними договору відновлювальної кредитної лінії № 29058 від 29.05.2008р. та договору застави від 29.05.2008р. відмовлено повністю.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що спірні договори від імені ТзОВ «Закарпатбуд»підписано директором товариства Кіндрат О.О. при наявності у нього відповідних передбачених Статутом повноважень.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, позов задоволити, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що директор ТзОВ «Закарпатбуд»не є уповноваженою особою Статутом товариства укладати договори, які тягнуть виникнення у товариства зобов'язань на суму понад 100000 грн.; директор апелянта не є уповноважений укладати договори застави майна товариства та не наділений повноваженнями на отримання кредиту. Відповідно до абзацу 1 пунктів к) та л) п.8.4.1 Статуту товариства даними повноваженнями наділений виключно генеральний директор. Розпорядження про укладення договору відновлюваної кредитної лінії та договору застави генеральним директором не приймалось, останній директора товариства укладати оскаржувані угоди не уповноважував. Апелянт просить визнати оскаржувані договори недійсними з покликанням на ст.ст.92, 203, 215, 548 ЦК України та ст.207 ГК України.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, покликаючись на те, що у директора ТзОВ «Закарпатбуд»Кіндрата О.О. на момент підписання спірних угод були всі повноваження для вчинення відповідних правочинів.
Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив провести розгляд справи без участі уповноваженого представника філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України».
Позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості пошуку нового фахівця у галузі права, оскільки договір про надання правової допомоги із представником розірвано.
Зважаючи на те, що за клопотанням позивача, мотивованим хворобою представника, суд апеляційної інстанції уже відкладав розгляд даної справи ухвалою від 290.06.2011р., повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи розцінюється судом як таке, що спрямоване на затягування судового процесу, а отже відхиляється судом, з мотивів відсутності доводів на обгрунтування поважності причин неможливості забезпечення явки представника, тим більше, що за приписами ст.28 ГПК України представником юридичної особи може бути також і керівник підприємства. Поважних причин неможливості явки в судове засідання керівника підприємства позивача останній в клопотанні не навів.
Тому виходячи з наведеного та приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено матеріалами справи, між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», в особі філії Закарпатського обласного управління, (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатбуд»(Позичальник) укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 29058 від 29.05.2008р., відповідно умов якого Банк зобов"язався надавати на умовах цього договору, а Позичальник - отримувати, належним чином використовувати та повернути в установлені строки (не пізніше 28.05.2009р.) кредит в розмірі 700000 грн., сплачувати відсотки за користування кредитом (за відсотковою ставкою 17%). В забезпечення виконання зобов"язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 29058 від 29.05.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії - Закарпатського обласного управління (Заставодержатель) та ТзОВ «Закарпатбуд»(Заставодавець) укладено договір застави майна від 29.05.2008р., за умовами якого Заставодавець з метою належного виконання зобов"язання за кредитним договором передав у заставу майно (обладнання) згідно з додатком № 1 до договору застави.
Вказані договір відновлювальної кредитної лінії № 29058 від 29.05.2008р. та договір застави майна від 29.05.2008р. від імені ТзОВ «Закарпатбуд»(позивача) підписав директор товариства Кіндрат О.О. На посаду директора ТзОВ «Закарпатбуд»Кіндрата О.О. було призначено згідно з рішенням зборів учасників ТзОВ «Закарпатбуд»від 18.11.2004р., оформленого протоколом від 18.11.2004р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатбуд», м.Ужгород, звернулось в Господарський суд Закарпатської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ, в особі філії Закарпатського обласного управління, м.Ужгород про визнання договору відновлювальної кредитної лінії № 29058 від 29.05.2008р. та договору застави від 29.05.2008р. недійсними, який мотивує тим, що оспорювані договори всупереч ст.207 ЦК України підписано від імені ТзОВ «Закарпатбуд» (позивача) неуповноваженою особою, а саме директором ТзОВ «Закарпатбуд»Кіндрат О.О., який не наділений повноваженнями укладати договори застави майна товариства та на отримання кредиту. Стверджує, що згідно з п.8.4.1 Статуту товариства такими повноваженнями наділений генеральний директор, до компетенції якого входить також надання повноважень директору на укладення від імені товариства відповідних угод. Однак, генеральним директором розпорядження про укладення договору відновлювальної кредитної лінії та договору застави не приймалося, генеральний директор товариства не уповноважував директора на укладення оскаржуваних угод. Просить визнати недійсними з підстав, передбачених ч.1 ст.207 ГК України, ст.ст.203, 215 ЦК України, - договір відновлювальної кредитної лінії № 29058 від 29.05.2008р., та на підставі ч.2 ст.548 ЦК України - договір застави від 29.05.2008р. В апеляційній скарзі апелянт просить визнати оскаржувані договори недійсними з покликанням на ст.ст.92, 203, 215, 548 ЦК України та ст.207 ГК України.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст.203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частиною 1 ст.205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Чинним на момент укладення спірних договорів Статутом ТзОВ «Закарпатбуд»(в редакції, затвердженій рішенням зборів учасників від 07.11.2005р., оформленим протоколом № 1/05, дата реєстрації 25.11.2005р.) передбачено, що одноособовим виконавчим органом товариства, що здійснює оперативне керівництво поточною діяльністю товариства та забезпечує виконання рішень, що приймаються зборами учасників, є директор (п.8.21). Відповідно до положень п.8.22 вказаного Статуту директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства в межах прав, визначених цим Статутом та рішеннями Зборів учасників товариства. Зазначені положення Статуту ТзОВ «Закарпатбуд»кореспондуються із приписами норм ст.145 Цивільного кодексу України, ст.62 Закону України «Про господарські товариства».
Як вбачається із матеріалів справи, загальними зборами учасників ТзОВ «Закарпатбуд»було прийнято рішення від 16.05.2008р., оформлене протоколом від 16.05.2008р., згідно з яким вирішено укласти з ВАТ «Державний ощадний банк України»кредитний договір по відкриттю відновлювальної кредитної лінії у розмірі 700000 грн., надати в заставу для забезпечення кредиту обладнання згідно з переліком, визначеним у додатку № 1, підписання кредитного договору та договору застави доручити директору ТзОВ «Закарпатбуд»Кіндрату О.О.
Таким чином, спірні договори від імені ТзОВ «Закарпатбуд»підписано директором товариства Кіндрат О.О. при наявності у нього відповідних передбачених Статутом повноважень. Доводи аплянта про те, що згідно з Статутом ТзОВ «Закарпатбуд»повноваженнями на укладення договорів на отримання кредиту та застави наділений виключно генеральний директор, є необгрунтованими, оскільки чинним на час укладення спірних договорів Статутом товариства передбачалось створення одноособового виконавчого органу, яким є директор товариства. Створення колегіального виконавчого органу - дирекції у складі генерального директора та директора передбачено Статутом ТзОВ «Закарпатбуд»у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників ТзОВ «Закарпатбуд»від 02.06.2010р., оформленого протоколом 1/2010, тобто після підписання спірних договорів. А відтак. Судом першої інстанції у задоволенні позову відмовлено правомірно.
Відтак, виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2011р. у справі № 5008/349/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбуд», м.Ужгород -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Якімець Г.Г.