33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"18" липня 2011 р. Справа № 5019/1252/11
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела М»
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 3 467 грн. 34 коп.
за участю представників сторін:
позивачадир. Не з'явився
відповідача: не з'явився.
Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела М», звернувся до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2 461 грн. 50 коп. заборгованості за поставлену згідно договору поставки № 036 від 08.02.2008 р. продукцію, 291 грн. 63 коп. пені та 714 грн. 21 коп. інфляційних.
У судове засідання 18 липня 2011 року представник позивача не з'явився, надіслав клопотання від 08 липня 2011 року у якому зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання 18 липня 2011 року не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.23).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд встановив та врахував наступне.
08 лютого 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела М»та фізична особа-підприємець Гаман Віра Павлівна уклали договір поставки № 036 (а.с.9). Згідно з п.1.1 Договору постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) друковану продукцію, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, що передбачені договором. Відповідно до п.1.2 договору продукція поставляється відповідачу окремими партіями відповідно до видаткових накладних позивача, які є додатками до договору. Датою поставки продукції вважається дата, вказана у видатковій накладній (п.2.3).
Пунктом 5.1. Договору визначено, що розрахунки за кожну партію продукції здійснюються з оплатою по факту поставки. Поставки на суму бульше однієї тисячі гривень допускають відтермінування платежу до 90 календарних днів з моменту поставки товару.
Відповідно до п. 5.2. Договору оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позивача.
Договір підписаний уповноваженими особами сторін.
На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу продукцію відповідно до видаткових накладних № РІВ-РВ-000886 від 23.10.2008 року, № РІВ-ВН-000929 від 02.12.2008 р., № РІВ-ВН-000980 від 26.01.2009 р. та № РІВ-ВН-001072 від 02.03.2009 р. (а.с.10-14).
Проте, в порушення умов договору оплата за отриману від позивача продукцію відповідачем не проведена і за ним рахується заборгованість в сумі 2 461 грн. 50 коп.
Оскільки кожна із поставок за вищевказаними видатковими накладними не перевищує 1000 грн. (однієї тисячі гривень), в силу п. 5.1. Договору, у Відповідача виникло зобов'язання оплатити Продукцію в день поставки та підписання кожної видаткової накладної.
Однак, оскільки Відповідачем не здійснено оплати поставленої Продукції на суму 2461грн. 50 коп. Позивачем направлено Відповідачу претензію за вих. № 64 від 14.04.2011 року з вимогою сплатити заборгованість (а.с.15). Вказану претензію отримано Відповідачем 19.04.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.17).
Претензію залишено Відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Обов'язок належного виконання зобов'язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.
Між сторонами виникли правовідносини по договору поставки, до якого застосовуються положення параграфу 1 гл. 30 ГК України- “поставка”.
Відповідно до ч.1 ст.264 ГК України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
За договором поставки, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).
За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 7.1 Договору визначено, у випадку прострочення термінів оплати у відповідності до розділу 5 Договору відповідачем зобов'язаний сплатити на користь постачальника (позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню в сумі 291 грн. 63 коп. відповідно до обгрунтованого розрахунку (а.с.4).
Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, то вимога позивача про стягнення 714 грн. 21 коп. інфляційних є підставною і підлягає задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача /5/.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 461 грн. 50 коп. заборгованості, 291 грн. 63 коп. пені та 714 грн. 21 коп. інфляційних заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити .
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела М»(04071, м.Київ, вул.Пачаївська,28, код 25388672) 2 461 грн. 50 коп. заборгованості, 291 грн. 63 коп. пені, 714 грн. 21 коп. інфляційних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу .
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення оформлено та підписано 21.07.2011р.
Суддя В.Р.Войтюк