"21" липня 2011 р.Справа № 35/17-1894-2011
За позовом Приватного акціонерного товариства "Українські радіосистеми"
до відповідача Южненського міського комунального підприємства електричних мереж
про стягнення 25109,01грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_1., довіреність №740 від 22.04.11р.;
Від відповідача: Швець В.В.- директор;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Українські радіосистеми", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Южненського міського комунального підприємства електричних мереж про стягнення заборгованості у розмірі 25109,01грн., а саме: основного боргу у розмірі 18000грн., індексу інфляції у розмірі 5742грн. та 3%річних у розмірі 1367,01грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.11р. порушено провадження у справі №35/17-1894-2011.
За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.11р. строк вирішення спору по справі №35/17-1894-2011 було продовжено до 01.08.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.
Відповідач вважає позовну заву безпідставною необґрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№21430/2011 від 05.07.11р.). Так у відзиві відповідач зазначає про те, що дійсно 24.07.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №56/161498, до якого був виданий додаток №1, реєстр №71 на проектування та підключення до електричних мереж, відповідно до якого планувалось будівництво КТПН -250кВА. Однак 07.09.09р. позивач звернувся до Южненського міського комунального підприємства електричних мереж про уточнення підключення, у зв'язку з майбутнім будівництвом КТП-400кВА. Тому, 17.09.09.р. були видані нові технічні умови №37, відповідно до підп. 2 п. 12 технічних умов №37 зазначено, що технічні умови за №71 від 24.07.08р. вважаються недійсними. Відповідно до виданих технічних умов №37 які є додатком №1 до договору на приєднання до технологічних мереж Южненським міським комунальним підприємством електричних мереж згідно Правил користування електричною енергією затверджених Національною комісією електроенергетики №28 від 31.07.96р. із змінами було укладено договір на приєднання до електричних мереж. Враховуючи зазначене, підключення до електричних мереж виконувалось до КТП-400кВА відповідно до технічних умов №37, п.3 даних умов зазначено, що джерелом електропостачання є КТПН №50-010/0,4кВА 1х400кВА, що належить Южненському міському комунальному підприємству електричних мереж. На теперішній час електропостачання виконується від КТПН №50-010/0,4кВА, тому усі умови укладеного договору виконані відповідачем в повному об'ємі, а відповідно кошти оплачені позивачем, отримані відповідачем на законних підставах.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
24.07.2008р. між Южненським міським комунальним підприємством електричних мереж (Виконавець) та Закритим акціонерного товариства "Українські радіосистеми" (Замовник) було укладено договір №56/161498 про приєднання до електричних мереж, згідно умов якого Замовник виконує в повному обсязі вимоги технічних умов №71 від 24.07.08р.(додаток №1 до договору) на підключення власних електроустановок до електричних мереж Виконавця.
На підставі рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми" від 24.03.2011р., оформленого протоколом №1/11, товариство змінило назву з Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми" на Приватне акціонерне товариство "Українські радіосистеми".
Згідно п. 1.2. договору Виконавець здійснює підключення електроустановки Замовника до своїх електричних мереж після укладення Замовником договору про постачання електричної енергії або договору про купівлю-продаж електричної енергії та оплати ним послуг з підключення.
Відповідно до п. 2.1.1. обов'язок Виконавця -підключити електроустановки Замовника(Споживача) до своїх електромереж протягом 5 робочих днів після виконання Замовником вимог пункту 2.2 цього Договору, прийняття устаткування державною комісією та оформлення акта-допуску електроустановок замовника в експлуатацію.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що: Замовник зобов'язаний п.2.2.1. виконати вимоги технічних умов №71 від 24.07.08р. на приєднання електроустановок до електромереж Виконавця в повному обсязі і в передбачений термін.; п.2.2.2. оплатити вартість наданих Виконавцем послуг з видачі технічних умов та послуг з приєднання.; п.2.2.3. до підключення укласти договір про постачання електричної енергії та (за необхідності) інші договори, передбачені Привалами користування електричною енергією.
Вартість робіт з приєднання електроустановок Замовника складає 18000грн.(п.4.1. договору).
На виконання умов договору 22.08.2008р. платіжним дорученням №111036 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 18000грн.
Враховуючи порушення відповідачем умов договору, позивач листом вих.№56/267 від 07.06.2010р. повідомив відповідача про необхідність повернення 18000грн. перерахованих на його користь у відповідності до укладеного договору.
Зазначений лист було залишено без відповіді.
02.02.2011р. позивачем на адресу відповідача надіслана претензія вих.№56/68 щодо повернення грошових коштів, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 25109,01грн., а саме: основний борг у розмірі 18000грн., індекс інфляції у розмірі 5742грн. та 3%річних у розмірі 1367,01грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події та поширюється також на вимоги про повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні.
Статтею 1214 ЦК України передбачено що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грішми встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавств.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Так судом встановлено, що 17.09.09.р. були видані нові технічні умови №37, відповідно до підп. 2 п. 12 яких зазначено, що технічні умови за №71 від 24.07.08р. вважаються недійсними, а тому посилання позивача на невиконання відповідачем умов технічних умов №71 від 24.07.08р. не заслуговують на увагу, оскільки технічні умови за №71 від 24.07.08р. є недійсними з 17.09.09р., тому що були прийняті нові технічні умови.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав усі умови укладеного договору та технічних умов №37 від 17.09.09р. в повному об'ємі, тому суд дійшов висновку що кошти оплачені позивачем, отримані відповідачем на законних підставах, у зв'язку з чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 18000грн. є неправомірною, тому задоволенню не підлягає.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1367,01грн. та індексу інфляції у розмірі 5742грн., які не підлягають судом задоволенню також.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватне акціонерне товариство "Українські радіосистеми" до Южненського міського комунального підприємства електричних мереж про стягнення заборгованості у розмірі 25109,01грн., а саме: основного боргу у розмірі 18000грн., індексу інфляції у розмірі 5742грн. та 3%річних у розмірі 1367,01грн., не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.32,33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Суддя Гут С.Ф.
Повний текст рішення складено 22.07.2011р.