01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.07.2011 № 10/52
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 22.07.2011 року по справі № 10/52 (в матеріалах справи)
Розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства виробничо-торгова фірма «Сіверянка» на рішення господарського суду Чернігівської області від 26 квітня 2011 року по справі № 10/52 (суддя Мурашко І.Г.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»
до Закритого акціонерного товариства виробничо-торгова фірма «Сіверянка»
про Стягнення 80 533,80 грн.
Відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства виробничо-торгова фірма «Сіверянка» про стягнення 74 605,68 грн. основної заборгованості, 3 965,45 грн. сума пені,637,57 грн.- 3% річних; 1325,10 грн. сума інфляційних втрат за невиконання умов договору на постачання теплової енергії № 1-0763 від 01.08.10 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2011 року у справі № 10/52 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто 66 648,08 грн. основної заборгованості, 3 129,24 грн. сума пені, 625,41 грн.- 3% річних; 1276,82 грн. сума інфляційних втрат за невиконання умов договору на постачання теплової енергії № 1-0763 від 01.08.10 року.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2011 року у справі № 10/52 скасувати та постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема судом першої інстанції не враховано положення ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, при вирішенні питання про стягнення заборгованості за підігрів води, який у період з 15.10.2010 року по 1411.2010 року майже не здійснювався.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року розгляд справи було призначено на розгляд у відкритому судовому засіданні на 05.07.2011 року об 13 год. 00 хв.
В судове засідання представник позивача подав відзив № 1452 від 21.06.2011 року на апеляційну скаргу по справі 10/52 в якій вказував на необґрунтованість апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 22.07.2011 року об 12 год. 15 хв.
У зв'язку з перебуванням суддів Жук Г.А., Яковлєва М.Л. у щорічній відпустці та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/10 від 18.07.2011 року призначено наступний склад суду : суддя-доповідач по справі Тарасенко К.В., судді колегії - Коршун Н.М., Куксов В.В.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Між сторонами укладено договір № 430109 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 1 серпня 2010 р., угода № 1-0763, згідно з якими позивач зобов'язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачу теплову енергію, а останній -щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим оплачувати спожиту теплову енергію.
Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується сторонами, провадження по справі в частині стягнення 7 957,60 грн. припинено на підставі відсутності предмету спору, а саме заборгованості.
Однак, як вказував відповідач з 01.11.2010р. по 14.11.2010р. підігрів води не здійснювався взагалі, а тому основна заборгованість яка підлягає стягненню за договором складає 61 7789.41 грн. за опалення. Відповідно до викладеного у відповідача відсутні підстави по сплаті 4868,67 грн. за підігрів води.
Відповідно до статті 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та п. 8.1.1. договору № 1-0763 від 01.08.10 року між сторонами передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.
Відповідний акт сторонами не складався.
Однак з наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем з власної ініціативи було проведено перерахунок оплати за підігрів води з порушенням теплового режиму в оскаржуваний період. Зазначене підтверджене рахунком-фактурою від 31.12.2010 року.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 909 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовником зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання - є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Враховуючи вище викладене колегія суддів Київського апе6ляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та законність заявлених вимог відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунках.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 26 квітня 2011 року по справі № 10/52 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства виробничо-торгова фірма «Сіверянка» на рішення господарського суду Чернігівської області від 26 квітня 2011 року по справі № 10/52 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 26 квітня 2011 року по справі № 10/52 - залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду Чернігівської області.
4. Матеріали справи № 10/52 повернути до господарського суду Чернігівської області
5.Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено в порядку передбаченому розділом ХІІ-1 Господарсько-процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді