Постанова від 15.07.2011 по справі 61/146

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2011 № 61/146

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Жук Г.А.

Куксова В.В.

при секретарі: Марченко Ю.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.07.2011 року,

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» на рішення господарського суду міста Києва від 13 травня 2011 року (повний текст рішення складений та підписаний 17.05.2011 року) по справі № 61/146 (суддя Івченко А.М..)

За позовом Приватної фірми «Валентина»

До Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

про Стягнення боргу по орендній платі 217 536, 64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною до Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” про стягнення боргу по орендній платі в розмірі 217 536 грн. 64 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”(04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватної фірми “Валентина”(40000, м. Суми, вул. О. Дундича, 11, код ЄДРПОУ 30845993) кошти в сумі -198 000 (сто дев'яносто вісім тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості, 11 782 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 17 коп. - пені, 5 766 (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 1 724 (одна тисяча сімсот двадцять чотири) грн. 18 коп. - 3 % річних, 2 173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн. 36 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 71 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду м. Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 13.05.2011 року по справі № 61/146 скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення не відповідає дійсним обставинам справи. Так судом не враховано, що з 05.11.2009 року відповідач орендованим приміщенням не користувався, ключі та акт обстеження технічного приміщення були направлені поштою позивачу 06.11.2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 15.07.2011 року.

У зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у щорічній відпустці та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/18 від 12.07.2011 року призначено наступний склад суду : суддя-доповідач по справі Тарасенко К.В., судді колегії - Жук Г.А., Куксов В.В.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

21.07.2006 між Приватною фірмою “Валентина”(надалі орендодавцем) та ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” (надалі орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна -частини нежитлового приміщення під номером десять “а”, що знаходиться в м. Суми по провулку 9-го Травня, а саме, вхід в магазин 1 площею 4,0 кв. м., торгівельний зал 1 площею 100,3 кв. м., приміщення 2 -кабінет, площею 15,2 кв. м., торгівельний зал 3 площею 25,3 кв. м., підсобна 4 площею 7,4 кв. м., санвузол 5 площею 4,6 кв. м., що становить 33/100 частини ідеальної долі, площею 156,7 кв. м. від загальної площі 466,4 кв. м. (надалі також -нежитлові приміщення, майно) строком на п'ять років. Вказаний договір оренди посвідчений нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалка К.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 3846.

Факт передачі та прийняття приміщення підтверджується актом приймання-передачі від 21.07.2006.

Відповідно до п. 2.1. договору встановлено, що орендар сплачує орендодавцю орендну плату за час фактичного користування нежитловими приміщеннями.

Згідно з п. 2.2. цього договору, оренда плата за 1 (один) кв. м. на місяць складає 134,01 грн. на момент підписання договору. Розмір орендної плати за майно в цілому на місяць складає 21 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

У пункті 2.3. договору зазначається, що орендар сплачує орендну плату щомісячно, не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця, згідно п. 2.1. цього договору на підставі рахунків, виставлених орендодавцем на ім'я орендаря. Пунктом 2.5. договору встановлено, що зміна розміру орендної плати можлива тільки за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.2.2. договору передбачається, що орендар зобов'язується сплачувати орендну плату за користування майном в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

15.04.2009 сторонами укладено договір про внесення змін до договору, яким доповнили п. 2.2. розділу 2 договору реченням наступного змісту: “з 01.05.2009 року по 31.10.2009 року орендна плата за користування майном в місяць складає суму 150 грн. в т.ч. ПДВ. Розмір орендної плати за користування майном в цілому в місяць складає суму 23 505 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ. З 01.11.2009 розмір орендної плати за користування майном в цілому в місяць складає 31 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.”.

З матеріалів справи вбачається, що орендар не вносив орендних платежів починаючи з 05.10.2009 по 12.05.2010, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем склалася заборгованість з орендної плати в сумі 198 000 грн. 00 коп., суми пені в розмірі 11 782 грн. 17 коп., розмір інфляційних збитків в сумі 6 030 грн. 29 коп., 3 % річних в розмірі 1 724 грн. 18 коп.

Відповідач 05.11.2009 року звільнив повністю орендовані приміщення уклавши акт обстеження технічного стану та опломбувавши приміщення. Ключі та акт були направлені поштою позивачу 06.11.2009 року. Однак на підтвердження викладеного в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного позивачу.

Відповідно факт невикористання орендованого приміщення з 05.11.2009 року, як підстава відсутності обов'язку по сплаті орендних платежів не підтверджується маеріалами справи та відповідачем не доведена.

Крім того, судом відзначається, що факт відчуження майна, що було передано за договором оренди від 21.07.2006 на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.2010 громадянину Шаповалу Павлу Сергійовичу, а також відсутність претензій останнього до відповідача, не зменшує розміру грошового зобов'язання відповідача до позивача у цьому спорі, оскільки позивачем заявлено до стягнення суму грошових коштів з 05.10.2009 (дати останньої сплати за оренду) по 12.05.2010 (останній день перед укладенням договору купівлі-продажу з гр. Шаповалом П.С. від 13.05.2010), а отже позовна вимога про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 198 000 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обґрунтованості стягнення штрафних санкцій відповідно до перевірених розрахунків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року у справі № 61/146 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» на рішення господарського суду міста Києва від 13 травня 2011 року по справі № 61/146 - відмовити повністю .

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року по справі № 61/146 - залишити без змін.

3. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 61/146 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Жук Г.А.

Куксов В.В.

Попередній документ
17285977
Наступний документ
17285979
Інформація про рішення:
№ рішення: 17285978
№ справи: 61/146
Дата рішення: 15.07.2011
Дата публікації: 27.07.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини