Кіровоградської області
"21" липня 2011 р.Справа № 5013/1060/11
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Спецремтехнологія", Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ
до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління", Кіровоградська область, м. Світловодськ
про стягнення 37661,57 грн
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1., довіреність від 05.06.2011 б/н,
від відповідача - участі не брали.
Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Спецремтехнологія" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву від 08.06.2011 № 402/06 про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" заборгованості в сумі 42567,36 грн, з яких 21000 грн основного боргу, 16026 грн пені, 1311,36 грн 3 % річних, 4230 грн інфляційних.
Позивачем 04.07.2011 подано до суду заяву про уточнення та доповнення до позовної заяви від 30.06.2011 № 455/06, яка фактично є заявою про збільшення суми позовних вимог та згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 61997,57 грн, з яких 33280 грн основного боргу, 20446,91 грн пені, 1918,50 грн 3 % річних, 6351,86 грн інфляційних.
Вказана заява, враховуючи положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята господарським судом.
19.07.2011 на адресу господарського суду від позивача надійшло уточнення та доповнення до позовної заяви від 13.07.2011 № 486/07, за змістом якого ТОВ НВФ "Спецремтохнологія" сповістила суд про сплату відповідачем платіжним дорученням від 06.07.2011 № 374 частини основного боргу у сумі 21000,00 грн.
Відтак, остаточними вимогами позивача станом на день розгляду справи є: стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" заборгованість у сумі 37661,57 грн, з яких 12280,30 грн основного боргу, 16960,91 грн пені, 1918,50 грн 3 % річних, 6501,86 грн інфляційних.
В судовому засіданні 21.07.2011 представником позивача остаточні позовні вимоги підтримано повністю.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні та подання відзиву на позов.
Адреса відповідача, за якою господарським судом направлялись процесуальні документи у даній справі (Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 53) підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.06.2011, який наявний у матеріалах справи.
Згідно повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.06.2011 № 02225368, відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення першого судового засідання.
За тією ж адресою була направлена ухвала від 06.07.2011 про відкладення розгляду справи на 21.07.2011, що підтверджується списком згрупованих внутрішніх відправлень за 08.07.2011 № 21.
Відтак господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.
Суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
З огляду на достатність в матеріалах справи доказів для прийняття рішення господарський суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
Між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Спецремтехнологія" (Виконавець) та закритим акціонерним товариством "Світловодське кар'єроуправління" (Замовник) укладено договір від 23.04.2009 № 15/04-2009 (далі за текстом - Договір).
За умовами вказаного договору Виконавець зобов'язався власними силами та матеріалами виконати передбачені пунктом 1.1 Договору роботи.
Виконавець зобов'язався виконати, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані Виконавцем роботи згідно умов Договору.
Загальна вартість робіт згідно Договору відповідно калькуляції складає 86901,11 грн, в тому числі ПДВ 14483,52 грн.
Замовник здійснює оплату в розмірі 35 % загальної вартості робіт (п. 2.1) на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5-ти банківських днів після укладення договору, решту 65 % протягом 30 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт.
Розділом 3 Договору сторони погодили строки виконання робіт та порядок їх приймання.
Строк виконання робіт - 15 робочих днів з моменту оплати суми передоплати п. 2.2 Договору та доставки Замовником рем. фонду Виконавцеві.
Виконавець передає виконані роботи по акту здачі-приймання виконаних робіт.
Позивачем відповідачеві 23.04.2009 виставлено рахунок № 22 на загальну суму Договору - 86901,11 грн.
25.06.2009 відповідачем здійснено обумовлену Договором попередню оплату у сумі 25901,11 грн.
За актом приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2009 виконавець передав, а замовник прийняв виконані виконавцем роботи на суму попередньої оплати - 25901,11 грн (а.с. 19).
За актом приймання-передачі виконаних робіт від 06.07.2009 виконавець передав, а замовник прийняв виконані виконавцем роботи на решту суми Договору - 61000,00 грн (а.с. 23).
Поміж тим, зобов'язання стосовно оплати решти вартості виконаних робіт у сумі 61000 грн відповідачем виконано частково.
Відповідно до банківських виписок за 09.07.2009, 15.07.2009, 29.10.2009 всього сплачено на користь виконавця грошові кошти у сумі 40000,00 грн.
Згідно листа від 05.01.2011 № 2 відповідач просив позивача відпустити з ремонту конус дробарки КСД та гарантував оплату.
Листом від 05.04.2011 № 184 відповідач сповістив позивача стосовно того, що відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" закрите акціонерне товариство "Світловодське кар'єроуправління" було реорганізовано в товариство з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління", яке є правонаступником всіх прав юридичної особи та несе обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності згідно Статуту товариства, що не суперечать чинному законодавству, що також підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.06.2011.
Господарський суд враховує, що статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.
Згідно вимог частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Прийняття Замовником виконаної Виконавцем роботи підтверджено матеріалами справи, зокрема, підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2009 та від 06.07.2009.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Окрім того, зазначену заборгованість за актами приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2009 та від 06.07.2009 відповідачем визнано і в акті звірки взаємних розрахунків від 04.04.2011 (а.с. 28).
Відтак, господарський суд прийшов до висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 21000,00 грн.
Разом з тим, в ході розгляду справи, 06.07.2011 відповідачем платіжним дорученням № 374 сплачено суму боргу в розмірі 21000,00 грн.
Вказане платіжне доручення долучено до матеріалів справи.
Таким чином, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 12280,30 грн основного боргу на підставі акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.08.2009 (а.с. 54).
За твердженням позивача, роботи за даним актом виконувались виконавцем в межах укладеного між сторонами Договору.
Зазначений акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками, відтак роботи замовником прийняті без зауважень чи заперечень.
При цьому, заборгованість за зазначеним актом в сумі 12280,30 грн визнано відповідачем і у акті звірки розрахунків від 04.04.2011 (а.с. 28).
Поряд з тим, господарський суд не може погодитись з твердженням позивача відносно того, що роботи за вказаним актом виконувались на підставі договору від 23.04.2009 № 15/04-2009, оскільки жодного посилання на даний договір зазначений акт, на відміну від актів від 30.06.2009 та від 06.07.2009, не містить.
Окрім того, Договором обумовлено конкретну його вартість - 86901,11 грн, роботи на яку виконані за актами від 30.06.2009 та від 06.07.2009 повністю.
Відтак, безпідставним є посилання позивача як на підставу для стягнення заборгованості за вказаним актом в сумі 12280,30 грн на договір від 23.04.2009 № 15/04-2009.
Разом з тим, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого позивач повинен виконати роботу, а відповідач повинен оплатити виконані роботи.
Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
З огляду на положення глави 61 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язання сторін виникли з договору підряду, закон не передбачає спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Підписання відповідачем акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.08.2009 свідчить про прийняття ним виконаних позивачем робіт.
Враховуючи, що у зазначеному акті відсутній строк оплати вартості виконаних за ним робіт, господарський суд розцінює дату відправлення позивачем на адресу відповідача уточнення позовних вимог від 30.06.2011 № 455/06, яке містить вимогу про стягнення заборгованості за ним - 30.06.2011, як дату пред'явлення відповідачеві вимоги про сплату боргу у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України.
Доказів сплати заборгованості у сумі 12280,30 грн відповідачем станом на день розгляду справи, суду не подано.
З огляду на вказане, правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за актом від 20.08.2009 в розмірі 12280,30 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення:
- 16960,91 грн пені, зокрема, 8466,00 грн пені на суму боргу в розмірі 51000,00 грн за період з 07.08.2009 по 29.10.2009, 4074,00 грн на суму боргу в розмірі 21000,00 грн за 97 днів прострочки з 30.10.2009, 4420,91 грн на суму боргу в розмірі 12280,30 грн за 180 днів прострочки з 21.09.2009;
- 1918,50 грн 3 % річних, зокрема, 338,64 грн на суму боргу в розмірі 51000,00 грн за період з 07.08.2009 по 29.10.2009, 972,72 грн на суму боргу в розмірі 21000,00 грн за період з 30.10.2009 по 01.06.2011, 607,14 грн на суму боргу в розмірі 12280,30 грн за період з 21.09.2009 по 01.06.2011;
- 6501,86 грн інфляційних, зокрема, 765,00 грн на суму боргу в розмірі 51000,00 грн за серпень-жовтень 2009 року, 3465,00 грн на суму боргу у розмірі 21000,00 грн з листопада 2009 року по квітень 2011 року, 2271,86 грн на суму боргу у розмірі 12280,30 грн за період з жовтня 2009 року по травень 2011 року.
Господарським судом враховується, що сторонами у пункті 5.2 Договору погоджено, що при затримці оплати за виконані роботи Замовник виплачує Виконавцеві пеню 0,2 % від суми заборгованості за кожен день затримки.
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням зазначеного, вимог статті 253 Цивільного кодексу України та враховуючи дату виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт та умови пункту 2.2 Договору, період, за який необхідно нараховувати пеню із 51000,00 грн слід визначати з 06.08.2009 по 29.10.2009, із суми 21000,00 грн з 30.10.2009 по 06.02.2010.
Разом з тим, у загальній сукупності визначений позивачем період, а саме з 07.08.2009 по 29.10.2009 із суми боргу 51000,00 грн та з 30.10.2009 по 04.02.2010 не перевищує шести місяців.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розмір пені за вказаний позивачем період, з урахуванням положень статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", складає 2416,56 грн із суми 51000,00 грн та 1167,66 грн із суми 21000,00 грн.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 4420,91 грн за актом здачі-приймання робіт від 20.08.2009 за період з 21.09.2009 (180 днів) позивачем заявлено безпідставно, оскільки вимога про сплату заборгованості в сумі 12280,30 грн за даним актом позивачем відповідачеві направлено лише 30.06.2011.
Окрім того, жодних письмових правочинів в розумінні статті 547 Цивільного кодексу України про забезпечення виконання зобов'язання за даним актом між сторонами не укладалось.
Відтак, господарським судом позовні вимоги про стягнення пені задовольняються частково на суму 3584,22 грн.
В задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені в сумі 13376,69 грн необхідно відмовити у зв'язку з безпідставністю їх заявлення.
У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.
Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору
Розрахунок інфляційних та 3 % річних на суми боргу 51000,00 грн та 21000,00 грн за актом від 06.07.2010 не суперечить чинному законодавству України, а тому позовні вимоги про їх стягнення господарським судом задовольняються.
Разом з тим, безпідставно позивачем заявлено до стягнення 607,14 грн 3 % річних та 2271,86 грн збитків від інфляції із суми боргу 12280,30 грн за актом від 20.08.2009 з тих причин, що вимога про сплату такого боргу позивачем відповідачеві направлена лише 30.06.2011.
В цій частині позовних вимог позивачеві слід відмовити.
Згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт Власівка, вул. Молодіжна, 53, ідентифікаційний код 13749739, р/р 2600730164901 в ВАТ "Банк Національний Кредит", МФО 20702) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Червоногвардійська, буд. 25, прим. 4, ідентифікаційний код 34827433, р/р 26003630006000 в ПАТ "Донгорбанк" м. Донецьк, МФО 334970) - основну заборгованість у сумі 12280,30 грн, пеню у сумі 3584,22 грн, 3 % річних у сумі 1311,36 грн, збитки від інфляції у сумі 4230,00 грн, а також судові витрати на державне мито в сумі 424,06 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 170,60 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 21000,00 грн провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя В.Г. Кабакова
Повне рішення складено 26.07.2011