ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 46/29-б24.06.11
За заявоюДержавного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” (ідентифікаційний код 25586892)
Пробанкрутство
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від заявникаОСОБА_1 -представник за довіреністю від 22.06.2011 р.
Від боржникане з'явився
Арбітражний керуючийне з'явився
Від осіб, які заявили грошові вимоги до боржника:
1) Голосіївська міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності -не з'явився;
2) Колективне підприємство “Білоцерківхлібопродукт” -Шабельна С.Я.;
3) Товариство з обмеженою відповідальністю “Укррос-Транс” -не з'явився;
4) Київський міський центр зайнятості -не з'явився;
5) Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Протон-Агро” -не з'явився;
6) Державна податкова інспекція у Козелецькому районі Чернігівської області -не з'явився;
7) Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва -не з'явився;
8) Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” -Залеський Ю.О.;
9) Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” -не з'явився
Державне підприємство “Державний резервний насіннєвий фонд України” (далі -заявник) звернулося до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити прострочену безспірну заборгованість у розмірі 1 217 132,71 грн.
Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/29-б від 04.02.2011 р.
28.02.2011 р. у справі № 46/29-б винесено ухвалу підготовчого засідання з відповідними процесуальними наслідками, якою попереднє судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів було призначено на 23.05.2011 р.
Ухвалами від 23.05.2011 р. та 03.06.2011 р. розгляд справи у попередньому засіданні відкладався у зв'язку з неподанням боржником, розпорядником майна та окремими особами, які заявили грошові вимоги до боржника доказів, достатніх для розгляду по суті реєстру вимог кредиторів та його затвердження. 22.06.2011 р. в засіданні було оголошено перерву до 24.06.2011 р.
24.06.2011 р. у попереднє судове засідання з'явилися представники ініціюючого кредитора, заявника та двох осіб, які заявили грошові вимоги до боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі -Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковано у газеті “Урядовий кур'єр” № 47 від 16.03.2011 р.
Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 14 Закону, до суду надійшло дев'ять заяв з грошовими вимогами до боржника від Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укррос-Транс”, Київського міського центру зайнятості, Товариства з обмеженою відповідальністю “Протон-Агро”, дві заяви від Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області, Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва, Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”.
Крім того, 16.05.2011 р. судом було отримано заяву з вимогами до боржника від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”.
Виходячи зі ст. 15 Закону за результатами розгляду реєстру вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:
1) у першу чергу задовольняються:
а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.
2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 352/01-40/09 від 17.03.2011 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 6 662,66 грн. надійшла до суду 21.03.2011 р.
До вказаної заяви було приєднано звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік. Згідно з вказаним звітом, розмір заборгованості платника внесків до Фонду, строк оплати якої не настав, визначено в сумі 235,49 грн.
30.03.2011 р. Голосіївською міжрайонною виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подано до суду повідомлення № 560/01-40/09 від 28.03.2011 р. за підписом директора установи про те, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності станом на 28.03.2011 р. відсутня, оскільки 24.03.2011 р. її було погашено.
Представник Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в попереднє судове засідання не з'являвся.
Боржник та розпорядник майна підтвердили факт перерахування на користь зазначеного Фонду суми заборгованості, яку вважають поточною та надали підтверджуючі платіжні документи, які залучені судом до матеріалів справи.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про правомірність невключення грошових вимог Фонду до реєстру вимог кредиторів та вважає за доцільне припинити розгляд заяви № 352/01-40/09 від 17.03.2011 р. в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та аналогії закону.
01.04.2011 р. до суду надійшла заява Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт” № 157-5 від 29.03.2011 р. з грошовим вимогами до боржника в сумі 136 531,66 грн.
Оскільки вимоги Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт” за правовою природою не відносяться до грошових вимог, судом було відмовлено у їх визнанні (ухвала від 24.06.2011 р.)
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Укррос -Транс” № 0366/01/11 від 04.04.2011 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 44 247,72 грн. надійшла до суду 07.04.2011 р.
Як вбачається з поданої заяви, грошові вимоги до боржника виникли з договору перевезення вантажів № 60801-5-2 від 01.08.2006 р. та додатково підтверджуються рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2009 р. у справі № 33/448. Вказаним рішенням було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” прострочило оплату наданих Товариством з обмеженою відповідальністю “Укррос -Транс” транспортних послуг, заборгувавши 39 298,34 грн. Так, рішенням від 20.01.2010 р. № 33/448 з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укррос -Транс” було стягнуто 39 298,34 грн. боргу, 3 814,46 грн. пені, 580,00 грн. 3 % річних, а також 554,92 грн. судових витрат.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Укррос -Транс”, які бували присутніми при розгляді вищевказаної заяви та дослідженні фактичних обставин спірних правовідносин з боржником, підтримували заявлені грошові вимоги.
