донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.06.2011 р. справа №32/23
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Дучал Н.М.
суддівЗапорощенка М.Д.
Новікової Р.Г.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 за довіреністю
від відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк
На рішення господарського судуДонецької області
Від13.04.2011р. (підписано 18.04.2011р.)
у справі№ 32/23 (суддя Сковородіна О.М.)
за позовомДержавної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк
до
проВідкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м. Авдіївка Донецької області
відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 12 310 366,52грн.
Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м. Донецьк звернулась з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м. Авдіївка Донецької області про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 12 310 366,52грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в період з 09.02.2010р. по 26.02.2010р. в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України на підприємстві відповідача було встановлено, що підприємство здійснювало скидання забруднених зворотних вод до р. Кам"янка (бас р. Кривий Торець) у період з 24.08.2009р. по 31.12.2009р. За результатами перевірки складений акт, виданий обов"язковий для виконання припис від 03.03.2010р., розрахований розмір збитків, які склали 12 310 366,52грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.04.2011р. (підписано 18.04.2011р.) у справі № 32/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду Донецької області мотивоване тим, що висновки позивача в акті перевірки, про перевищення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин зроблені на підставі недостовірних даних про фактичні концентрації, перевіряючими не був дотриманий порядок проведення вимірювань, що є підставою для відмови у позові.
Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулася з апеляційною скаргою про скасування рішення. Вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. В обґрунтування заявленого посилається на приписи ст.ст.44, 66, 95 Водного кодексу України, ст.ст. 47, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. 2.3. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" від 14.08.2009р. № 767/16783.
Відповідач у відзиві № 11/47 від 21.06.2011р. на апеляційну скаргу, проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, вважаючи їх необґрунтованими, а рішення суду законним.
У судовому засіданні надав статут Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (нову редакцію), відповідно до "Загальних положень" якого, найменування Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" викладено, відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-УІ від 17.09.2008р., як Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод". Товариство є правонаступником усього майна, прав та обов"язків Авдіївського державного коксохімічного заводу. Державну реєстрацію наведеної редакції Статуту Товариства здійснено 29.04.2011р. Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 293428, яке замінено 29.04.2011р., підтверджено зміну найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", ідентифікаційний код 00191075.
Враховуючи зазначене, та на підставі ст.25 Господарського процесуального кодексу України, судом вносяться зміни до організаційно правової форми відповідача у справі (найменування юридичної особи), та здійснюється процесуальне правонаступництво відповідача у справі, замінюючи його на правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", що відповідає діючій редакції Статуту.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.
У період 09.02. -26.02.2010р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Донецькій області, у присутності заступника головного інженера з охорони навколишнього природного середовища ВАТ "АКХЗ", начальника СЛЗВПБ, інженерів навколишнього природного середовища, проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на Відкритому акціонерному товаристві «Авдіївський коксохімічний завод», за результатами якої був складений Акт від 09.02.-26.02.2010р. , який з боку ВАТ "АКХЗ" підписаний з непогодженнями по розділу використання водних ресурсів.
В ході перевірки встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що Відкрите акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” є вторинним водокористувачем. Підприємство здійснює свою водогосподарську діяльність на підставі дозволу на спец водокористування і нормативів ГДС № Укр-Дон-3798, терміном дії до 01.01.2012р. Встановлено перевищення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин по двом випускам, що є порушенням п. 3,5,8 ст. 44 Водного кодексу України.
Періоду та обсягів скидання в акті не зазначено. Означені дані, як вбачається з позову підтверджуються довідкою підприємства № 02-5/07/159-3319 від 09.04.2010р.
За результатами перевірки, було складено протокол про адміністративне правопорушення №015709 від 18.02.2010р., постанову про адміністративне правопорушення №09-34 від 20.02.2010р.
Приписом від 03 березня 2010р. б/н відповідача зобов'язано, зокрема: розробити план організаційно-технічних природоохоронних заходів на 2011 рік та узгодити його в установленому законом порядку; дотримуватися вимог природоохоронного законодавства; не допускати скиду недостатньо очищених стічних вод; відновити мережу спостережливих свердловин на основному проммайданчику підприємства та здійснювати моніторинг за впливом на підземні води; забезпечувати виконання заходів з охорони та раціональному використанню вод передбачених в дозволі на спеціальне водокористування; виконати ремонтні роботи на об'єктах ПОС,тощо.
Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783, був здійснений розрахунок збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства у результаті наднормативного скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» до р. Кам'янка (бас. р. Кривий Торець) за контролюємий період з 24.08.2009р. по 31.12.2009р., розмір яких склав 12 310 366,52 грн.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Державна екологічна інспекція в Донецькій області є спеціальним підрозділом Мінприроди, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ).
Згідно з п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі” (затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.06р. №548, зар. в МЮ України від 13.02.07р. за №120/13387) вона здійснює державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей тощо.
При здійсненні державного контролю, інспекція має право (п.5 Положення про інспекцію) перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень; подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
За приписами ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, зокрема, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.
Стаття 44 Водного кодексу України наголошує, що водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.
Під час користування водними об"єктами для промислових потреб водокористувачі зобов"язані дотримуватися встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води(особливо питної) та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод ( ст.66 Водного кодексу України).
Власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плавучих та інших споруд на водних об'єктах, а також інші юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин( ст. 101 Водного кодексу України).
