Рішення від 14.07.2011 по справі 5019/970/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"14" липня 2011 р. Справа № 5019/970/11

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М."

до відповідача: Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 990 499 грн. 55 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_1. за дов. від 28.04.11 р., ОСОБА_2. за дов. від 24.05.11 р.

Від відповідача : не з'явився.

Від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." звернулось до господарського суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості у сумі 789 766 грн. 08 коп., інфляційних - 68 579 грн. 67 коп., пені - 108 641 грн. 52 коп., 3 % річних - 20 512 грн. 28 коп. та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення заборгованості в сумі 3 000 грн. 00 коп.

У процесі вирішення спору змінив вимоги і просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.»суму основного боргу 3000,00 гривень;

- стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.»суму основного боргу 789766,08 гривень;

- стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.»суму інфляційних нарахувань в розмірі - 68579,67 грн.;

- стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.»суму пені в розмірі 63029,82 грн.:

- стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.»суму 3% річних в розмірі 20512,28 грн.

Відповідач Дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" заперечив позовні вимоги з таких міркувань.

1. Зазначає, що Позивач вважає підставою позовних вимог договір поставки №2904/3-2009 від 29 квітня 2009 року та договір поруки №б/н від 29 травня 2009 року.

В порушення п.2 ч.1 ст.57 ГПК України позивач не направив "Волинському облавтодору" копію договору поруки, як і інших доданих до позовної заяви документів, хоча в переліку документів, що додаються до позовної заяви, зазначає про докази направлення сторонам по справі не тільки копії позовної заяви, а й доданих до неї документів.

Із змісту ст.546 ЦК України вбачається, що порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, про що повинно бути зазначено в основному договорі.

"Волинському облавтодору" про будь-який договір поруки від 29 травня 2009 року по договору поставки від 29 квітня 2009 року нічого не відомо.

В договорі поставки від 29 квітня 2009 року відсутні будь-які дані про договір поруки і поручителя.

Хронологічний аналіз даних договорів свідчить про те, що договір поруки укладений на місяць пізніше від укладення договору поставки.

Із змісту позовної заяви вбачається, що поручитель (відповідач) ТзОВ «Фенікс»знаходиться точно по такій же юридичній адресі, що і позивач ТзОВ «Колор С.І.М.».

Дані обставини свідчать про фіктивність договору поруки від 29 травня 2009 року і про зловживання правами позивача в плані територіальної підсудності справ господарському суду, яка регламентована ст.15 ГПК України.

Сторонами по договору поставки від 29 квітня 2009 року, окрім позивача, як постачальника, і «Волинського облавтодору», як отримувача, є ще і замовник поставки в особі ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», який знаходиться в місті Києві по вул.Горького,51, який по даній справі повинен бути основним відповідачем, однак позивач абсолютно свідомо не залучив його в число відповідачів, що необхідно вчинити суду згідно ст. 24 ГПК України.

Уважає, що, дана справа згідно ст.15 ГПК України підсудна господарському суду Волинської області або ж господарському суду міста Києва, куди повинна бути передана у відповідності до ст.17 ГПК України.

2. Зазначає, що Позивач вважає, що спірні правовідносини з "Волинським облавтодором" у нього виникли на підставі договору поставки від 29 квітня 2011 року. Це суперечить матеріалам справи.

Договір укладений на підставі рішення Тендерного комітету ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»від 22 квітня 2009 року, про що зазначено у вступній частині та в п.1 даного договору, у зв'язку з чим на правовідносини по даному договору розповсюджуються вимоги Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (в редакції постанови КМУ від 19 листопада 2008 року №1017).

Згідно пункту 84 даного Положення договір про закупівлю укладається в письмові формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Істотні умови договору не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Договір поставки від 29 квітня 2009 року, як договір про закупівлю, був укладений на суму 08 228 400,00 гривень, про що зазначено в п.2.4 даного договору.

Згідно п.11.1 цей договір набирав чинності з моменту його підписання і діяв до 31 грудня 2009 року.

В період з 29 квітня по 31 грудня 2009 року поставки товару по договору не здійснювалися , у зв'язку з чим 31 грудня 2009 року договір припинив свою дію.

31 березня 2010 року сторони по договору без проведення процедури закупівлі, всупереч порядку, встановленому п.84 Положення про закупівлю товарів, уклали додаткову угоду №2 про продовження строку дії неіснуючого уже договору від 29 квітня 2009 року на період до 01 червня 2010 року на всі 100 відсотків вартості товару, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році, у зв'язку з чим додаткова угода від 31 березня 2010 року є недійсною як така, що суперечить закону.

3. Юридична природа договору поставки від 29 квітня 2009 року свідчить про те, що даний договір взагалі є неукладеним.

Відповідно до вимог ч.2 ст.180 ГК України та ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Враховуючи положення ч.1 ст. 265, ч.2 ст. 267 ГК України та ст.712 ЦК України істотними умовами договору поставки є строки поставки товару.