Представник боржника заперечень щодо вимог даного кредитора не навів, розпорядник майна включив їх до реєстру вимог кредиторів як вимоги четвертої черги.
Заслухавши пояснення представників кредитора, боржника і розпорядника майна та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 39 298,34 грн. основного боргу (четверта черга) та в сумі 4 949,38 грн., що складається з судових витрат, пені та 3 % річних (шоста черга). Крім того, до розміру грошових вимог даного кредитора судом відносяться понесені ним обов'язкові по сплаті державного мита за подання заяви про визнання кредитором в сумі 85,00 грн.
12.04.2011 р. до суду надійшла заява № 08-3123 від 01.04.2011 р. про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” від Київського міського центру зайнятості на суму 6 245,48 грн.
За наслідками розгляду вказаних вимог Київського міського центру зайнятості судом було відмовлено у визнанні його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” у зв'язку з погашенням боргу боржником (ухвала від 24.06.2011 р.).
13.04.2011 р. до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Протон -Агро” без вихідного номеру і дати про визнання кредитором боржника на суму 85 241,59 грн.
Як вбачається з поданої заяви, грошові вимоги до боржника виникли з договору поставки товару № 124 від 29.05.2008 р. та додатково на суму 79 717,41 грн. підтверджуються рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2010 р. у справі № 56/395. Вказаним рішенням було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” прострочило оплату товарів, поставлених Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Протон -Агро” (до зміни найменування -Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Реаком”), заборгувавши 72 771,65 грн. Так, рішенням від 03.12.2010 р. № 56/395 з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Протон -Агро” було стягнуто 72 771,65 грн. боргу, 2 441,34 грн. пені, 472,52 грн. 3 % річних, 3 008,96 грн. інфляційної складової боргу, а також 1 022,94 грн. судових витрат.
Як слідує з указаного рішення з боржника було присуджено до стягнення договірну неустойку та нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 10.08.2010 р. по 27.10.2010 р.
У поданій заяві з грошовим вимогами до боржника, кредитор додатково нараховує до суми, вказаної в рішенні від 03.12.2010 р, ще 1 909,52 грн. інфляційних втрат, 586,16 грн. 3 % річних та 3 028,50 грн. пені за період з 28.10.2010 р. по 03.02.2011 р. (до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Протон - Агро” в попереднє засідання уповноваженого представника не направило, заявивши клопотання про розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника за відсутності представника.
Боржник визнав заявлені вимоги частково на суму 72 771,65 грн., з мотивів того, що він поніс збитки, пов'язані зі збереженням та утилізацією зворотної тари, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Протон -Агро” поставило йому товар (мікродобрива), але тару не забрало.
До реєстру вимог кредиторів розпорядником майна включено грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Протон -Агро” в сумі 72 771,65 грн. як вимоги четвертої черги.
Мотивованих заперечень щодо грошових вимог даного кредитора або ж пояснень по суті спірних правовідносин сторін як боржником, так і розпорядником майна подано не було, а тому судом відхиляються наведені заперечення боржника як такі, що не доведені жодними доказами та не стосуються виконання договору від 29.05.2008 р. № 124. При цьому, судом приймається до уваги той факт, що боржник не звертався до кредитора з вимогами про отримання зворотної тари, відшкодування збитків на її утримання та утилізації, не вказав на правові підстави для утилізації майна кредитора, не надав доказів на підтвердження своїх посилань.
Заслухавши пояснення представників кредитора, боржника і розпорядника майна та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 72 771,65 грн. основного боргу (четверта черга) та в сумі 10 088,62 грн., що складається з судових витрат у справі № 56/395, пені, інфляційних втрат та 3 % річних (шоста черга).
Уточнений розрахунок визнаних судом грошових вимог проведено за період прострочення боржника після винесення рішення у справі № 56/395, згідно з яким розмір інфляційних нарахувань за період 28.10.2010 р. -03.02.2011 р. на суму боргу в розмірі 72 771,65 грн. становить 1 528,20 грн., а не 1 909,52 грн. як нарахував кредитор; розмір пені складає 3 059,40 грн., а не 3 028,50 грн. як нарахував кредитор; розмір 3 % річних дорівнює 592,14 грн., а не 586,16 грн. як нарахував кредитор. Разом з тим, оскільки згідно з приписами ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не вправі виходити за межі позовних вимог, керуючись аналогією закону, при визначені сум прострочення боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Протон -Агро” судом прийнято до уваги розрахунок кредитора в частині пені та 3 % річних (1 528,20 грн. + 3 028,50 грн. + 586,16 грн.). Крім того, до розміру грошових вимог даного кредитора судом відносяться понесені ним обов'язкові по сплаті державного мита за подання заяви про визнання кредитором в сумі 85,00 грн.
14.04.2011 р. Державна податкова інспекція у Козелецькому районі Чернігівської області направила до суду заяву № 488/9/10-015 від 13.04.2011 р. про визнання поточних кредиторських вимог у справі про банкрутство в сумі 14 769,08 грн. Заява зареєстрована відділом діловодства суду 18.04.2011 р.
Як слідує з вказаної заяви вимоги податкового органу заявлені у зв'язку з наявністю у боржника податкової заборгованості з орендної плати за землю за 2011 рік, а саме за січень та лютий 2011 року. Грошові вимоги розраховані відповідно до поданих Товариством з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).
Боржник та розпорядник майна зазначені вимоги відхили, оскільки вони є поточними, а не конкурсними вимогами.
Представник Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області в попереднє засідання не з'явився.
У ст. 1 Закону встановлено, що кредитор -це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
У поданій заяві податковою інспекцією процитовано Податковий кодексу України, відповідно до приписів якого заборгованість боржника перед бюджетом щодо внесення плати за землю є поточною кредиторською заборгованістю, строк оплати якої станом на 04.02.2011 р. не настав.
Оскільки при розгляді реєстру вимог кредиторів судом розглядаються грошові вимоги конкурсних кредиторів, тобто, тих, чиї вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: до 04.02.2011 р., подана Державною податкової інспекціє у Козелецькому районі Чернігівської області заява підлягає залишенню без розгляду на даній стадії провадження у справі. Поряд з цим, слід зауважити, що даний кредитор не позбавлений можливості звернутися до боржника з поточними грошовими вимогами в установлені законодавством строки (див.: постанову Вищого господарського суду України від 16.11.2005 р. у справі № 7/2236).
Друга заява Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області про визнання кредитором у справі про банкрутство № 482/9/10-015 від 11.04.2011 р. на суму 96 910,42 грн. була направлена до суду 14.04.2011 р. Заява зареєстрована відділом діловодства суду 18.04.2011 р.
Подана заява мотивована наявністю у боржника узгодженої заборгованості перед бюджетом по внесенню орендної плати за землю в розмірі 44 307,40 грн., а також 49 556,18 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 3 046,84 грн. пені.
На підтвердження заявлених вимог суду було подано договори оренди землі, довідку про взяття на облік платника податків, податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, акти перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платником податків, податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги з доказами їх надіслання боржникові, довідку про стан заборгованості, акт розміщення податкових вимог на дошці оголошень, рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Вищевказаними документами підтверджується посилання кредитора на наявність у боржника заборгованості перед бюджетом у заявленій сумі (96 910,42 грн.).
Боржник підтвердив наявність простроченої заборгованості з основного платежу по орендній платі за землю та неустойці.
Розпорядником майна боржника вимоги Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів.
Представник кредитора в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення розпорядника майна боржника, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 44 307,40 грн. боргу, що відносяться до третьої черги та 52 603,02 грн. штрафних санкцій, що є вимогами шостої черги.
15.04.2011 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва було направлено до суду заяву № 4110/07 від 15.04.2011 р. про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” на суму 201 733,16 грн.
Як вбачається з поданої заяви, вимоги виникли зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, нарахованих за 2008-2011 роки.
Наведені посилання Управління Пенсійного фонду України в Печерському району м. Києва про наявність у боржника заборгованості перед Пенсійним фондом України підтверджуються матеріалами справи, де міститься звіти боржника про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та нарахування єдиного внеску, рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за спірний період з додатками та картки особового рахунку страхувальника -юридичної особи.
Згідно з вказаними документами заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” в сумі 201 733,16 грн. документально підтверджується матеріалами справи.
Від боржника заперечень щодо зазначених вимог не надійшло.
