01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.07.2011 № 55/135
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Моторного О.А.
Буравльова С.І.
при секретарі: Дімаковій Г.О.
Представники сторін:
позивача:не з'явився ;
відповідача:ОСОБА_1., довіреність б/н від 18.02.2011;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Екатерина»
на рішення
господарського суду міста Києва
від 26.05.2011
у справі № 55/135 (суддя: Ягічева Н.І.)
за позовом Приватного підприємства «Екатерина»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденкерн»
про визнання недійсним правочину
Приватне підприємство «Екатерина» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденкерн» про визнання недійсним правочину.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2011 у справі № 55/135 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство «Екатерина» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2011 у справі № 55/135 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 прийнято до розгляду справу № 55/135. Розгляд апеляційної скарги призначений на 18.07.2011 об 11:00.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 № 01-23/1/1 у справі № 55/135 у зв'язку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Моторного О.А. та Буравльова С.І.
18.07.2011 на адресу Київського апеляційного господарського суду від скаржника була надійшла телеграма, яка за своїм змістом є клопотанням про відкладення розгляду справи.
Розглянувши подане 18.07.2011 клопотання скаржника про відкладення розгляду справи суд відзначає, що знаходження представника в службовому відрядженні не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, у даному випадку, скаржник має можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.
18.07.2011 представник відповідача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи надав письмові пояснення по справі.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.
15.04.2010 між Приватним підприємством «Екатерина» (Виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голденкерн» (Закупник) було укладено Договір про вирощування очищеного насіння штирійського олійного гарбуза (сорт: Гляйсдорфер) (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1. Договору Виробник зобов'язується вирощувати штирійський олійний гарбуз для подальшого видобування насіння на площі 550 га. З цієї площі Виробник повинен виростити, а після збору врожаю, очистити, висушити й упакувати у великі мішки масою 1000 кг і продати Закупнику вирощену кількість насіння штирійського олійного гарбуза, за погодженою закупівельною ціною у строк від 15 вересня до 15 грудня кожного поточного року дії цього Договору, починаючи з 2010 р.
В зв'язку з укладенням між сторонами Договору, 15.04.2010 між Приватним підприємством «Екатерина» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голденкерн» (Покупець) було укладено Контракт (надалі - Контракт) № 04/15.
Згідно з п. 2.1. Контракту Покупець зобов'язується викупити у Продавця товар (насіння голонасінного гарбуза без шкірки у поліпропіленових мішках по 1000 кг. врожаю 2010 року, походження - Україна п. l Договору), отриманий в результаті збору врожаю 2010р. за ціною, обумовленою у п.3.1. та п.3.2. даного Контракту.
В п. 3.1. Контракту зазначено, що ціна товару у кількості до 240 метричних тон буде складати 1000,00 євро за кожну метричну тону (1000 кг.) Таким чином, вартість товару у кількості 240 метричних тон за даним контрактом буде складати 240000,00 євро.
Пунктом 3.2. Контракту визначено, що кожна додаткова метрична тонна товару, більш 240 метричних тон вказаних в п.3.1. даного Контракту буде оплачуватись Покупцем із розрахунку 1600,00 євро за кожну метричну тону Товару.
Згідно з п. 8.1. Контракту, якщо товар не поставлений відповідно до контракту, Продавець зобов'язується оплатити штраф у розмірі 1000 EUR за кожну метричну тону непоставленого товару, а також всі документально підтверджені збитки Покупця, пов'язані із не поставкою товару.
З матеріалів справи вбачається, що скаржник звернувся до суду з вимогою визнати Контракт не дійсним в зв'язку з тим, що Контарктом не визначено конкретного предмету товару, ціна, розмір штрафних санкцій, та укладаючи оспорюваний Контракт відповідачем було порушено право на обговорення умов майбутнього правочину на рівних умовах, яке випливає з основоположних засад цивільних правовідносин, а також те, що відповідач не мав повноваження на ввезення на митну територію України насіння гарбуза сорту Гляйсдорфер для вирощування товарної продукції.
Стаття 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).
Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як передбачено ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що всі умови як Договору так і Контракту були схвалені сторонами і зауважень не було підтвердженням чого є підписи обох сторін на договорі які скріплені печатками.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України може дозволити ввезення насіння сорту, який не занесено до Реєстру сортів рослин України, за умови, що воно призначене для розмноження і наступного вивезення за межі країни за міжнародними договорами України.
Пунктом 3 ст. 38 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» визначено, що сорти не внесені до Реєстру сортів рослин, забороняється поширювати в Україні.
Сорт насіння «Гляйсдорфер» штирійського олійного гарбуза не занесено до Реєстру сортів рослин України, а від так і розповсюдження даного насіння заборонено законом.
Згідно з ст. 25 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», карантинний контроль за ввезенням, вивезенням і використанням насіння і садивного матеріалу здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про карантин рослин».
В статті 29 Закону України «Про карантин рослин», об'єкти регулювання переміщуються територією України за наявності карантинного сертифіката у випадках: вивезення та/або ввезення об'єктів регулювання у карантинну зону; транспортування імпортованих об'єктів регулювання, які зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами.
Як вбачається з матеріалів справи для ввезення на територію України відповідачем було отримано карантинний дозвіл № 75/04670 від 29 квітня 2010 року, а для наступного його перевезення територією України у Київську область - карантинний сертифікат № 75111-043/АС-265491 від 07 травня 2010 року.
У вищевказаних карантинних документах для відповідача встановлюються конкретні умови використання підкарантинного вантажу, а саме для «вирощування насіння для товарної продукції з наступним вивезенням її за межі країни; використання без права переадресації». Насіння повинно вирощуватись для подальшого вивезення усієї продукції за територію У країни, лише особою, яка отримала на це дозвіл, тобто власноруч Відповідачем,
Відповідно до листа Державної служби з охорони прав на сорти рослин від 31 січня 2011 року, зберігання штирійського олійного гарбуза в умовах складських приміщень третіх осіб, або місця їх знаходження не в зоні діяльності відповідача є порушенням нормативних документів і може призвести до неконтрольованого поширення.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про насіння і садовий матеріал» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України може дозволити ввезення насіння сорту, який не занесено до Реєстру сортів рослин України, за умови, що воно призначено для розмноження і наступного вивезення за межі країни за міжнародними договорами України.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством аграрної політики України 08.04.2010р. було надано дозвіл № 2З7-1З-2-15/4958 щодо ввезення відповідачем на митну територію України насіння гарбуза сорту Гляйсдорфер для вирощування товарної продукції з наступним вивезенням її за межі країни.
Таким чином, на момент укладання Контракту відповідач мав повноваження на ввезення на митну територію України насіння гарбуза сорту Гляйсдорфер для вирощування товарної продукції.
Отже, законодавство України не обмежує суб'єкта, який правомірно здійснив ввезення на митну територію України насіння для вирощування товарної продукції, у формах здійснення діяльності щодо вирощування товарної продукції, у формах здійснення діяльності щодо вирощування товарної продукції, в тому числі у залученні до такого вирощування третіх осіб та не встановлює обов'язку отримання для такого залучення будь-яких додаткових доказів.
Підтвердженням того, що залучення відповідачем до вирощування очищеного штирійського олійного гарбуза сорту Гляйдорфер позивача не містить ознак поширення сорту в Україні, є умови Договору та Контракту згідно з яким відповідач викупає весь обсяг отриманого позивачем врожаю, а також наявністю штрафних санкцій за відмову відповідача від прийняття всієї кількості врожаю.
З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висонвками суду першої інстанції про відсутність правових підстав визнання Контракту недійсним.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими як судом першої так і апеляційної інстанції, а тому рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2011 у справі № 55/135 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Екатерина» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2011 у справі № 55/135 - без змін.
2. Матеріали справи № 55/135 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Моторний О.А.
Буравльов С.І.
25.07.11 (відправлено)