01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.07.2011 № 02/5026/937/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Яковлева М.Л.
Жук Г.А.
при секретарі: Марченко Ю.І.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 12.07.2011 року по справі № 02/5026/937/2011 (в матеріалах справи)
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Каркас - Буд» на рішення господарського суду Черкаської області від 12 травня 2011 року (повний текст рішення складений та підписаний 16.05.2011 року) по справі № 02/5026/937/2011 (суддя Пащенко А.Д.)
За позовом Приватного підприємства «Каркас - Буд»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС»
про Стягнення 447 200,00 грн.
Приватне підприємство «Каркас - Буд» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс» про стягнення 400 000,00 грн., за неналежне виконання договору підряду № 15 від 13.03.2008 року, та 47 200,00 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неповерненням невикористаної суми авансу.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Київської області, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 12.05.2011 року по справі № 02/5026/937/2011 скасувати та постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи був призначений на 12.07.2011 року.
Відповідачем на адресу Київського апеляційного господарського суду надіслано відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить рішення господарського суду Черкаської області від 1205.2011 року залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з неповним дослідженням обставин справи, а саме судом першої інстанції не взято до уваги що терміном виконання договору підряду було 10.06.2009 р., а оскільки відповідачем визначені договором роботи виконані в строк не були, позивач має право вимагати повернення невитрачених коштів за договором.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
13.03.2008р. між ТОВ «Текс» та ПП «Каркас-Буд» укладено договір підряду №15, а саме на електропостачання житлового комплексу КТ «Леонід» за адресою : м.Черкаси, бульвар Шевченка, 150.
Пунктами 2.1-2.2, договору оплата підрядних робіт проводиться за її договірною ціною, визначеною п.1.1 у розмірі 1 542 745,20 грн. і є остаточною.
Відповідно до пункту 3.2. договору до початку виконання робіт замовник сплачує виконавцю авансовий платіж в сумі 500 000,00 грн. на закупівлю обладнання та 200 000,00 грн. на закупівлю матеріалів для будівництва КЛ-10кВ.
В матеріалах справи міститься підсумкова відомість ресурсів (витрати - за прийнятими нормами) за звітній період 1 (листопад 2009 р.) згідно якої позивач погодив та підтвердив своїм підписом і печаткою використання 400 000,00грн. на виконання передбачених договором робіт.
Крім того сторонами підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт форми № кб-2в та довідку про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 від 05 травня 2008 року на суму 432 694,80 грн.
Попередня оплата робіт за договором відповідно до чинного законодавства може здійснюватися шляхом авансу або завдатку. Аванс - це сума, яка сплачується в рахунок грошового зобов'язання наперед і не має забезпечувального характеру, властивого завдатку.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Суду не подано доказів розірвання договору підряду № 15 від 13.03.2008 року.
В силу частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом. А також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не6 передбачено договором або законом.
За приписом статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до пункту 9.1 договору № 15 від 13.03.2008 року цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Зобов'язання відповідача як підрядника за договором є його обов'язок в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника електропостачання житлового комплексу КТ «Леонід» за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 150.
Договором підряду № 15 від 13.03.2008 року не передбачено повернення авансу у разі невиконання роботи на цю суму.
Колегія суддів київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на пункт 5.3. договору є безпідставними, оскільки вказаним пунктом встановлений обов'язок підрядника повернути замовнику кошти у випадку дострокового припинення зобов'язань за цим договором підрядником згідно п.6.2 договору, в якому дається визначення форс-мажорних обставин.
Чинним законодавством яким регулюються відносини підряду, також не передбачено право замовника вимагати повернення авансу у разі відсутності акта-приймання виконаних робіт на певну суму, сплачену замовником.
Відповідно до вище викладеного вимога позивача про стягнення індексу інфляції не підлягаю задоволенню, оскільки аванс не підлягаю поверненню, строк виникнення обов'язку із сплати інфляційних втрат настати не може.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі № 02/5026/937/2011 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Жильонер» на рішення господарського суду міста Києва від 11 травня 2011 року по справі № 32/91 - задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11 травня 2011 року по справі № 32/91 - скасувати частково. В частині стягнення 12 292 (дванадцяти тисяч двісті дев'яносто дві ) гривні 18 копійок пені з товариства з обмеженою відповідальністю «Жильонер»- відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи № 32/91 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тарасенко К.В.
Судді Яковлев М.Л.
Жук Г.А.