Відсутність строків доставки в договорі поставки згідно ч.2 ст.180 та ч.8 ст.181 ГК України свідчить про неукладеність договору або такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), або відповідно неукладений договір не є підставою виникнення зобов'язань та обов'язків щодо його виконання. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Всупереч вимогам ч. 2 та ч. 4 ст. 267 ГК сторони по договору від 29 квітня 2009 року не узгодили ні строків поставки продукції, ні строків подачі заявок на поставку, ні графіків поставок, що в даному випадку є недопустимим, у зв'язку з чим даний договір є неукладеним з моменту його підписання, а тому додаткова угода від 31 березня 2010 року як невід'ємна його частина, окрім всього, є також неукладеною.

Уважає, що, договір поставки від 29 квітня 2009 року та додаткова угода до нього від 31 березня 2010 року не можуть бути правовою підставою для стягнення боргу, а тим більше для нарахування та стягнення штрафних санкцій.

4. Фактично правовідносини між позивачем та відповідачем по даній справі виникли у квітні-травні 2010 року у відповідності зі ст.11 Цивільного кодексу України не на підставі договору поставки, а на підставі інших правочинів та на підставі інших юридичних фактів.

Передача товару (продукції) позивачем відповідачу проводилась на підставі усних правочинів (домовленостей) у відповідності до ст. 203, 204, 205, 206 ЦК України, які знаходили свої відображення в довіреностях "Волинського облавтодору", як покупця, на отримання товару, у двосторонніх видаткових накладних та актах здачі-прийняття матеріалів, які є письмовим підтвердженням усного правочину між сторонами по даній справі.

Епізодична передача товару позивачем відповідачу мала місце лише 21 квітня 2010 року по довіреності "Волинського облавтодору" від 21.04.2010 року №70 на ім'я Кузьміна О.О. та 14 травня 2010 року по довіреності "Волинського облавтодору" від 13 травня 2010 року № 87 на ім'я Шевчука В.П. на загальну суму лише 822766,08 гривень, а не на суму 08228 400,00 гривень, як вказано в неукладеному договорі, яка частково була погашена "Волинським облавтодором" 24 червня 2010 року в сумі 30000,00 гривень за рахунок власних коштів. Остаток боргу в сумі 792766,08 гривень не погашений по причині відсутності бюджетного фінансування тендерних замовлень зі сторони замовника.

5. Оскільки договір поставки від 29 квітня 2010 року є неукладеним, а строк його дії закінчився 31 грудня 2009 року, то порядок оплати переданого позивачем товару ніяким договором не був унормований.

В даних правовідносинах такий порядок унормований статтею 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Позивач звернувся з вимогою про оплату переданого товару лише 15 березня 2011 року, яка "Волинським облавтодором" отримана 24 березня 2011 року, на яку в установлений законом строк дана відповідь від 28 березня 2011 року про визнання основного боргу і бажання його погасити при наявності бюджетного фінансування.

Таким чином, правових підстав для нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ взагалі не існує, а штрафні санкції, передбачені ст. 625 ЦК України можуть бути нараховані лише з 01 квітня 2011 року.

Розрахунок штрафних санкцій позивачем, приведений в позовній заяві, має абстрактний характер і суперечить ч.6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Просить суд:

1.Залучити по даній справі в якості відповідача ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(03680, м.Київ, вул.Горького,51).

2. Передати дану справу для розгляду відповідному господарському суду згідно правил територіальної підсудності.

3. В задоволенні позову в частині штрафних санкцій відмовити за його необґрунтованістю та незаконністю.

4. Провадження в справі у відповідності до ч.1 ст. 79 ГПК України зупинити у зв'язку з пред'явленням позову про визнання додаткової угоди від 31 березня 2010 року до договору поставки від 29 квітня 2009 року та договору поруки від 29 травня 2009 року недійсними.

Відповідач "Фенікс" відзиву не надав, явку представника представника не забезпечив.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" просить відкласти розгляд справи, оскільки їй не скеровано копії позовної заяви із додатками та здійснити процесуальне правонаступництво у зв'язку із перетворенням ВАТ у ПАТ.

Заслухавши пояснення представника позивача, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Між Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.»та Дочірнім підприємством «Волинський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»29 квітня 2009 року укладено договір поставки № 12904/3-2009 ( надалі - Договір).

З метою забезпечення виконя зобов'язань по укладеному Договору між ТОВ «КОЛОР С.І.М.»(Кредитор) та ТОВ «Фенікс»(Поручитель) укладений Договір поруки № б/н від 29 травня 2009 року, відповідно до якого Поручитель зобов'язався частково відповідати перед Кредитором (Позивачем) за виконання зобов'язань Боржника. Відповідно до п.1.2 Договору - Обсяг відповідальності Поручителя в разі не виконання Боржником взятих на себе зобов'язань становить - 3000,00 (три тисячі) гривень.

