01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.07.2011 № 52/486
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.
за участю секретаря судового засідання Арнаутова Я.Б.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - довіреність № 141/2011 від 17.03.2011 року;
від відповідача: не з'явилися;
розглянувши апеляційну Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року
у справі № 52/486 ( суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Європейський страховий альянс”, м. Київ,
до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м. Київ,
про стягнення 4 710,46 грн. -
В грудні 2010 року Закрите акціонерне товариство „Європейський страховий альянс” (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство „Європейський страховий альянс”) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом в якому просило стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” на свою користь в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 460,46 грн. та 250,00 грн. вартості автотоварознавчої експертизи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ВАТ „НАСК „Оранта” на користь ЗАТ „Європейський страховий альянс” 4 460,46 грн. боргу, 96,58 грн. витрат по сплаті державного мита та 223,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ „НАСК „Оранта” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.
ПрАТ „Європейський страховий альянс” у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ВАТ „НАСК „Оранта” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
В судовому засіданні яке відбулося 17.05.2011 року було оголошено перерву до 14.06.2011 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року за заявою представника позивача було продовжено строк розгляду спору на підставі пункту 3 статті 69 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 07.07.2011 року відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
До початку розгляду справи через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від Смілянського міськрайонного суду Черкаської області на виконання ухвали апеляційного господарського суду надійшли матеріали адміністративної справи, які колегією суддів долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання 07.07.2011 року не з'явився. Про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2011 року заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ВАТ „НАСК „Оранта” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва 12.01.2011 року - без змін..
У судовому засіданні, яке відбулось 07.07.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ВАТ „НАСК „Оранта” слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 21.07.2005 між ЗАТ „Європейський страховий альянс”, як страховиком, правонаступником якого є позивач - ПрАТ „Європейський страховий альянс”, та громадянкою Зайцевою Максимом Євгенією Вікторівною, як страхувальником, було укладено Договір страхування транспортних засобів № 2000750 (далі - Договір страхування) (а. с. 10-15), згідно умов якого страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати в результаті пошкодження, знищення чи втрати автомобіля Shevrolet „Aveo”, державний номер НОМЕР_2, який зазначено в Додатку № 1 до Договору страхування (а. с. 16).
05.08.2008 року близько 12 год. 30 хв. по пров. Хутірський в с. Іванковиці Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля Shevrolet „Aveo”, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2. та автомобіля марки „МАЗ-54328”, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом „МАЗ-93866”, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3.
В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю Shevrolet „Aveo” були завдані механічні пошкодження.
05.08.2008 року представник страхувальника - Болдир І.П. повідомив страховика про ДТП (а. с. 22).
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Shevrolet „Aveo” внаслідок ДТП 05.08.2008 року згідно із акту виконаних робіт № 233 від 22.10.2008 року (а. .с 31) склала 6 615, 00 грн.
Заявою від 05.08.2008 року страхувальник просив страховика здійснити виплату належного йому страхового відшкодування готівкою через касу страхової компанії.
Позивач, як страховик, виплатив власнику пошкодженого автомобіля Shevrolet „Aveo” - ОСОБА_2., відповідно до умов укладеного з нею Договору страхування на підставі Страхового акту № 3301/08/50/ТР25/00/2 від 31.10.2008 року (а. с. 36) та розрахунку розміру страхового відшкодування від 31.10.2008 року (а. с. 35) суму страхового відшкодування у розмірі 6 615,31 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №110 від 05.02.2009 року (а. с. 37).
Згідно Додатку № 1 до Договору страхування до страхових ризиків відноситься, зокрема, пошкодження ТЗ внаслідок ДТП. Договір набирає чинності з 22.07.2005 року та діє до 22.07.2010 року. Страхова сума на четвертий рік страхування становить 47 896,80 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 6 615,31 грн.
Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.09.2008 року у адміністративній справі № 3-9424/2008, водія автомобіля „МАЗ-54328”, державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3. визнано винним у вчиненні ДТП 05.08.2008 року внаслідок порушення вимог Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України (а. с. 21).
Статтею 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно із статтею 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи № 3-9424/2008, а саме: протоколу № 0220888 про адміністративне правопорушення, протоколу огляду місця ДТП, схеми до протоколу огляду місця ДТП та пояснень учасників ДТП, водій ОСОБА_3. керуючи автомобілем „МАЗ-54328”, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом „МАЗ-93866”, державний номер НОМЕР_3, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на автомобіль Shevrolet „Aveo”, державний номер НОМЕР_2, який стояв з правого краю проїжджої частини.
Таким чином, матеріалами адміністративної справи підтверджується отримання механічних пошкоджень автомобіля Shevrolet „Aveo” саме напівпричепом „МАЗ-93866”.
Цивільно-правова відповідальність власника напівпричепа „МАЗ-93866”, державний номер НОМЕР_3, застрахована ВАТ „НАСК „Оранта” згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА 6856818 від 15.09.2007 року (далі - Поліс) (а. с. 38). Строк дії Полісу до 14.09.2008 року.
Із вищезазначеного Полісу вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 35 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до Звіту автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку завданого власнику т/з № Ч10-199 від 05.11.2010 року (а. с. 42-48), вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Shevrolet „Aveo”, державний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП 05.08.2008 року складає 4 460, 46 грн.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Позивач претензією про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 4574 від 05.10.2010 року, до якої додані документи, передбачені статтею 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду в розмірі 6 375,52 грн. (а. с. 39), яка була отримана відповідачем 07.10.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 40).
З аналізу наведених вище норм вбачається, що особою, відповідальною за завдані власнику пошкодженого автомобіля Shevrolet „Aveo” збитки, у даному випадку є ВАТ „НАСК „Оранта” відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених Полісом.
З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - ОСОБА_2. мала до ВАТ „НАСК „Оранта”, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Дану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25.11.2008 року у справі № 11/406-07.
Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Позивач, у відповідності до статей 33, 34, 36 ГПК України надав суду усі необхідні письмові документи та матеріали на підтвердження та обґрунтування своїх позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ПрАТ „Європейський страховий альянс” в частині стягнення на свою користь з ВАТ „НАСК „Оранта” в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 460,46 грн., що дорівнює вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно Звіту № Ч10-199 від 05.11.2010 року, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 250,00 грн. вартості проведеної автотоварознавчої експертизи.
Як вбачається із платіжного доручення № 22249 від 06.12.2010 року, позивачем було сплачено 250,00 грн. на рахунок ПП ОСОБА_4. за автотоварознавче дослідження № Ч10-199 згідно виставленого рахунку від 15.11.2010 року.
Вищезазначена сума є господарськими витратами позивача і не підлягає відшкодуванню в порядку регресу на підставі статті 27 Закону України „Про страхування” та статті 993 ЦК України, а відтак місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в позові в цій частині.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року у справі № 52/486 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року у справі № 52/486 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 52/486 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Остапенко О.М.
Судді Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.