Розпорядником майна боржника вимоги Управління Пенсійного фонду України в Пенсійному районі м. Києва визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Пенсійному районі м. Києва в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення розпорядника майна боржника, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів частково в розмірі 130 082,22 грн. боргу, що відносяться до другої черги та 64 288,34 грн. штрафних санкцій, що є вимогами шостої черги. Оскільки з поданого розрахунку слідує, що обов'язок боржника по сплаті решти нарахованих сум (7 362,60 грн. боргу за січень та лютий 2011 року, строк оплати -не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом) виник після порушення провадження у справі про його банкрутство, їх слід вважати поточною заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро”. З системного-правового аналізу Закону слідує, що у попередньому судовому засіданні судом не розглядаються вимоги поточних кредиторів, які не обмежені в можливості стягнення прострочених сум з боржника в установленому законодавством порядку.
14.04.2011 р. Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” надіслало на адресу суду заяву № 2820 від 14.04.2011 р. з вимогами до боржника. Заява зареєстрована відділом діловодства суду 18.04.2011 р.
За твердженнями Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” грошові вимоги до боржника виникли з кредитного договору № 301-К/30 від 27.10.2003 р. і додаткових угод до нього, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” надавалися кредитні кошти в національній грошовій одиниці України та доларах США в межах встановлених лімітів зі сплатою процентів за користування ними.
Як слідує з поданої заяви, вимоги до боржника у зазначеній сумі являють собою розраховану станом на 03.03.2010 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” (позичальника) перед Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” (позикодавцем) за кредитним договором і наступними змінами (додатками) до нього, а саме: 538 471,92 доларів США та 6 347 488, 51 грн., з яких:
- прострочена заборгованість за кредитом в гривні -3 331 085,88 грн;
- прострочена заборгованість за кредитом у валюті - 310 735,60 доларів США, що за курсом Національного Банку України еквівалентно 2 481 223,77 грн;
- прострочена заборгованість за процентами в гривні -2 433 706,91 грн;
- прострочена заборгованість за процентами у валюті - 157 460,97 доларів США, що за курсом Національного Банку України еквівалентно1 257 325,85 грн;
- пеня за несвоєчасне погашення кредиту в гривні -346 113,51 грн.;
- пеня за несвоєчасне повернення процентів в гривні -236 582,21 грн.;
- пеня за несвоєчасне погашення кредиту в валюті -47 905,07 доларів США, що за курсом Національного Банку України становить еквівалентно 382 521,98 грн;
- пеня за несвоєчасне повернення процентів в валюті -22 370,28 доларів США, що за курсом Національного Банку України еквівалентно 178 626,69 грн.
Загалом суму заборгованості банком визначено в національній грошовій одиниці України у розмірі 10 669 242,80 грн., з них: 9 503 342,41 грн. -заборгованість по кредиту та відсотках, 1 143 844,39 грн. -заборгованості зі плати пені, 22 056,00 грн. -судові витрати, пов'язані зі стягнення нарахованої заборгованості.
Згідно з домовленістю сторін строк користування кредитною лінією встановлено до 30.11.2009 р., строк сплати процентів обумовлений відповідними етапами, визначеними у п. 3.3 договору.
Задля забезпечення виконання позичальником за кредитним договором зобов'язань з повернення кредиту та сплати передбачених договором № 301-К/30 відсотків, неустойки Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” уклали договір іпотеки від 31.03.2008 р. (предмет іпотеки -належне боржникові нерухоме майно (нежитлові будівлі), а також договір застави від 15.08.2006 р. (предмет застави -належні боржникові основні засоби (комбінована зернова сівалка) та 31.08.2006 р. № 181-Н (предмет застави -товари в обороті і готова продукція).
Зобов'язання, прийняті позичальником за даним договором, виконані не були, що підтверджується судовими рішеннями, винесеними у зв'язку з поданням банком позовів до боржника.
Так, 26.05.2010 р. Дарницьким районним судом міста Києва у справі № 2-1273/10 винесено рішення про солідарне стягнення з боржника та Боца Артура Іоановича як його поручителя 442 949,62 доларів США та 6 246 491,45 грн. заборгованості за кредитним договором та 1 700,00 грн. судового збору і 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
23.07.2010 р. Дарницьким районним судом міста Києва видано виконавчий лист за вищевказаним рішенням.