Відтак, сторони взяли на себе відповідні зобов'язання, зокрема: Позивач зобов'язується поставити товар, а саме фарбу для розмічання доріг та склокульки (п. 1.1. Договору), а Відповідач 1 проводити оплату за отриманий товар протягом 30-ти календарних днів з дати поставки на умовах договору (п. 6.1. Договору).

Свої зобов'язання Позивач виконав належним чином і товар згідно видаткових накладних був виданий (переданий) Відповідачу 1 на загальну суму 822766,08 грн..

Згідно п.6.1. Договору, оплата товару Відповідачем 1 мала бути здійснена на протязі 30-ти календарних днів з дати поставки.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Стаття 184 Господарського Кодексу України визначає, що: «Господарські зобов'язання можуть виникати: ... з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать...»

Згідно ч.1 ст.193 ГК України «суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору...».

Обов'язки по оплаті поставленого товару Позивачем, Відповідачем 1 виконані частково в сумі 30000,00 грн.

Відповідачу 15 березня 2011 року направлена Претензія про сплату заборгованості.

Претензія залишилася незадоволеною, до цього часу мотивованої відповіді з цього приводу боржник не надав.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України «суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору...».

У разі порушення зобов'язання, відповідно до ст. 611 ЦК України можуть наставати правові наслідки у вигляді сплати неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди та інше.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

РОЗРАХУНОК ПОЗОВУ:

До Відповідача 2:

- сума основної заборгованості 3000,00 гривень;

Сума заборгованості Відповідача 1 перед Позивачем:

1. сума основної заборгованості становить - 789766,08 грн..

2. сума інфляційних нарахувань становлять - 68579,67 грн..

3. сума пені становить - 63029,82 грн..

4. сума 3% річних становить - 20512,28 грн..

Загальна сума - 987499,55 грн.

Посилання Відповідача - 1, що указана справа підсудна господарському суду м.Києва спростовується наявністю чинного договору поруки. Згода останнього на укладання такого договору законодавством не передбачена.

Поставка товару проведена на підставі Договору поставки №2904/3-2009 від 29.04.09 р. Згідно п.11.1 зазначений договір діяв до 31.12.09 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, а тому посилання, що поставки товару були позадоговірні не грунтуються на матеріалах справи. До того ж 31.03.10 р. укладена Додаткова угода №2 про продовження строку дії Договору. Договір та Додаткова угода недійсними в судовому порядку не визначались.

Посилання Відповідача- 1, що Договір поставки від 29.04.09 р. є недійсним, оскільки у ньому не указані строки поставки, суд до уваги не бере, тому що із зазначеної підстави недійсним договір може бути визнаний винятково у судовому порядку.

Зауваження Відповідача- 1 щодо нарахування пені з порушенням вимог ч.6 ст.323 ГК України було слушним до зміни вимог Позивачем. Під час вимог зазначені норми дотримані.

Щодо клопотання третьої особи на стороні позивача ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про відкладення розгляду справи у зв'язку із неотриманням копії позовної заяви із додатками суд, зауважує, що згідно ст.27 ГПК України треті особи користуються усіма правами сторони крім відмови від позову, збільшення/зменшення вимог, зміну підстави/предмету позову. Тобто, указана особа має право знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Клопотання Відповідача - 1 про залучення до справи ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в якості саме відповідача задоволенню не підлягає, оскільки згідно Договору від 29.04.09 р. платником є ДП "Волинський облавтодор".

Підстави для зупинення провадження у справі у зв'язку із пред'явленням позову про визнання недійсним договору відсутні, оскільки докази порушення провадження не надавались.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідачів згідно ст.49 ГПК України. Враховуючи викладене, керуючись статтями 25, 49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Замінити третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

2.Позов задоволити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс»(35312, Рівненська область, Рівненський район, смт.Клевань - 2, вул.Центральна, 38, код ЄДРПОУ 32679800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.»(35312,Рівненська область, Рівненський район, смт.Клевань- 2, вул.Центральна,38, іден. код 31299514) суму основного боргу 3000,00 гривень, 30,00 грн. державного мита 0,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор»(43001, м.Луцьк, вул.Ковельська,41, ЄДРПОУ 31994540) Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.»(35312, Рівненська область, Рівненський район, смт.Клевань-2,вул.Центральна,38, іден.код 31299514) суму основного боргу 789766,08 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 68579,67 грн., суму пені в розмірі 63029,82 грн., суму річних в розмірі 20512,28 грн., 9418,97 грн. держмита, 235,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення складений: "19" липня 2011 року

Попередній документ
17293122
Наступний документ
17293124
Інформація про рішення:
№ рішення: 17293123
№ справи: 5019/970/11
Дата рішення: 14.07.2011
Дата публікації: 02.08.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Рівненської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори