01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.07.2011 № 6/253-16/108
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
за участю представників сторін:-
від прокуратури: Атаєва Д.К., посвідчення № 126 від 22.06.07р.,
позивача: не з'явився,
відповідача 1: ОСОБА_1, довіреність № 104/230 від 20.06.11р.,
ОСОБА_3, - директор особисто, паспорт НОМЕР_1
відповідача 2: ОСОБА_2, довіреність № Д-107 від 24.06.11р.
розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційну скаргу-
Заступника Генерального прокурора України
на рішення господарського суду-м. Києва від-28.04.2011 р.
у справі-№ 6/253-16/108 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом-Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України
до-1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство фірма «Параллакс»
2. Державного підприємства «Укроборонсервіс»
про -визнання недійсними договорів та стягнення 33420604,80 грн.
Заступник Генерального прокурора України звернувся в господарський суд м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство фірма «Параллакс» та Державного підприємства «Укроборонсервіс» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № Д29-5.2/1436 від 30.12.2005, № Д29-5.1/478 від 10.03.2006 р., № Д29-5.1/423 від 12.03.2006 р., № Д29-5.1/452А від 14.03.2006 р., які укладені між відповідачами, та про стягнення 33420604,80 грн. до Державного бюджету України.
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.04.2011 р. у справі № 6/253-16/108 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник Генерального прокурора України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушення норм матеріального права та процесуального права.
Зокрема прокурор стверджує, що спірні договори, за умовами яких ТОВ "Параллакс" здійснило реалізацію зенітних ракетних установок без наявності відповідних ліцензій, порушують правовий режим обмежених в обігу об'єктів цивільного права та, тим самим, посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, а відтак є такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу.
Відповідачі заперечували проти апеляційної скарги та просили рішення залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
30.12.2005р між відповідачем-1 (продавець за договором ) та відповідачем-2 (покупець за договором) був укладений договір № Д29-5.2/1436, відповідно до якого відповідач-1 зобов'язався поставити відповідачу-2 зенітні керовані ракети 9М38М1 в кількості 48 одиниць, зенітні керовані ракети учбово-діючі 9М38М1 УД в кількості 2 одиниці, габаритно-ваговий макет зенітної керованої ракети 9М38М1 ГВМ в кількості 2 одиниці після проведення на базі продавця їх передпродажної підготовки та здійснити гарантійне обслуговування виробів.
10.03.2006р. між відповідачем-1(продавець) та відповідачем-2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №Д29-5.1./478, відповідно до якого відповідач-1 зобов'язався поставити відповідачу-2 зенітні керовані ракети ЗМ9МЗ в кількості 34 одиниць.
12.03.2006р. між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №Д29-5.1/423, відповідно до якого відповідач-1 зобов'язався поставити відповідачу-2 зенітні керовані ракет ЗМ9МЗ в кількості 48 одиниць.
14.03.2006р. між відповідачем-1(продавець) та відповідачем-2 (покупець) був укладений договір №Д29-5.1/452А, відповідно до якого відповідач-1 зобов'язався поставити відповідачу-2 зенітні керовані ракети ЗМ9МЗ в кількості 24 одиниці, учбово-діючі ракети ЗМ9МЗ УД в кількості 2 одиниці, габаритно-вагові макети ракети ЗМ9МЗ ГВМ в кількості 2 одиниці після проведеної на базі продавця їх передпродажної підготовки та здійснити гарантійне обслуговування виробів.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що на думку прокурора вищезазначені договори купівлі-продажу озброєння укладені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України та ч. 1 ст. 207 ГК України мають бути визнані недійсними. Відповідач проти цього заперечує.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 72 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" установлено, що розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї належать до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
За умовами оспорюваних договорів ТОВ "Параллакс" здійснило реалізацію ДП "Укроборонсервіс" військової техніки та боєприпасів, проте ліцензію Міністерства промислової політики України серії АВ № 327231 строком дії до 15.06.2012 на реалізацію військової техніки ТОВ "Параллакс" отримало лише 15.06.2007, а ліцензію на реалізацію боєприпасів зазначене товариство взагалі не отримувало.
Судом встановлено, що до червня 2007 року ТОВ "Параллакс" до Міністерства промислової політики України, яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698 є органом ліцензування таких видів діяльності як розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів, для отримання ліцензій на реалізацію озброєння не зверталось та не отримувало.