Крім того, у зв'язку з наявністю у боржника простроченої заборгованості за кредитним договором, виконання якого забезпечене заставою та іпотекою, банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення частини заборгованості в сумі 2 000 000,00 грн.
17.06.2010 р. Господарським судом міста Києва винесено рішення у справі № 4/180 про звернення стягнення на заставлене майно боржника, що передане в заставу банку в рахунок погашення частини заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” перед Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” в розмірі 2 000 000,00 грн.
При вирішенні спору у справі № 4/180 судом було встановлено факти порушення боржником зобов'язань за договором, його прострочення у відносинах з банком. Відповідно до розрахунку суду, станом на 03.03.2010 р. заборгованість за кредитом, відсотках та пенею становила 538 471,92 долари США та 6 347 488,51 грн.
29.06.2010 р. Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення від 17.06.2010 р. у справі № 4/180.
За твердженнями кредитора та боржника станом на час розгляду справи рішенню суду та наказ № 4/180 не виконані, доказів зворотнього суду не подано.
Боржник не визнає грошові вимоги банку в розмірі 1 165 900,39 грн. з мотивів, наведених у поданому до суду відгуку, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” просить суд звернути увагу на те, що у разі задоволення суми штрафної санкції та пені підприємство втратить перспективу стабілізувати фінансовий стан, оскільки такої суми вистачить щоб розрахуватися повністю з бюджетом та частково з іншими кредиторами. Крім того, у поданому відгуку боржник посилається на те, що товариство понесло збитки в жовтні 2008 року за рахунок курсових різниць по валютному кредиту.
Розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів включено вимоги в розмірі 9 503 342,41 грн. та віднесено їх до першої черги і 22 056,00 грн. -до шостої черги.
Мотивованих заперечень, що ґрунтуються на умовах договору сторін та приписах чинного законодавства, боржником суду не подано, а тому наведені заперечення відхиляються судом як безпідставні. При цьому, суд приймає до уваги факт того, що боржником підтверджено прострочення у відносинах з банком, розмір основного зобов'язання не заперечено.
Зважаючи на все вищевикладене суд вважає вимоги Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” обґрунтованими в розмірі 10 647 186,80 грн. (9 503 342,41 грн. борг за кредитом та відсотками - перша черга, 1 165 900,639 грн. -шоста черга (1 143 844,39 грн. -пеня, 20 236,00 грн. судові витрати у справі Господарського суду міста Києва № 4/180, 1 820,00 грн. -судові витрати у справі Дарницького районного суду міста Києва № 2-1273/10). Крім того, до розміру грошових вимог даного кредитора судом відносяться понесені ним обов'язкові по сплаті державного мита за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство в сумі 85,00 грн.
16.05.2011 р. до суду надійшла заява № 16/04-11 від 16.04.2011 р. з вимогами до боржника в розмірі 1 661 015,33 грн. від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”.
За твердженнями Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” грошові вимоги до боржника виникли з кредитного договору № КУ-229Д від 25.10.2007 р., згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Україна - Агро” надавалися кредитні кошти в доларах США в межах встановлених лімітів зі сплатою процентів за користування ними.
Як слідує з поданої заяви, вимоги до боржника у зазначеній сумі являють собою розраховану станом на 04.02.2011 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” (позичальника) перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк “Приватбанк” (позикодавцем) за кредитним договором, а саме: 200 139,70 доларів США, що по курсу національного банку України станом на 04.02.2011 р. еквівалентно 1 661 015,33 грн. з них:
- 118 540,51 долар США заборгованість за кредитом;
- 50 520,51 долар США заборгованість з відсотків;
- 31 078,68 доларів США заборгованість з пені.
Задля забезпечення виконання позичальником за кредитним договором зобов'язань з повернення кредиту та сплати передбачених договором № КУ-229Д процентів, винагороди, неустойки (пені, штрафу) Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” уклали договір застави майнових прав на товар від 26.10.2007 р. № КУ-2129Д-Д3, за умовами якого предметом застави є майнові права по договору (контракту) поставки сільськогосподарської техніки від 10.08.2007 р. № Н-82 Т-07, укладеного боржником з Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Новофарм” на отримання трактору CASE MX 225, а після отримання товару -він стає предметом застави.
Згідно з поясненнями представника боржника зазначений трактор перейшов йому у власність.
Зобов'язання, прийняті позичальником за даним договором виконані не були, що підтверджується судовими рішеннями, винесеними у зв'язку з поданням банком позовів до боржника.
Так, 20.01.2011 р. Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська у справі № 2-2267/2011р. винесено рішення про солідарне стягнення з боржника та Боца Артура Іоановича, як його поручителя, 177 584,99 доларів США заборгованості за кредитним договором з врахуванням пені, що за офіційним курсом станом на день винесення рішення становить 1 410 823,95 грн, 71 165,60 грн. штрафу та 1 700,00 грн. судового збору і 250,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
20.02.2011 р. Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська видано виконавчий лист за вищевказаним рішенням.
В ході розгляду справи боржник підтвердив факт прострочення у відносинах з банком, розмір основного зобов'язання не заперечив, зустрічного розрахунку заявлених сум не подав. Ґрунтовних і мотивованих заперечень щодо заявлених Публічним акціонерним товариством Комерційний банк “Приватбанк” вимог до суду не надійшло.
22.06.2011 р. на запитання суду розпорядник майна надав пояснення стосовно черговості вимог банку та вказав, що такі вимоги підлягають віднесенню до першої черги, оскільки забезпечені заставою.
Як вбачається з матеріалів справи, до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” розпорядник майна не включив, оскільки вважає, що вони є погашеними через пропуск строку, встановленого у ст. 14 Закону.
Розглядаючи грошові вимоги до боржника, заявлені Публічним акціонерним товариством Комерційний банк “Приватбанк”, суд відхиляє твердження розпорядника майна про їх погашення, оскільки виходячи з приписів ст. 1 та абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечені заставою, не відносяться до конкурсних кредиторів, а їх вимоги підлягають окремому включенню до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
У ст. 1 Закону зазначається, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, заслухавши пояснення учасників провадження у справі та дослідивши подані докази суд вважає за належне визнати банк кредитором боржника на суму 1 661 015,33 грн., з них 1 342 970,03 грн. борг за кредитом та процентами, 246 879,71 грн. -пеня, 71 165,60 грн. штраф. Крім того, до розміру грошових вимог даного кредитора судом відносяться понесені ним обов'язкові по сплаті державного мита за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство в сумі 85,00 грн. Невключення банком до суми своїх грошових вимог судових витрат за рішенням від 20.01.2011 р. на думку суду не являється порушенням законодавства.
Також в підготовчому засіданні з поданих документів судом встановлено, що до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” розпорядником його майна включено грошові вимоги ініціюючого кредитора - Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України” в сумі, яка зазначалася заявником в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство і яка відповідає ухвалі підготовчого засідання у справі № 46/29-б (8 867 695,23 грн. основного боргу, 336 222,53 грн. штрафу та 13 214,95 грн. судових витрат у справах Господарського суду міста Києва, 85,00 грн. за звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство). Зазначені суми документально підтверджені, а мотиви їх визнання судом наведені в ухвалі підготовчого засідання від 28.02.2011 р. № 46/29-б. Слід зазначити, що 14.06.2011 р. представник ініціюючого кредитора посилався на те, що його вимоги до боржника забезпечені заставою, але 22.06.2011 р. та 24.06.2011 р. не підтримував правову позицію відносно необхідності їх включення до першої черги вимог кредиторів через фактичну відсутність заставного майна та некоректне формулювання умов договору застави в частині предмету застави (зазначено майбутній врожай, але не визначено якого року або ж інших ознак, що дозволили б сторонам його ідентифікувати). Також, позиція ініціюючого кредитора зумовлена тим, що майнове зобов'язання боржника за договорами сторін, за якими боржник допустив прострочення перед Державним підприємством “Державний резервний насіннєвий фонд України”, було у судовому порядку змінено на грошове, а заставою забезпечувалося виконання майнового зобов'язання.
Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
За даними боржника, розмір заборгованості підприємства з виплати заробітної плати становить 283 023,63 грн.
Як слідує з реєстру вимог кредиторів, розпорядником майна до вимог першої черги було включено 23 608,23 грн. заборгованості боржника по виплаті заробітної плати за період трьох місяців до порушення провадження у справі про банкрутство та до вимог другої черги -259 415,40 грн. за період більше, ніж три місяці.
Відомостей та доказів щодо наявності у боржника заборгованості з інших виплат, вказаних у абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону, суду не подано.
