"22" липня 2011 р.Справа № 12/17-2042-2011
За позовом: комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";
до відповідача: приватного підприємства "РМЗ-Красная";
про стягнення 94120,74 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -довіреність від 11.11.2010р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси” (надалі по тексту -КП "Теплопостачання міста Одеси") звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства "РМЗ-Красная" (надалі по тексту -ПП "РМЗ-Красная") заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 94120,74 грн.
22.07.2011р. суд отримав від представника позивача заяву про уточнення позовних віимог від 21.07.2011р., відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги до 76120,74 грн. у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем.
Представник позивача, в судовому засіданні на уточнених позовних вимогах наполягав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.06.2011р. наданими суду позивачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
01.01.2008р. між КП "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та ПП "РМЗ-Красная" (Споживач) було укладено договір № 1014 на постачання теплової енергії (далі по тексту - Договір), відповідно до якого КП "Теплопостачання міста Одеси" бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.
Відповідно до умов п. 2.1. Договору, теплова енергія постачається Споживачу на опалювання об'єкта по вул. Краснова, 8 згідно Додатку 1 до цього договору.
Згідно п. 6.1. Договору, Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів за 1 Гкал на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.01.2008р. орієнтована вартість теплової енергії, що постачається Споживачу за поточний рік, відповідно до тарифу 179,12 грн., діючого на момент укладання договору, становить 79186,03 гривень, ПДВ 15837,21 гривень, всього 95023,23 гривень.
Виходячи з п. п. 6.3, 6.4. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.
Згідно п. 3.2.2. Договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.
Як зазначає позивач, на виконання договірних зобов'язань, КП "Теплопостачання міста Одеси" відпускало теплову енергію Споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.З., 6.4. Договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.08 2008 р. по 01.06.2011 р., яка складає 94120,74 грн.
З огляду на невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, останній був вимушений звернутись до суду з відповідним позовом, для захисту своїх порушених прав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 40 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Судом перевірено розрахунок наданий позивачем та не спростований відповідачем, відповідно до якого заборгованість за спожиту теплову енергію складає 76120,74 грн. (з урахуванням частково погашених відповідачем 18000 грн.) та встановлено його відповідність обставинам справи щодо заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення з ПП "РМЗ-Красная" 76120,74 грн. -заборгованості за спожиту теплову енергію правомірними, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "РМЗ-Красная" (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, 465-й км автошляху С. Петербург-Київ-Одеса, ЄДРПОУ 35313988) на користь комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код 34674102) - 76120,74 грн. -заборгованості за спожиту теплову енергію; 941,21 грн. -витрат на оплату державного мита; 236 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Рішення підписане 25.07.2011р.
Суддя Цісельський О.В.