01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.07.2011 № 9/67
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 22.07.2011 року,
Розглянувши апеляційну скаргу Фірми Т.М.М. - товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду міста Києва від 11 травня 2011 року по справі № 9/67 (суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»
до Фірми Т.М.М. - товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 788 210,39 грн.,
Господарським судом міста Києва 11.05.2011 року було прийнято рішення по справі № 9/67 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» до Фірми Т.М.М. - товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості яким позовні вимоги було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2011 року скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2011 року розгляд справи за апеляційною скаргою Фірми Т.М.М. - товариства з обмеженою відповідальністю було призначено на розгляд у відкритому судовому засіданні на 21.06.2011 року об 15 год. 30 хв.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуальних вимог відносно повноти, всебічності та об'єктивності розгляду справи, а саме судом першої інстанції не прийнято до уваги положення ст.ст. 179, 189, 198 Господарського кодексу України на підставі яких договір фінансового лізингу № 1006/09/2007 від 18.09.2007 року має бути визнаний недійсним та неукладеним.
У зв'язку з перебуванням суддів Жук Г.А., Яковлєва М.Л. у щорічній відпустці та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/8 від 18.07.2011 року призначено наступний склад суду : суддя-доповідач по справі Тарасенко К.В., судді колегії - Коршун Н.М., Куксов В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 01.07.2011 року.
У зв'язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному розгляд справи було перенесено на 22.07.2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2007 р. між позивачем (Лізингодавець) та відповідачем (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 1006/09/2007 (надалі -Договір) відповідно до умов якого Лізингодавець зобов'язується придбати у свою власність вертикальну бетонозмішувальну установку Stetter V 2.0/2.0 (далі - майно) у відповідності до встановленої Лізингоодержувачем специфікації:
Відповідно до п. 2.3. Договору вартість майна, яке передається Позивачем Відповідачеві, складає суму еквівалентну 1402381,00 "у.о.", в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 233730,17 "у.о.", виражена у гривнях України.
Згідно з п. 6.1. Договору сторони погодили, що валютою Договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, відображена в гривнях та дорівнює одному Євро по курсу згідно пункту 6.1.1. Договору.
Пунктом 6.1.1. Договору визначені такі поняття:
- "Курс1" - курс, встановлений НБУ для одного Євро станом на 28.02.2008 р.;
- "Курс2" курс, встановлений НБУ для одного Євро на дату, визначену для проведення чергового лізингового платежу згідно графіку внесення платежів.
Відповідно до п. 6.1.2. Договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як додаток суми лізингового платежу відображеної в "у.о." згідно "Графи 3" Додатку № 1 на відповідну дату проведення платежу та "Курсу2". При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як додаток відповідної суми в "у.о.", зазначеної в "Графі 4" додатка № 1 та "Курсу1".
Відповідно до п. 6.5. Договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначений в додатку № 1 до Договору.
Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів встановлений у Графіку внесення платежів (п. 6.6. Договору).
Відповідно до п. 6.8. Договору Відповідач (Лізингоодержувач) зобов'язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків Позивача (Лізингодавця), а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення Договору.
Разом з тим, сторонами було укладено додаткову угоду № 1006/09/2007-ДС/1 до Договору, якою було викладено у новій редакції графік внесення платежів.
Відповідно до Графіку внесення платежів (з урахуванням змін редакції графіку додатковою угодою) визначено, що за 30, 31, 32 періоди, тобто відповідно по 7 січня 2011 року, 7 лютого 2011 року, 7 березня 2011 року відповідач повинен був сплатити 23773,09 умовних одиниць.
Однак, Відповідачем не були дотримані умови договори, через що в останнього виникла заборгованість у розмірі 768821,11 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, в підтвердження висновків місцевого господарського суду, відхиляє твердження скаржника про те, що грошове зобов'язання має бути виражене виключно у грошовій одиниці України - гривні, з огляду на таке.
Твердження відповідача про незаконність договору суд не може взяти до уваги, оскільки даний договір у судовому порядку незаконним не визнавався, а тому вважається дійсним.
Згідно з частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Статтею 192 Цивільного кодексу України встановлено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
В силу ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Крім того, враховуючи відповідальність сторін, передбачену у пункті 8.5. вищевказаного договору, та норми статті 625 ЦК України, суд попередньої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача пеню, інфляційні витрати та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням , завдатком.
Згідно частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11 травня 2011 року по справі № 9/67 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. В задоволенні апеляційної скарги Фірми Т.М.М. - товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду міста Києва від 11 травня 2011 року по справі № 9/67 - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11 травня 2011 року по справі № 9/67- залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи № 9/67 повернути до господарського суду міста Києва.
5. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено в порядку передбаченому розділом ХІІ-1 Господарсько-процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді