Постанова від 05.07.2011 по справі 12/13/1704

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011 № 12/13/1704

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Яковлева М.Л.

Жук Г.А.

при секретарі: Марченко Ю.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 05.07.2011 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка на рішення господарського суду Черкаської області від 12 травня 2011 року (повний текст підписаний 16.05.2011р.)по справі № 12/13/1704 (суддя Грачов В.М.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка

До Обласного об'єднання колгоспних ринків облспоживспілки

Треті особи 1. Черкаська міська рада

2. Виконавчий комітет Черкаської міської ради

Про Визнання права користування земельною ділянкою припиненим та визнання права за позивачем на отримання в оренду земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (далі -позивач) звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до обласного об'єднання колгоспних ринків облспоживспілки (далі -відповідач) про визнання права відповідача на користування земельною ділянкою площею 33 м кв. за адресою м. Черкаси вул. Гоголя, 274, наданій відповідачу в постійне користування, припиненим та визнання права за позивачем на отримання в оренду зазначеної земельної ділянки земельної ділянки. Позов обґрунтовано тим, що на спірній земельній ділянці розміщено приміщення магазину, що є власністю позивача, тому, відповідно до ст.ст. 120 ч.ч. 1, 2, 141 п. “е” Земельного кодексу України, право постійного користування відповідача на цю земельну ділянку є припиненим, а до позивача переходить право користування нею на умовах оренди.

Рішенням господарського суду Черкаської області 12.05.2011 р. по справі № 12/13/1704 в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі №12/13/1704 скасувати повністю, та винести постанову в якій визнати за позивачем право на отримання в оренду земельної ділянки площею 33 кв.м., за адресою м. Черкаси, вул.. Гоголя, 274, на якій розміщено приміщення магазину, що є власністю ТОВ ім. Шевченка.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуальних вимог, виходячи з наступного:

- судом першої інстанції не вірно застосовано положення ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, оскільки закон не розрізняє підстав набуття права власності, а саме за договором чи за рішенням суду;

- суд дійшов хибного висновку, що зміни до п. «е» ст. 141 та ст. 120 ЗК України набули чинності з 01.01.2010 року впливають на прийняття рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 05.07.2011 року.

Через відділення канцелярії Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що право позивача ніяким чином відповідачем не порушено, оскільки між сторонами відсутні будь-які правові відносини з приводу користування земельною ділянкою площею 33 кв.м.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду частково скасувати , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

29.04.1987 року Черкаський обком компартії України та виконком обласної ради народних депутатів прийняли спільну постанову № 125 “Про заходи по покращенню роботи колгоспних ринків”, якою:

зобов'язали міськ/райвиконкоми, облспоживспілку, облагропром, обласні управління торгівлі і громадського харчування здійснити заходи по покращенню роботи колгоспних ринків з метою покращення постачання населення продуктами харчування, зокрема, - забезпечити створення фірмових магазинів колгоспів і радгоспів по продажу сільськогосподарської продукції (п. 1 абз. 2);

вжити заходи до будівництва організаціями споживспілки, колгоспами, радгоспами та іншими сільськогосподарськими підприємствами на колгоспних ринках власних магазинів, павільйонів і кіосків (п. 6 абз. 2).

25.02.1997 року виконавчий комітет Черкаської міської ради рішенням № 85 затвердив матеріали обміру земельних ділянок, які знаходяться в користуванні підприємств, організацій і установ, надав Черкаському обласному об'єднанню колгоспних ринків в постійне користування земельні ділянки загальною площею 6,9901 га, в тому числі по вул. Леніна, 30 (центральний колгоспний ринок) загальною площею 2,9868 га, з якої 0,0094 га земель спільного користування із закритим акціонерним товариством “Ринковий” та 0,0359 га. - із закритим акціонерним товариством “Добробут”, доручив Черкаському міському управлінню земельних ресурсів видати підприємствам, організаціям і установам документи, що посвідчують право постійного користування землею, зробити записи в книгах реєстрації документів, що посвідчують право користування землею.

30.05.1997 року Черкаська міська рада, на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.02.1997 року № 85, видала Черкаському обласному об'єднанню колгоспних ринків Державний акт серії ЧР 24-143 на право постійного користування земельною ділянкою площею 6,6356 га. під існуючу виробничу базу, існуючий магазин та ринки по вул. Леніна, 30 м. Черкаси. Цей Державний акт був зареєстрований у книзі записів державних атів на право постійного користування землею за №89.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.02.2002 року у справі № 02/717, яке набрало законної сили, за товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка було визнано право власності на приміщення магазину “Флора” площею 22,9 кв.м, розташованого по вул. Гоголя, 274 в м. Черкаси на території центрального колгоспного ринку.

22.05.2008 року, на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 05.02.2002 року у справі № 02/717, комунальне підприємство “Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” зареєструвало за товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка право власності на нерухоме майно - приміщення магазину “Флора” за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 274, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.05.2008 року № 18919080 серії ССІ №715206.

Із довідки начальника Черкаського міського управління земельних ресурсів від 14.05.2007 року № 1939-2501 вбачається, що згідно даних земельного кадастру земельна ділянка по вул. Гоголя, 274 обліковується за обласним об'єднанням колгоспних ринків і відноситься до земель комерційного використання.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Враховуючи положення ст. 5 ЦК України, а саме те, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи та якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, суд першої інстанції при постановлені рішення мав застосувати чину редакцію закону, а не ту яка діяла на момент виникнення правовідносин.

Пунктом 12 розділу Х “ Перехідні положення ” Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; поновлення договорів оренди землі.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами передбачено ст. 198 Земельного кодексу України при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Статтею 120 ЗК України (в редакції від 25.10.2001) було передбачено перехід права користування земельною ділянкою до нового власника житлового будинку (будівлі, споруди), розташованого на цій земельній ділянці, на підставі договору оренди. З 20.06.2007 набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007 N 997-V, яким було змінено редакцію частин першої та другої статті 120 ЗК України. Зокрема, стаття 120 ЗК України (в редакції від 27.04.2007) не містила положення про договір оренди як про єдину підставу права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда. Отже, з дати набрання чинності названим Законом передбачене статтею 120 ЗК України право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ТОВ ім. Шевченка має переважне право на отримання земельної ділянки на якій розташований магазин «Флора», що є власністю позивача. Однак враховуючи приписи чинного законодавства, право на користування земельною ділянкою має бути засвідчене відповідним документом по завершенню процедури отримання земельних ділянок у постійне користування передбачених ст.ст. 124,125 ЗК України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі № 12/13/1704 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка на рішення господарського суду Черкаської області від 12 травня 2011 року по справі № 12/13/1704 - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 12 травня 2011 року по справі № 12/13/1704 - скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким визнати за товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка право на отримання в користування земельну ділянку площею 33 м.кв. за адресою м. Черкаси, вул.. Гоголя 274, на якій розміщено приміщення магазину, що є власністю товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка шляхом звернення до Черкаської міської Ради для оформлення права користування земельною ділянкою згідно діючого законодавства. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Матеріали справи № 12/13/1704 повернути до господарського суду Черкаської області.

5. Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржено в порядку передбаченому розділом ХІІ-1 Господарсько-процесуального кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Яковлев М.Л.

Жук Г.А.

Попередній документ
17285970
Наступний документ
17285972
Інформація про рішення:
№ рішення: 17285971
№ справи: 12/13/1704
Дата рішення: 05.07.2011
Дата публікації: 27.07.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Землекористування