21.07.2011 року Справа № 5005/2578/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач
суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність №11/07-2011 від 11.07.11, представник;
представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце засідання суду відповідач повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "ТЕК-Транс", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2011р. у справі № 5005/2578/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Велика Ведмедиця", м. Київ
до приватного підприємства "ТЕК - Транс", м. Дніпропетровськ
про стягнення 82 466грн. 92 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.11 (суддя Широбокова Л.П.) з приватного підприємства "ТЕК-Транс" стягнуто 67 116грн. 93 коп. заборгованості, 655 грн. пені, 126грн. 77 коп. річних, 678грн.99 коп. держмита та 194грн.23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, приватне підприємство "ТЕК-Транс" просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Велика Ведмедиця" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Велика Ведмедиця" (перевізник) та приватним підприємством "ТЕК - Транс" (експедитор) було укладено договір від 10.06.2010р. №361 на транспортне обслуговування строком дії до 31.12.2010р.
Згідно умов договору приватне підприємство "ТЕК-Транс" зобов'язується надавати вантажі для перевезення на підставі узгодженого “Замовлення на перевезення”, що є невід'ємною частиною цього договору, в якому вказуються всі необхідні умови перевезення, а товариство з обмеженою відповідальністю "Велика Ведмедиця" зобов'язується подати автомобілі під завантаження/розвантаження за адресою і терміни, вказані в узгодженому “Замовленні на перевезення”, доставити вантаж та здати вантажоодержувачу, та виконати пов'язані з цим процедури (розділ 1, 2 договору).
Згідно п. 3.1 договору ціни на послуги узгоджуються сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах перевізника.
У відповідності з п. 4.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок перевізника, протягом 5-ти (п'яти) банківських днів після отримання рахунка-фактури перевізника, товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної.
На виконання умов договору сторони узгодили “Замовлення на перевезення” (транспортні заявки): від 13.12.2010р. № 90, вартість перевезення 25 712 грн.; від 10.12.2010р. № 89, вартість перевезення 27 843грн. 55 коп.; від 16.12.2010р. № 96, вартість перевезення 2400 ЄВРО по курсу НБУ на день вивантаження.
На підставі транспортного замовлення від 13.12.2010р. № 90 товариством з обмеженою відповідальністю "Велика Ведмедиця" надано послуги приватному підприємству "ТЕК-Транс" щодо перевезення вантажу за маршрутом АХ Delft Zuid (NL) - м.Київ (UA). Перевезення було здійснено 21.12.2010 р. автомобілем держ. номер АА 4610 ІЕ/АА 3010 ХР, згідно вищевказаної заявки.
Роботи з перевезення були виконані повністю 21.12.2010 р., про що свідчить відмітка вантажоодержувача про отримання вантажу в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) A № 051 від 16.12.2010 року та акт виконаних робіт від 21.12.2010р. № 1986.
Згідно опису від 24.12.2010 року відповідачу було направлено оригінали документів, які перелічені в описі, у тому числі рахунок-фактура від 23.12.2010 р. № 1986.
Виходячи з вищенаведеного, 05.01.2011 р. відповідач повинен був провести розрахунки за вищевказаним рахунком - фактурою (3 дні на доставку пошти по території України та 5 банківських днів відповідно до умов п.4.1. договору).
На підставі транспортного замовлення від 10.12.2010р. № 89 товариством з обмеженою відповідальністю "Велика Ведмедиця" надано послуги приватному підприємству "ТЕК-Транс" щодо перевезення вантажу за маршрутом Dresden (D) - м. Запоріжжя (UA). Перевезення було здійснено 22.12.2010 р. автомобілем держ. номер АА 4607 IЕ/АА 3007 ХР, згідно вищевказаної заявки.
Роботи з перевезення були виконані повністю 22.12.2010 р., про що свідчить відмітка вантажоодержувача про отримання вантажу в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) А № 151210 від 15.12.2010 року та акт виконаних робіт від 22.12.2010 p. № 2043.
Як видно з опису переданих оригіналів документів та повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.12.2010 року, відповідач 10.01.2011 року отримав повний перелік документів згідно п.4.1 договору, у тому числі і рахунок-фактуру від 29.12.2010 р. № 2043.
Отже, 17.01.2011 року відповідач повинен був провести розрахунки за вищевказаним рахунком-фактурою.
На підставі транспортного замовлення від 16.12.2010p. № 96 товариством з обмеженою відповідальністю "Велика Ведмедиця" надано послуги приватному підприємству "ТЕК-Транс" щодо перевезення вантажу за маршрутом АХ Delft Zuid (NL) - м.Київ (UA). Перевезення було здійснено 30.12.2010 р. автомобілем держ. номер АА 4644 ІЕ/АА 3044 ХР, згідно вищевказаної заявки.
Роботи з перевезення були виконані повністю 30.12.2010 р., про що свідчить відмітка вантажоодержувача про отримання вантажу в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) А № 011 від 23.12.2010 року.
Згідно опису переданих оригіналів документів та повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.01.2011 року, відповідач 21.01.2011 року отримав повний перелік документів, передбачених п.4.1 договору, у тому числі і рахунок-фактуру від 30.12.2010 p. № 2063 і акт виконаних робіт від 30.12.10 № 2063.
Таким чином, 28.01.2011 року відповідач повинен був провести розрахунки за вищевказаним рахунком-фактурою.
В силу ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідач частково розрахувався з перевізником за виконані перевезення на суму 12 712грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 27.01.2011р. №129, №132 , від 01.02.2011р. №134, від 11.02.2011р. №135, від 15.02.2011р. №138. Зокрема, сума 6000 грн. сплачена платіжними дорученнями від 11.02.2011р. №135, від 15.02.2011р. №138 до звернення позивача з позовом, яке відбулося 18.02.2011р., та не врахована позивачем при первісному розрахунку позову, тому в цій частині вимог судом правомірно відмовлено. Таким чином заборгованість становить 67 116грн.93коп., що підтверджується розрахунком позивача і не спростовується відповідачем, доказів сплати якої останнім не надано.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що у випадку затримки оплати, вказаної у пунктах 3.1, 4.1 даного договору, експедитор виплачує перевізнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати та штрафні санкції в розмірі 0,5 % від суми, заборгованості за кожну добу затримки оплати. Неустойка у вигляді пені та штрафних санкцій нараховується за весь час існування заборгованості.
Період прострочення і сума пені визначені господарським судом правильно.
Визначені сторонами у п.5.5 договору штрафні санкції в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати є нічим іншим як пенею, тому у стягненні 8 483 грн. 84 коп. судом відмовлено обґрунтовано.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума річних, що підлягає стягненню, за перерахунком господарського суду, дорівнює 126 грн. 77 коп. за період з 06.01.11 по 08.02.11, з 21.01.11 по 08.02.11, з 01.02.11 по 08.02.11.
В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що він був експедитором за договором на транспортне обслуговування від 10.06.2010 р. № 361, що підтверджується преамбулою договору, і у зв'язку з цим, до правовідносин, які склались між позивачем і відповідачем за даним договором, нібито повинні застосовуватись норми ст. 929 Цивільного кодексу України та Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність". На думку відповідача, та обставина, що він не отримував коштів від своїх клієнтів, повинна звільнити його від обов'язку по оплаті послуг позивача.
Твердження відповідача не відповідають нормам чинного законодавства з таких підстав.
Відповідач невірно тлумачить норму ст. 929 Цивільного кодексу України, оскільки у договорі транспортного експедирування друга сторона (клієнт) замовляє експедиторські послуги. Але позивач ніяких експедиторських послуг у відповідача не замовляв. За своєю правовою природою договір на транспортне обслуговування від 10.06.2010р. № 361 є договором перевезення. За цим договором позивач фактично діяв як перевізник вантажу, а відповідач діяв як відправник вантажу. Одна лише назва відповідача в тексті договору "Експедитор" не змінює суті правовідносин, що склались між сторонами згідно цього договору. Тому не має правових підстав застосовувати норми, що регулюють транспортне експедирування, зокрема ст. 929 Цивільного кодексу України та Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Щодо тверджень відповідача, про те, що суд першої інстанції неправомірно стягнув з нього кошти, не врахувавши, що клієнти відповідача з ним не розрахувались, то такі твердження суперечать ст. 617 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 617 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тому посилання відповідача на недодержання його клієнтами своїх обов'язків перед ним щодо розрахунків не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку по оплаті послуг позивача і сплаті штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності згідно закону, що відповідає вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.11 у даній справі залишити без змін, а скаргу приватного підприємства "ТЕК - Транс" без задоволення.
Головуючий суддя А.К.Дмитренко
Суддя А.Є.Прокопенко
Суддя В.І.Крутовських
повний текст постанови виготовлений 22.07.11