Для затвердження реєстру вимог кредиторів згідно з вимогами абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону судом враховано наявні в матеріалах справи договори застав та іпотеки, а також досліджено відомості щодо наявності у боржника майна, яке обтяжене та встановлено, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявні п'ятнадцять чинних записів щодо обтяжень майна боржника. В Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 06.05.2011 р. містяться тринадцять записів щодо обтяження майна боржника. Матеріалами справи підтверджується, що розпорядник майна включив окремо до реєстру вимог кредиторів (уточнений реєстр, поданий 21.06.2011 р.) відомості про один об'єкт рухомого майна боржника, яке є предметом застави. Таким чином, реєстр вимог кредиторів підлягає уточненню згідно з даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ч. 8 ст. 53 Закону господарський суд в порядку, передбаченому цим Законом, розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення зборів кредиторів.
20.06.2011 р. боржник подав клопотання про включення до реєстру вимог кредиторів вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на суму 64 486,08 грн.
22.06.2011 р. в судовому засіданні представник боржника підтримав вказане клопотання.
Суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання, оскільки вміщені в ньому вимоги не відповідають приписам законодавства, адже Законом не звільнено податкові органи від обов'язку подання до суду заяв з грошовим вимогами до боржника. Крім того, податковий орган не був позбавлений можливості подати відповідну заяву до суду, адже в порядку забезпечення вимог кредиторів ініціюючим кредитором було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі, копія ухвали про порушення провадження у справі направлялася судом з власної ініціативи до податкового органу за місцезнаходженням боржника. Разом з тим, в установлений строк заява з вимогами до боржника від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до суду не надійшла. Підстав для самовільного включення судом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києві до реєстру вимог кредиторів боржником не обґрунтовано, доказів наявності заборгованості перед бюджетом в сумі 64 486,08 грн. (42 990,72 грн. недоїмки з невизначеного боржником податку і 21 495,36 грн. штрафних санкцій), облік якої веде зазначена інспекція, боржником не подано.
У зв'язку з вищенаведеним, складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів підлягає уточненню щодо черговості вимог заявлених та визнаних судом кредиторів та розміру їх вимог, а також зважаючи на необхідність включення до реєстру відомостей про майно боржника, яке є предметом застав згідно з державними реєстрами обтяжень.
Станом на 24.06.2011 р. заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредитором грошових вимог до боржника, господарський суд погоджується з розпорядником майна, щодо визнання кредиторських вимог, вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити провадження з розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника, що надійшла від Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 6 662,66 грн.
2. Залишити без розгляду заяву з грошовими вимогами до боржника, що надійшла від Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області на суму 14 769,08 грн
3. Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро”.
4. Визнати кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро”:
4.1. Державне підприємство “Державний резервний насіннєвий фонд України” на суму 1 217 217,71 грн. (85,00 грн. -перша черга, 867 695,23 грн. -четверта черга, 349 437,48 грн. -шоста черга);
4.2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Укррос-Транс” на суму 44 332,72 грн. (85,00 грн. -перша черга, 39 298,34 грн. -четверта черга та 4 949,38 грн. -шоста черга);
4.3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Протон-Агро” на суму 82 945,27 грн. (85,00 грн. -перша черга, 72 771,65 грн. -четверта черга, 10 088,62 грн. -шоста черга;
4.4. Державну податкову інспекцію у Козелецькому районі Чернігівської області на суму 96 910,42 грн. (44 307,40 грн. -третя черга та 52 603,02 грн. -шоста черга);
4.5. Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва на суму 194 370,56 грн. (130 082,22 грн. -друга черга та 64 288,34 грн. -шоста черга);
4.6. Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” на суму 10 669 242,80 грн. (85,00 грн. -перша черга, 9 503 342,41 грн. -перша черга, 1 165 900,39 грн. -шоста черга);
4.7. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” на суму 1 661 103,33 грн. (перша черга).
5. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” арбітражного керуючого Гусара І.О. у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та наказу Міністерства економіки України “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів” від 02.07.2010 р. № 788.
6. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” арбітражного керуючого Гусара І.О. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори в строк до 08.07.2011 р.
7. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” арбітражного керуючого Гусара І.О. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника.
8. Зобов'язати керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна -Агро” арбітражного керуючого Гусара І.О. надати суду схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.
9. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, -не розглядаються і вважаються погашеними.
10. Копію ухвали направити боржнику, керуючому санацією, кредиторам, розпоряднику майна, державному органу з питань банкрутства, прокуратурі м. Києва та податковому органу за місцезнаходженням боржника.
Суддя Л.В. Омельченко