Таким чином, у порушення вищезазначених вимог законодавства ТОВ "Параллакс" здійснило реалізацію зенітних ракетних установок без наявності ліцензії Міністерства промислової політики України на реалізацію військової техніки та боєприпасів та уклало у зв'язку з цим правочини, які не мало права вчиняти.
Відповідно до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Враховуючи, що відповідно до п. 72 і ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї належать до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, вказані об'єкти згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 178 ЦК України є обмежено оборотоздатними.
Таким чином, вищезазначені договори, за умовами яких ТОВ "Параллакс" здійснює реалізацію зенітних ракетних установок без наявності відповідних ліцензій, порушують правовий режим обмежених в обігу об'єктів цивільного права та, тим самим, посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, а відтак є такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу.
В силу ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № Д29-5.2/1436 від 30.12.2005, № Д29-5.1/478 від 10.03.2006 р., № Д29-5.1/423 від 12.03.2006 р., № Д29-5.1/452А від 14.03.2006 р., які укладені між відповідачами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Пленуму ВСУ від 25.04.2003 р. № 3, оскільки у цій постанові надано роз'яснення правильного застосування судами норм Кримінального кодексу України при вирішенні питання про притягнення фізичних осіб до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Частина 1 ст. 208 ГК України передбачає, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Про наявність такого умислу ТОВ "Параллакс" на укладення оспорюваних угод свідчить постанова Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2011 у кримінальній справі за обвинуваченням директора ТОВ СУР НВП "Параллакс" ОСОБА_3 та заступника директора ТОВ СУР НВП "Параллакс" ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України, а саме здійснення господарської діяльності, спрямованої на реалізацію зенітних керованих ракет без одержання ліцензії, що було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах.
Колегією суддів береться до уваги те, що вказана кримінальна справа була закрита судом на підставі ч. 2 ст. 11-1 КПК України у зв'язку з закінченням строків давності, тобто з нереабілітуючих підстав.
Нереабілітуючі підстави - це підстави, що за наявності складу злочину тягнуть за собою звільнення особи від кримінальної відповідальності та покарання, звільняють від відповідальності та покарання особу, визнану винною у вчиненні злочину.
Ці обставини не можуть бути підставами для відмови в порушенні справи, адже за їх наявності особі має бути пред'явлено обвинувачення, і є винятково безумовними підставами для закриття кримінальної справи тільки за рішенням суду.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 33420604,80 грн. до Державного бюджету України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню повністю. Позов належить задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Рішення господарського суду м. Києва від 28.04.2011 у справі № 6/253-16/108 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір № Д29-5.2/1436 від 30.12.2005 р., укладений між ТОВ «Науково-виробниче підприємство фірма «Параллакс» та ДП «Укроборонсервіс».
Визнати недійсним договір №Д29-5.1./478 від 10.03.2006р., укладений між ТОВ «Науково-виробниче підприємство фірма «Параллакс» та ДП «Укроборонсервіс».
Визнати недійсним договір №Д29-5.1/423 від 12.03.2006р., укладений між ТОВ «Науково-виробниче підприємство фірма «Параллакс» та ДП «Укроборонсервіс».
Визнати недійсним договір №Д29-5.1/452А від 14.03.2006р., укладений між ТОВ «Науково-виробниче підприємство фірма «Параллакс» та ДП «Укроборонсервіс».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство фірма «Параллакс» (м. Київ, вул. Московська, 8, код 14351051) до Державного бюджету України 33420604,80 грн., отриманих від виконання договорів, та 13038,00 грн. судових витрат.
Стягнути з Державного підприємства «Укроборонсервіс» (м. Київ, б-р Лепсе, 4, п/с 954, код 21552117) до Державного бюджету України 13038,00 грн. судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство фірма «Параллакс» (м. Київ, вул. Московська, 8, код 14351051) до Державного бюджету України 6460,00 грн. державного мита за перегляд справи апеляційною інстанцією.
Стягнути Державного підприємства «Укроборонсервіс» (м. Київ, б-р Лепсе, 4, п/с 954, код 21552117) до Державного бюджету України 6460,00 грн. державного мита за перегляд справи апеляційною інстанцією.
Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови.
Головуючий суддя
Судді
27.07.11 (відправлено)