Приписами ст. ст.68,69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Позивач наполягає, що позивачем, внаслідок порушення вимог чинного законодавства, державі заподіяно збитків в розмірі 12 310 366,52 грн., що розраховані відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення водного законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009р.
Як вбачається з матеріалів справи, відомості про обсяг скинутих зворотних вод, період скидання та вміст забруднюючих речовин отримані позивачем з листа відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”№02-5/07/159-3319 від 09.04.2010р. (а.с. 21), вже після перевірки, в якому були зазначені фактичні концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, тільки як результат одиничних лабораторних випробувань.
Відповідно до п. 2.4 “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення водного законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.
Доказів здійснення перевіряючими проб води, та їх результати, до матеріалів справи позивачем не представлено, в акті не зазначено.
Отже, висновки позивача, в акті перевірки, про перевищення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин зроблені на підставі недостовірних даних про фактичні концентрації.
За даними відповідача, фактичні концентрації забруднюючих речовин за перевіряємий період - 130 календарних днів, зроблені на підставі всього чотирьох вимірів (по одному вимірюванню на місяць). Тобто, вимірювання, що проведені з такою частотою, не можуть бути підставою для визнання простого середнього арифметичного вимірювання -фактичними даними, оскільки, це суперечить Керівному нормативному документу 211.1.0.009-94 “Гідросфера. Відбір проб для визнання складу і особливостей стічних і технологічних вод”, затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки 28.12.1994р.
Вищевказаний КНД 211.1.0.009-94 поширюється на відбір проб стічних та технологічних вод, які підлягають державному та відомчому контролю.
Відповідно до ст.6.2. КНД 211.1.0.009-94 відбір проб водокористувачем повинен здійснюватися з частотою, яка дозволяє контролювати неоднорідність складу або особливостей вод у прийнятих межах до прийнятої ймовірністю (додаток А). Згідно з додатком для розрахунку частоти відбору проб необхідно визначити характеристику неоднорідності хімічного складу та особливостей об'єкту контролю.
Згідно з розрахунком частота відбору проб достовірності даних повинна бути: для азоту амонійного -18 раз/місяць; фенолу -14 раз/місяць; хлориди -700 разів/місяць; нітрати -1 раз/місяць; фосфати -8 раз/місяць; сульфати -8 раз/місяць.
Таким чином, дані отримані з порушенням встановленої процедури, не можуть бути достовірними, та застосовуватися як належні докази.
Відповідно до ст.1 Водного кодексу України «Визначення основних термінів»Гранично допустимий скид (ГДС) речовини -маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу( г/год). Вона визначається перемноженням затвердженої в дозволі на спецводокористування та нормативах гранично допустимого скиду забруднюючих речовин допустимої концентрації забруднюючої речовини на затверджений об'єм скиду.
Виходячи з тлумачення терміну ГДС при відборі проб якості стічних вод атестованим лабораторіям необхідно одночасно встановлювати і фактичний об'єм скиду вод.
Як зазначає відповідач, лабораторії підприємства не атестовані на визначення цього параметру та не мають необхідного обладнання.
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Донецької області в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України на ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 09 - 26 лютого 2010 року вказано, що є перевищення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин по двом випускам, що є порушенням п. 3,5,8 ст. 44 Водного кодексу України, але фактично в Акті наведена інформація про перевищення гранично допустимих концентрацій на випусках, (мг/дм3), без порівняння з нормативами, що не є тотожним.
Розрахунок збитків заподіяних державі порушенням водного законодавства у результаті наднормативного скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» Інспекцією виконано відповідно п.7.1 формула 12. «Методики..»
Так, відповідно до п. 1.7 Методики: забруднююча речовина -речовина, яка привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини та спричиняє погіршення якості води. Контрольні створи -місця контролю якості води водного об'єкта, в яких мають дотримуватись встановлені норми якості води виходячи з цільового використання водного об'єкта. В дозволі на спеціальне водокористування Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” вказано, що контрольні створи встановлені на р. Кривий Торець на відстані 500 м нижче та 500м нижче впадіння р. Кам'янка.
Оскільки під час перевірки не встановлювався факт забруднення саме в контрольному створі природного водного об'єкту, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, не може вважатися правомірним.
Матеріалами перевірки взагалі не підтверджено факту забруднення водного об"єкту в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що є обов"язковою умовою для застосування вказаної Методики. В матеріалах судової справи такі докази також відсутні.
Крім того, відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.
Так, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України) або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України позивач мав довести: а) неправомірність поведінки відповідача, як господарюючого суб'єкта (неправомірною може вважатися будь-яка поведінка, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії); б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; г) вина заподіювача шкоди.
Обов'язковою умовою для застосування відповідальності за ст.111 Водного кодексу України, також як і за ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є доведенння факту заподіяння господарюючим суб'єктом шкоди (збитків) природному навколишньому середовищу та/або водним об'єктам.
Матеріалами справи не підтверджується факт заподіяння відповідачем шкоди ( збитків) в розмірі 12 310 366,52грн., отже вірним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про зобов”язати відповідача відшкодувати шкоду завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 12 310 366,52грн.
З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2011р. (підписано 18.04.2011р.) у справі № 32/23 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 25, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі, замінивши Відкрите акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод».
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2011р. (підписано 18.04.2011р.) у справі № 32/23 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2011р. (підписано 18.04.2011р.) у справі № 32/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Дучал
Судді: М.Д. Запорощенко
Р.Г. Новікова
Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО