01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.07.2011 № 3/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від прокуратури - Карпенко Н.М. - старш. прокурор відділу прокур-ри м. Києва
від позивача - ОСОБА_1 - представник за довір.
від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довір.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Щорського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2011р.
у справі № 3/14
за позовом Прокурора Щорського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області
до Відкритого акціонерного товариства «Щорський завод продовольчих товарів»
про стягнення 25 801,70 грн.
Прокурором Щорського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області подано позов до Відкритого акціонерного товариства «Щорський завод продовольчих товарів» про стягнення 25801,70 грн. збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та використання атмосферного повітря внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2011 у справі №3/14 в задоволенні позову булло відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, Прокурор Щорського району Чернігівської області звернувся з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати, позов задовольнити та стягнути з відповідача збитки у сумі 25 801,70 грн.
Розглянувши апеляційну скаргу, наданий відзив, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегією встановлено наступне.
Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року N 1264-XII, "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року N 877-V та наказу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області від 23 листопада 2010 року № 1084 начальником Державної екологічної інспекції в Чернігівській області видано направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів», що знаходиться за адресою: вул.Перемоги, 31а, м.Щорс.
29 листопада 2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Тромбачом А. А. в присутності голови правління ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів» Кононевича В. Ф., головного інженера ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів»Білоруса М. С. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої був складений акт № 286/08.
Під час позапланової перевірки було встановлено, що підприємством здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів без наявності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
Так, на даний час на заводі діють такі стаціонарні джерела здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: централізована котельня опалення (де встановлено три парових котли (фактично працює один) на газовому паливі марки Е-1/9), кондитерський цех, консервний цех, зварювальний пост пересувний, стоянка автотранспорту. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів № 745812 від 18.05.2005р. продовжений до 31.12.2007р. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів заводу на даний час здійснюються без наявності продовження дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів.
В акті перевірки зазначено, що даним фактом були встановлені порушення вимог ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", підпункту 12-1 пункту 4 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1524, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за N 48/16064, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
З огляду на порушення, викладені в акті перевірки № 286/08 від 29.11.2010р., позивачем нараховані збитки заподіяні внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу в розмірі 25801,70 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.
Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел визначено у статті 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”. Зокрема, відповідно до частини п'ятої цієї статті Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря визначено у статті 33 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, до них, зокрема, віднесено: перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Згідно зі ст.2 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища” та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно норм ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у ст.69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до ст.34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Тобто, відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря у вигляді відшкодування заподіяної шкоди носить цивільний характер.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.
Як було встановлено під час розгляду спору, до грудня 2007 року ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів» мав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.
Відповідно до ст.11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 „Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи”, для отримання дозволу суб'єкт господарювання подає документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин та проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.
На час проведення перевірки відповідачем було укладено договір із ТОВ «ВП ВІСТ» від 12.10.2010р. № 10-27 щодо виконання робіт по підготовці та оформленню документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Як вказано позивачем, розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за N 48/16064.
Проте, як вбачається з розрахунку, визначення показника Мі - маса тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, який застосовується у формулі 12 визначення розміру відшкодування збитків, здійснено позивачем за формулою, яка не передбачена вищевказаною Методикою.
Згідно пояснень позивича, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду (котельня, яка обладнана трьома газовими котлами Е 1/9 (котли малої потужності), який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, проводився розрахунковим методом.
Питомі викиди (показники емісії) були взяті зі «Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, виданого Українським науковим центром технічної екології», (Донецьк -2004р.), в якому є посилання на методику визначення показників емісії та валових викидів забруднюючих речовин згідно з діючим в Україні керівним документом. Галузевий керівний документ ГКД 34.02.305-2002, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України № 359 від 14.06.2002р. «Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок». Методика визначення. Київ, 2002 (чинний від 01.07.2002), регламентує розділ 5 «Визначення викидів забруднюючих речовин розрахунковими методами». Відповідно до вищезазначених документів застосовувалась формула і проводився розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Так, відповідно до п.1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).
Ця Методика поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства (п.1.4. Методики).
Згідно п.2.2. Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Пунктом 2.3. Методики передбачено, що при визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.
Згідно п.2.7. Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках:
2.7.1 викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання;
2.7.2 викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок невиконання в установлені в дозволі на викиди забруднюючих речовин терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин;
2.7.3 аварійного викиду;
2.7.4 викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок несанкціонованого спалювання відходів різного походження, пожнивних залишків та іншої рослинності;
2.7.5 об'ємної витрати газопилового потоку (димових газів) від паливовикористовувального обладнання за відсутності технічних можливостей для інструментально-лабораторного вимірювання (конструктивні особливості газоходів).
Відповідно до п.3.3. Методики розрахунок маси наднормативного викиду газоподібної забруднюючої речовини в атмосферне повітря від паливовикористовувального обладнання (у продуктах горіння) здійснюється за відповідною формулою.
Згідно п.3.3.2. Методики у разі конструктивних особливостей газоходів, що унеможливлюють інструментальне вимірювання необхідних параметрів для визначення об'ємної витрати газопилового потоку (димових газів) від паливовикористовувального обладнання, її значення розраховується на основі обсягів витраченого палива, наданих суб'єктами господарювання.
У цьому разі розрахунок значення об'ємної витрати газопилового потоку (димових газів) здійснюється за іншою формулою.
Однак, ця формула позивачем при розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини не застосовувалась.
Пунктом 3.6. Методики встановлено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
При цьому, згідно п.3.11. Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Відповідно до п.4.1. Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за вказаною в методиці формулою.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
Позивач мав право здійснити розрахунок збитків розрахунковим методом, однак, розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинен був здіснюватися з урахуванням приписів чинної Методики.
Крім того, як зазначалося вище, згідно п.3.11. Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Оскільки порушення були виявлені на підприємстві відповідача під час проведення перевірки 29.11.2010р., шкода могла бути розрахована, починаючи від цієї дати і до моменту усунення порушення, отже, здійснення позивачем розрахунку шкоди за період з 01.02.2009р. по 29.11.2010р. є безпідставним.
Позивач здійснив розрахунок суми збитків без врахування приписів чинної Методики.
Отже, можливість розрахунку шкоди залежить від такого чинника як маса наднормативного викиду, яка, в свою чергу, розраховується за конкретний час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, а, як зазначалось вище, цей час згідно п.3.11 Методики визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, відтак, невизначеність часу роботи джерела викиду унеможливлює встановити розмір шкоди.
Тому, позивач помилково прийшов до висновку як щодо періоду визначення спричинення відповідачем майнової шкоди, так і щодо її розміру.
Всупереч вимогам статтей 32-34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено належними доказами розмір збитків.
За таких обставин, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, у зв'язку з чим в позові слід відмовити.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Прокурора Щорського району Чернігівської області залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2011 р. у справі №3/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи №3/14 повернути Господарському суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді