01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.06.2011 № 55/431
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Шипка В.В.
Скрипка І.М.
при секретарі: Бездоле Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 1558-1/14 від 10.05.2011 року;
від відповідача-1: ОСОБА_2 - довіреність № 118/11 від 03.06.2011 року;
від відповідача-2: ОСОБА_3 - довіреність № 10200/112 від 25.03.2011 року;
від відповідача-3: не з'явилися;
від третьої особи ОСОБА_4: не з'явилися;
від третьої особи ОСОБА_5: ОСОБА_5 - паспорт серія НОМЕР_1, виданий Мінським РУ ГУ МВС України 25.11.1999 року,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2011 року
у справі № 55/431 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто” в особі Полтавської філії, м. Полтава,
до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА», м. Київ,
2. публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», м. Київ,
3. відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», м. Київ,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
1. ОСОБА_4, м. Полтава,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
2. ОСОБА_5, м. Київ,
про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 11 739,79 грн., -
Відповідно до розпорядження Заступника Голови суду від 22.06.2011 року № 01-23/3/, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Іваненко Я.Л. здійснено заміну складу колегії суддів. Перегляд в апеляційному порядку рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2011 року здійснюється Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді Скрипка І.М. та Шипко В.В.
В грудні 2010 ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Полтавської філії (правонаступником якого є ПАТ „Українська страхова компанія „Гарант-Авто” в особі Полтавської філії) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом в якому просило стягнути з ТОВ «ІЛТА» на свою користь в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 11 739,79 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2011 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідачів: АТ „Індустріально-експортний банк” (правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк») та ВАТ «Страхова компанія «Нова».
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2011 року позов задоволено. Стягнуто з АТ «Індустріально-експортний банк» на користь ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Полтавської філії 11 739,79 грн. відшкодування збитків. У позові до ТОВ «ІЛТА» та ВАТ «Страхова компанія «Нова» відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПАТ «Креді Агріколь Банк» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2011 року скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову до ПАТ «Креді Агріколь Банк» відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
ПАТ „Українська страхова компанія „Гарант-Авто” в особі Полтавської філії у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ПАТ «Креді Агріколь Банк» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін та третіх осіб.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 23.06.2011 року відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України.
Представники відповідача-3 та третьої особи ОСОБА_4 в судове засідання 23.06.2011 року не з'явилися. Про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлялися належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2011 року заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ПАТ «Креді Агріколь Банк» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2011 року - без змін.
Представник відповідача-1 та третя особа ОСОБА_5 просили суд апеляційну скаргу ПАТ «Креді Агріколь Банк» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва - без змін.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні 23.06.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.
У судовому засіданні, яке відбулось 23.06.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 та ОСОБА_5, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ПАТ «Креді Агріколь Банк» слід задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2011 року - скасувати та прийняти нове, яким стягнути суму страхового відшкодування в порядку регресу з ВАТ «Страхова компанія «Нова» з огляду на наступне.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
13.02.2008 року між ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Полтавської філії (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_4 укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 3092/24/15 (далі - Договір страхування) (а. с. 7-10), відповідно до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки „Опель”, державний номер НОМЕР_2.
03.04.2008 року на автодорозі Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки „Пежо”, державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5, який належить ТОВ „ІЛТА” та автомобіля марки „Опель”, державний номер НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_4, яким він і керував, що підтверджується довідкою роти ДПС із забезпечення супроводжень та заходів в аеропорту “Бориспіль” при УДАІ ГУ УМВС України в Київській області № 412 від 22.05.2008 року (а. с. 57).
В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю „Опель” були завдані механічні пошкодження.
04.04.2008 року власник автомобіля „Опель” - ОСОБА_4 звернувся до страховика з заявою, в якій повідомив страхову компанію про вищевказане ДТП (а. с. 4).
Згідно Висновку спеціаліста експертного авто товарознавчого дослідження № 10-04 від 14.04.2008 року вартість матеріальних збитків завданих власнику автомобіля марки „Опель” склала 12 532,96 грн. (а. с. 13-29).
Позивач, як страховик, виплатив власнику пошкодженого автомобіля „Опель”, відповідно до умов укладеного з ним Договору страхування, на підставі страхового акту № 16579 від 08.06.2008 року (а. с. 5) суму страхового відшкодування у розмірі 11 739,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1363 від 25.07.2008 року (а. с. 12).
У відповідності до умов зазначеного вище Договору страхування до страхових ризиків віднесено, зокрема, ДТП. Страхова сума становить 118 223,00 грн. Договір набирає чинності з 14.02.2008 року та діє до 14.02.2014 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 11 739,79 грн.
Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 22.05.2008 року у адміністративній справі № 3-14972/2008, водія автомобіля „Пежо”, державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні ДТП 03.04.2008 року внаслідок порушення вимог п. 10.1, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України (а. с. 52).
Як вбачається із матеріалів справи, на дату скоєння ДТП, автомобіль марки „Пежо”, державний номер НОМЕР_3 перебував у законному користуванні у АТ „Індустріально-експортний банк” (правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк») на підставі Договору № 295/07 з фінансового лізингу від 27.03.2007 року, який був укладений між ТОВ „Ілта” та АТ „Індустріально-експортний банк” (а. с. 64-74).
Відповідно до положень вказаного договору відповідач-2 отримав в тимчасове володіння та користування автомобіль марки „Пежо”, державний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_4, про що свідчить Акт прийняття передачі транспортного засобу від 30.05.2007 року (а. с. 76).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно із статтею 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля „Пежо”, державний номер НОМЕР_3 - ТОВ „Ілта”, застрахована ВАТ „Страхова компанія „Нова” згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1464645 (далі - Поліс) (а. с. 106). Строк дії Полісу з 03.05.2007 року до 02.05.2008 року.
Із вищезазначеного Полісу вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що особою, відповідальною за завдані власнику пошкодженого автомобіля „Опель”, державний номер НОМЕР_2 збитки, у даному випадку є ВАТ „Страхова компанія „Нова” відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених Полісом.
З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - ОСОБА_4 мав до ВАТ „Страхова компанія „Нова”, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Дану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25.11.2008 року у справі № 11/406-07.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суму виплаченого позивачем страхового відшкодування в розмірі 11 739,79 грн. в порядку регресу слід стягнути з відповідача-3 - ВАТ „Страхова компанія „Нова”.
За таких обставин, місцевий господарський суд приймаючи рішення про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з відповідача-2 - ПАТ «Креді Агріколь Банк» не врахував зазначені вище обставини та невірно застосував норми матеріального, що призвело до прийняття помилкового рішення.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2011 року слід скасувати частково.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2011 року у справі № 55/431 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2011 року у справі № 55/431 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на користь публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто” в особі Полтавської філії 11 739,79 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 117,39 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В задоволені позову до товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА», м. Київ та публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», м. Київ відмовити.
5. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на користь публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» 58,70 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.
6. Доручити місцевому господарському суду видати накази.
7. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
8. Справу № 55/431 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Остапенко О.М.
Судді Шипко В.В.
Скрипка І.М.