01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.07.2011 № 34/96
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Ткаченка Б.О.
Федорчука Р.В.
розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест Буд» на рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року,
у справі № 34/96 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест Буд»
до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»
про про встановлення факту неналежного виконання умов договору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест Буд» до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про встановлення факту неналежного виконання умов договору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду і прийняти нове рішення яким, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 23.05.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі вважає її безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду законним та обгрунтованим. Просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду від 13.04.2011 року - без змін.
В судових засіданнях 22.06.2011 року та 04.07.2011 року представник відповідача надав суду свої пояснення по справі в яких, поданий відзив на апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі з доводами викладеними в ньому та просив суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду від 13.04.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники ТОВ «Партнер Інвест Буд» в судові засідання 22.06.2011 року та 04.07.2011 року не з'являлися та про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 103). Про причини неявки суд не повідомляли.
Враховуючи викладене, заслухавши думку представника Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ТОВ «Партнер Інвест Буд» про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Участь представників позивача у судовому засіданні 04.07.2011 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2009 року між позивачем (установа) та відповідачем (пошта) було укладено договір, за умовами якого відповідач зобов'язався надати послуги позивачу з доставки періодичних друкованих видань, письмової кореспонденції (внутрішньої та міжнародних простих і рекомендованих карток, листів), повідомлень про надходження посилок та відправлень з оголошеною цінністю, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (далі - відправлення) з вкладенням до абонентських поштових скриньок. Відповідно до п. 2.1.1 договору пошта зобов'язується своєчасно доставляти установі відправлення згідно з переліком, зазначеним у розділі І, з вкладенням до абонентських поштових скриньок, встановлених на перших поверхах приміщень. Пунктом 2.2.3 договору визначено, що за отримання рекомендованих карток, листів, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, повторних повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім рекомендованих), в реєстрах ф.11 (в книзі ф. 8) вчиняти підпис уповноваженою особою із зазначенням літерами загальної кількості одержаних відправлень, прізвища (розбірливо) і дати. Реєстри повертати пошті не пізніше наступного дня через абонентську поштову скриньку. Датою вручення поштового відправлення вважається дата вкладення його до абонентської поштової скриньки (відтиск календарного штемпеля ОПЗ на реєстрі ф.11).
Як стверджує позивач, з листа Управління з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 15.12.2010 року №02-7118 йому стало відомо, що державним реєстратором було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис за №10681430005024381 від 02.11.2010 року про відсутність товариства за його місцезнаходженням, у зв'язку з тим, що рекомендований лист направлений державним реєстратором позивачу повернувся з відміткою відділення зв'язку про відсутність товариства за вказаною адресою.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 23.03.2011 року позивач звернувся з запитом до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, у зв'язку з необхідністю отримання інформації щодо відправлення 04.10.2010 листа за № 02-4698, а саме дати його відправлення, дати та причини повернення та штрихового коду.
На вказаний запит відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації листом за №2041 повідомив, що 30.09.2010 на адресу Управління з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики, до складу якого входив відділ, було отримано повідомлення (форма 18-ОПП) від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за №2496/29-131 про відсутність товариства за його місцезнаходженням. У вказаному листі реєстратор зазначив, що відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» 04.10.2010 року за № 02-4698 було направлено рекомендованого листа повідомлення керівнику товариства щодо необхідності подання реєстраційної картки форми № 6-підтвердження (штриховий код листа 03150 16788920). 20.10.2010 року зазначений лист повернувся з відміткою відділення зв'язку про те, що товариство за вказаною адресою - відсутнє.
У лютому 2011 року ТОВ «Партнер Інвест Буд» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про встановлення факту неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг зв'язку з доставки пошти. Крім того, позивач просив заборонити відповідачу вчиняти дії щодо порушення умов договору та вимог законодавства України щодо надання послуг поштового зв'язку, що можуть порушити права позивача та просив визнати неправомірними дії Укрпошти в особі Київської міської дирекції щодо повернення відправнику поштового відправлення до сплину місячного терміну зберігання поштових відправлень об'єктом поштового зв'язку місяця призначення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що з листа Управління з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики Голосіївського районної у м. Києві державної адміністрації позивачу стало відомо, що державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис від 02.11.2010 про відсутність товариства за його місцезнаходженням, у зв'язку з тим, що рекомендований лист направлений йому державним реєстратором повернувся адресату з відміткою відділення зв'язку «Про відсутність товариства за вказаною адресою». За таких обставин позивач вважає що відповідачем неналежно виконуються умови договору, що порушує права позивача, як споживача послуг. Дії Укрпошти щодо повернення рекомендованого листа державному реєстратору без дотримання місячного терміну зберігання, як це передбачено правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 є неправомірними.
Як вже зазначалося раніше, рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року відмовлено у задоволенні вказаного позову ТОВ «Партнер Інвест Буд» до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про встановлення факту неналежного виконання умов договору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
У пункту 2 правил надання послуг поштового зв'язку визначено, що під рекомендованим поштовим відправленням розуміється реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «М», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.
Пунктом 99 вказаних правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Згідно з пунктом 111 правил надання послуг поштового зв'язку у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). Повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресованих до запитання та на абонементну скриньку, вкладаються відповідно до картотеки «До запитання» та до абонементної скриньки адресата.
Відповідно до пункту 116 правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Пунктом 117 правил визначено, що поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів. Пунктом 45 правил визначено, що поштова адреса повинна бути точною та повною.
Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, у відповідності до вимог п.117 правил надання послуг поштового зв'язку, рекомендований лист від 14.10.2010 року № 03150 16788920 (номер штрихового коду) із вкладенням № 02-4698 від 04.10.2010 року був повернений відправнику 20.10.2010 року, оскільки, адреса - вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032, яка була зазначена на конверті не відображала повної і точної інформації щодо знаходження TOB «Партнер Інвест Буд». На поштовому конверті були відсутні дані про найменування квартири, офісу чи кімнати.
Згідно ст.23 Закону України «Про поштовий зв'язок» доставка простих листів, поштових карток, бандеролей, періодичних друкованих видань та повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень здійснюється до абонентських поштових шаф (абонентських поштових скриньок) адресатів. Абонентські поштові шафи (абонентські поштові скриньки) встановлюються у місцях, зручних для доставки пошти.
Пунктом 2.2.1 договору про надання послуг зв'язку з доставки пошти об'єктом поштового зв'язку ВПЗ Київ-32, укладеним 01.06.2009 року між Київською міською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» та TOB «Партнер Інвест Буд» визначений обов'язок позивача щодо встановлення поблизу входу на першому поверсі будинку за адресою вул. Жилянська, 75 у м. Києві абонентської поштової скриньки або організації робочого місця для одержання поштових відправлень, також цей договір містить уточнення щодо адреси позивача: м.Київ, вул. Жилянська, буд. 75, п'ятий поверх.
Як вбачається з матеріалів справи комісією у складі 4 повноважних осіб відповідача було обстежено приміщення по вулиці Жилянська, 75 п'ятий поверх, яке зазначено в договорі позивачем, як його місце знаходження.
Актом перевірки обстеження приміщення від 01.04.2011 року встановлено, що офісна будівля «EURASIA BUSINES CENTER» за номером 75 по вул. Жилянська має 12 поверхів, на яких розміщені окремі офіси/кімнати. Абонентська поштова скринька на ім'я позивача на першому поверсі відсутня, робоче місце для одержання поштових відправлень також відсутнє, показники місцезнаходження організацій, які розташовані на першому поверсі, у ліфту та на п'ятому поверсі цього будинку назви TOB «Партнер Інвест Буд» не містять. На п'ятому поверсі розташовано 7 кімнат і жодна з них не містить назви TOB «Партнер Інвест Буд».
Таким чином враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що відповідач правомірно на підставі ст.117 правил надання послуг поштового зв'язку, повернув рекомендованого листа за зворотною адресою з відміткою про відсутність адресата за зазначеною адресою. Відповідно до вимог нормативних документів на поштовому відправленні поштова адреса після найменування адресата зазначається наступним чином: найменування вулиці, номер будинку, квартири (офісу, кімнати); найменування населеного пункту; поштовий індекс. Судова колегія звертає увагу на те, що оператор поштового зв'язку не зобов'язаний та до його компетенції не входить обов'язок розшукувати адресата за неповною адресою.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги положення п. 116 правил надання послуг поштового зв'язку, а саме, те, якщо у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Судова колегія вважає, дані доводи безпідставними та необґрунтованими, оскільки на поштовому конверті не було зазначено повної адреси одержувача кореспонденції, оператор поштового зв'язку в даному випадку діяв правомірно та на підставі ст.117 правил повернув рекомендованого листа за зворотною адресою з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Крім того, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено про те, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстава. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством. У разі відсутності прямої вказівки в законі застосовується принцип розмежування підсудності за суб'єктним складом. За приписами статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами у судовому процесі -позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Водночас, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.
Як вірно вказав суд першої інстанції, право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наводиться в статті 16 ЦК України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дана норма кореспондує з приписами статті 20 Господарського кодексу України, якими унормовано, що права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Передбачені законом способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів.
Місцевий господарський суд правильно зазначив, що суб'єкт порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач просить встановити факт неналежного виконання умов договору та визнати неправомірними дії Укрпошти щодо повернення відправнику поштового відправлення, тобто встановити певні юридичні факти.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що встановлення певних фактів у порядку господарського судочинства не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне (господарське). Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. У господарському судочинстві вирішення питання про встановлення факту неналежного виконання умов договору та визнання дій відповідача неправомірними лише передує прийняттю рішення по суті, і не може бути заявлена як позовна вимога.
Таким чином враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку по справі та вказав, що способи захисту цивільних прав як встановлення факту неналежного виконання умов договору та визнання дій відповідача неправомірними не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським та цивільним законодавством, оскільки такі вимоги фактично не є спором про наявність чи відсутність цивільного права та не можуть бути предметом спору. Крім того, спосіб захисту цивільного права, як заборонити відповідачу вчиняти дії, що порушують умови договору та суперечать чинному законодавству також не передбачений чинним законодавством України, оскільки позивач визначив вимогу, як таку, що може виникнути в майбутньому, а відтак суд не може захистити право особи яке не порушено.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку по справи та відмовив у задоволенні даного позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі ТОВ «Партнер Інвест Буд» на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. До того ж, як вірно зазначив суд першої інстанції, у пунктах третіх інформаційних листів Вищого господарського суду України від 25.11.2005 року № 01-8/2229 та від 13.08.2008 року № 01-8/482, пункті 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344, а також постановах Верховного Суду України від 13.07.2004 року у справі № 10/732 та від 14.12.2004 року у справі № 6/11, і постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2009 року у справі 14/261 зазначено, що дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ТОВ «Партнер Інвест Буд» не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження та обґрунтування заявленого позову.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Партнер Інвест Буд» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест Буд» на рішення господарського суду міста Києва 13.04.2011 року у справі № 34/96 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року у справі № 34/96 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 34/96 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Лобань О.І.
Судді Ткаченко Б.О.
Федорчук Р.В.