Постанова від 18.07.2011 по справі 7/52

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2011 № 7/52

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Помаз І.А.

за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 18.07.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Оболонь» на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2011 (підписане 21.04.2011),

у справі № 7/52 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс»

до Закритого акціонерного товариства «Оболонь»

про стягнення 37 137, 98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Оболонь» про стягнення 37 137, 98 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2011 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «Оболонь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс» 37 137, 98 грн. передплати за продукцію, 371, 37 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою № 1457/0/2-11 від 21.04.2011, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Так, зокрема відповідач зазначає, що з його боку відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем за договором № 129/О від 18.05.2007, оскільки зобов'язання між сторонами є припиненим шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Також, відповідач вказує на те, що позовна заява була подана позивачем з пропуском строку позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 22.06.2011 за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалами апеляційного суду від 22.06.2011 та 06.07.2011 розгляд апеляційної скарги було відкладено у зв'язку неявкою представника позивача та необхідністю витребування додаткових доказів.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду змінився склад колегії суду у справі і справа розглядається у складі колегії: головуючого судді Рудченка С.Г., суддів Буравльова С.І. та Кропивної Л.В.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх законними та обґрунтованими.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс» (позивач/покупець) та Закритим акціонерним товариством «Оболонь» (відповідача/продавець) був укладений договір купівлі-продажу продукції № 66/40 від 27.02.2007, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виготовляти та продавати продукцію, а позивач зобов'язався своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених договором (а.с. 9-12).

Згідно п. 1. розділу III договору продукція відпускається за вільновідпускними цінами, згідно діючих прейскурантів.

Відповідно до п. 2 розділу III договору відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Відвантаження продукції без попередньої оплати провадиться тільки при наданні відстрочки платежу та, як правило, відповідно вибраними відповідачем засобами забезпечення боргових зобов'язань позивача, оформленими через юридичну та кредитну службу відповідача згідно з діючою кредитною політикою (п. 3 розділу III договору).

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 41 720, 90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 376 від 20.02.2008 на суму 37 980, 90 грн. та № 306 від 27.02.2008 на суму 3 740, 00 грн. (а.с. 17-18).

Однак, відповідач свої договірні зобов'язання виконано частково, передав позивачеві продукцію на загальну суму 32 375, 94 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 1007376/8 від 22.02.2008, не поставивши продукцію на загальну суму 9 344, 96 грн. (а.с. 22).

18.05.2007 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки апаратів розливу пива № 129/О, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати товар в асортименті, кількості, в строки та по ціні на умовах даного договору, а також на умовах додатку 1 (а.с. 80-87).

Позивачем на користь відповідача було відвантажене обладнання на загальну суму 27 793, 02 грн., що підтверджується видатковою накладною № ТП-0000036 від 03.01.2008 (а.с. 19).

20.02.2008 між позивачем та відповідачем було укладено угоду, з якої вбачається, що виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс» умов цієї угоди припиняє зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс» щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу продукції № 66/40 від 27.02.2007 на суму 27 793, 02 грн. (а.с. 79).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання з передачі позивачеві попередньо оплаченої продукції за договором купівлі-продажу № 66/40 від 27.02.2007 на суму 9 344, 96 грн., у зв'язку з чим просить стягнути 9 344, 96 грн. попередньої оплати та 27 793, 02 грн. зарахованих у якості передоплати позивача за продукцію згідно з угодою від 20.02.2008.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Дослідивши викладене вище в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, враховуючи часткову поставку відповідачем товару за договором купівлі-продажу продукції № 66/40 від 27.02.2007, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність задоволення позовних вимог в частині стягнення 9 344, 96 грн. попередньої оплати.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 27 793, 02 грн. зарахованих у якості передоплати позивача за продукцію згідно з угодою від 20.02.2008, судова колегія зазначає наступне.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 27 793, 02 грн. зарахованих у якості передоплати позивача за продукцію згідно з угодою від 20.02.2008, суд першої інстанції виходив з того, що даною угодою зобов'язання відповідача по сплаті вартості поставленого обладнання за договором поставки зараховано у якості передплати позивача за продукцію за договором купівлі-продажу.

Проте, дослідивши умови угоди від 20.02.2008, колегія апеляційного господарського суду не може погодитися з вищевказаним висновком, оскільки відповідно до п. 4 угоди виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс» умов цієї угоди припиняє зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс» щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу продукції № 66/40 від 27.02.2007 на суму 27 793, 02 грн., а отже угода від 20.02.2008 не містить положень, за яким 27 793, 02 грн. зараховуються у якості передоплати позивача за продукцію.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що позовна вимога в частині стягнення 27 793, 02 грн. зарахованих у якості передоплати позивача за продукцію згідно з угодою від 20.02.2008 є безпідставною, а отже такою, що не підлягає задоволенню.

Що стосується твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, колегія суддів вважає його хибним, з огляду на наступне.

З умов договору купівлі-продажу № 66/40 від 27.02.2007 вбачається, що він діяв до 01.03.2008, оскільки строк поставки договором не встановлений і позивачем не було направлено вимогу про повернення попередньої оплати, строк позовної давності спливає 01.03.2011.

З позовною заявою позивач звернувся 28.02.2011, що підтверджується відтиском штампу на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява, а відтак позовна заява подана в межах загального строку позовної давності.

Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Оболонь» на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2011 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2011 у справі № 7/52 частковому скасуванню.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Оболонь» на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2011 у справі № 7/52 задовольнити частково.

2. Рішення господарського міста Києва від 11.04.2011 у справі № 7/52 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1). Позовні вимоги задовольнити частково.

2). Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Оболонь» (04655 м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3, код ЄДРПОУ 05391057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс» (юр. адреса: 62460, Харківська обл. Харківський район, сел. Високий, Автотурбаза «Кемпінг», пошт. адреса: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, код ЄДРПОУ 30690309) 9 344, 96 грн. попередньої оплати, 93, 44 грн. державного мита, 59, 38 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині позовних вимог відмовити.

4). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс» (юр. адреса: 62460, Харківська обл. Харківський район, сел. Високий, Автотурбаза «Кемпінг», пошт. адреса: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, код ЄДРПОУ 30690309) надмірно сплачене державне мито із Державного бюджету України, що перераховане платіжним дорученням № 49 від 28.02.2011 у сумі 23, 54 грн.

3. В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ плюс» (юр. адреса: 62460, Харківська обл. Харківський район, сел. Високий, Автотурбаза «Кемпінг», пошт. адреса: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, код ЄДРПОУ 30690309) на користь Закритого акціонерного товариства «Оболонь» (04655 м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3, код ЄДРПОУ 05391057) 49, 70 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

7. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Рудченко С.Г.

Судді Кропивна Л.В.

Буравльов С.І.

Попередній документ
17285997
Наступний документ
17285999
Інформація про рішення:
№ рішення: 17285998
№ справи: 7/52
Дата рішення: 18.07.2011
Дата публікації: 27.07.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Купівля - продаж
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (28.02.2006)
Дата надходження: 20.02.2006
Предмет позову: зобов"язання вчинити певні дії