01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.07.2011 № 07/5026/384/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Жук Г.А.
Яковлева М.Л.
при секретарі: Марченко Ю.І.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 12.07.2011 року,
Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Черкаської області від 06 травня 2011 року (повний текст рішення складено та підписано 10.05.2011 року) по справі № 07/5026/384/2011 (суддя Дорошенко М.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Черкаської міської ради
Третя особа ДПІ у місті Черкаси
про визнання договору частково недійсним та зобов'язання зробити перерахунок орендної плати
Позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою про визнання пунктів 4.1, 8.1 та в цілому Договору оренди землі від 09.10.2006 року недійсним, посилаючись на ч.ч.1,3 ст. 203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.229, ст.. 230 Цивільного кодексу України, ч.ч.1,2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.05.2011 року у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Черкаської області, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 06.05.2011 року по справі № 07/5026/384/2011 скасувати та постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення не відповідає дійсним обставинам справи, а саме на момент укладання договору оренди позивач не знав і не міг знати про наявні обмеження на земельній ділянці, оскільки пунктом 8.1 договору зазначено відсутність будь-яких обмежень правами третіх осіб, або будь-яким іншим чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2011 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 12.07.2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
17.08.2006р. друга сесія Черкаської міської ради прийняла рішення № 2-69 «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельних ділянок в оренду по АДРЕСА_1»
9 жовтня 2006 року Черкаська міська рада та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклали договір оренди землі загальною площею 3824 кв.м. під розширення території лісоторгового складу за рахунок землекористування ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури» строком до 17.08.2011 року.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що на момент укладання цього договору земельна ділянка не відчужена будь-яким способом, не знаходиться у заставі, під арештом, не є предметом судового розгляду, не передана у користування, не обмежена будь-якими правами інших фізичних, юридичних осіб або будь-яким іншим чином.
Разом з тим у п. 8.2 договору оренди землі від 09.10.2006 р. записано, що орендар зобов'язаний у разі неможливості забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах наданої в оренду земельної ділянки.
На підставі рішення Черкаської міської ради № 1464 від 03.10.2006 року про надання дозволу позивачу на проведення реконструкції частини розташованого на орендованій земельній ділянці корпусу № 49 будівлі енергоблоку, 18 серпня 2010 року був виготовлений топоплан орендованих земельних ділянок. З цього топоплану вбачається, що через орендовані позивачем земельні ділянки пролягають газотранспортні об'єкти, об'єкти зв'язку та інженерні комунікації, щодо яких встановлені чинним законодавством охоронні зони.
Наявність таких об'єктів на земельній ділянці не була зазначена у договорі, чим на думку позивача є обмеженням щодо використання земельної ділянки та порушує приписи пункту 8.1. договору, а відповідно до п. 4.1 орендна плата сплачена за весь час використання земельної ділянки має бути перерахована.
Згідно ст. ст. 110, 111 Земельного кодексу України, на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або Договором. Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом або Договором.
Тобто обмеження використання земельної ділянки може бути встановлено нормами закону чи положеннями договору. Варто підкреслити, що право встановлення обмеження або обтяження надано лише власнику земельної ділянки. Фізичні або юридичні особи, що використовують земельну ділянку на праві користування чи на правовому титулі оренди, не можуть скористатися зазначеним правом.
У відповідності до частини 2 статті 111 Земельного кодексу України обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом або договором. Державну реєстрацію обмеження (обтяження) використання земельної ділянки здійснюють органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (ст. 15 Земельного кодексу України).
У відповідності до положень ст. 112 ЗК України охоронні зони можна визначити як території із обмеженим режимом використання, що встановлюються навколо особливо цінних та/або вразливих об'єктів з метою їх фізичної охорони та/або зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.
Разом з тим, позивачем не надано доказів державної реєстрації обмежень (обтяжень) на використання спірної земельної ділянки.
Із положень п. 8.2 договору, а саме : «орендар зобов'язаний у разі можливості забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах наданої в оренду земельної ділянки.» Відповідно, на момент укладання договору оренди позивач знав про наявність інженерних мереж і споруд, а саме газотранспортні об'єкти, об'єкти зв'язку та інженерні комунікації, однак не вбачав в цьому обмежень.
Як наслідок, за відсутності обмежень (обтяжень) у користуванні земельною ділянкою, вимога позивача здійснити перерахунок орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 09.10.2006 року починаючи з моменту укладення даного договору є необґрунтованою та безпідставною, а тому не може бути задоволена.
Крім того, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої, відповідно до якого, навіть у разі визнання п. 4.1 договору недійсним, в орендодавця відповідно до положень ЗУ «Про оренду землі» не виникне зобов'язання робити перерахунок орендної плати за договором.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та не підтвердив підстави визнання договору недійсним.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 06.05.2011 року у справі № 07/5026/384/2011 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. В задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Черкаської області від 06 травня 2011 року по справі № 07/5026/384/2011- відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 06 травня 2011 року по справі № 07/5026/384/2011 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 07/5026/384/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тарасенко К.В.
Судді Жук Г.А.
Яковлев М.Л.