донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.06.2011 р. справа №21/2-63
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.
При секретарі: Братченко Т.А.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 по дов.;
від відповідача: не з'явився.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» м. Димитров Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. (повний текст від 20.04.2011р.) у справі №21/2-63 (суддя Татенко В.М.)
за позовом Державного підприємства Одеська залізниця м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо»м. Димитров Донецької області
про стягнення 43 855,00грн.
Позивач, Державне підприємство Одеська залізниця м. Одеса, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо»м. Димитров Донецької області, про стягнення 43 855,00грн. штрафу.
Рішенням від 19.04.2011р. у справі №21/2-63 господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив, обґрунтувавши такий висновок приписами ст.ст. 24, 122, 129 Статуту залізниць України, зазначивши, що згідно накладних розмір провізної плати складає 4287,00грн. та 4484,00грн., у зв'язку з чим штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажів складає (4287,00+4484,00)х5=43855,00грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заявник в обґрунтування вимог про скасування судового рішення посилається на те, що воно винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно п.п.22,28,29,31 Правил видачі вантажів, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, тим самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. За твердженням скаржника, відправник масу вантажу визначав на 150-тонних вагонних вагах, про що зазначено в спірних накладних, проте згідно комерційних актів позивач проводив зважування на тензовагах, а на станції призначення зважування проводилось електронними вагами, що виключає правові підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, скаржник зауважує, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, натомість справу було розглянуто з прийняттям рішення за відсутності представників сторін, що унеможливило надання відповідачем пояснень та заперечень по суті позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 12.05.2011р. явка представника відповідача не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно залізничних накладних №52484045 та №52484046 ТОВ «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо»відвантажило зі станції Гродівка Донецької залізниці 2 вагони (№65758013 та №60073640) з вугіллям кам'яним на наступні адреси: Балтський та Кодимський паливні склади, а залізниця зобов'язалась доставити вагони до станції призначення -Балта та Кодима Одеської залізниці і видати вантажоодержувачам.
23.07.2010р. при проходженні вагонів через станцію Знам'янка Одеської залізниці була здійснена контрольна перевірка маси вантажу у вагонах №60073640 та №65758013.
Згідно протоколу зважування потягу у зазначених вагонах виявлено відхилення в масах вантажу, а саме -в вагоні №60073640 брутто 81,6т., брутто по натурному листу 87,6т., що складає різницю 6т.; в вагоні №65758013 -брутто 81,6т., брутто по натурному листу 86,2т., що складає різницю 4,6т.
Згідно наявних в матеріалах справи актів загальної форми №19146 та №19147 від 23.07.2010р., зважування проводилось на тензометричних вагах, на поверхні вантажу поглиблень та ознак розкрадання або втрати вантажу не виявлено, течі немає, наявне захисне маркування вапном.
В подальшому, 24.07.2010р. при контрольному зважуванні вищезазначених вагонів на статичних вагах, було складено комерційні акти АА№055064 та АА№055069, відповідно до яких у вагоні №60073640 було встановлено різницю у вазі згідно накладної в стороні зменшення на 6 200кг, а у вагоні №65758013 -на 7 000кг.
Як вбачається з матеріалів справи, при видачі вантажу на станціях призначення, різниці проти комерційних актів станції Знам'янка не виявлено, що підтверджується відмітками станції Балта та Кодима Одеської залізниці в розділі «Є»зазначених актів.
У зв'язку з викладеним, за неправильне зазначення у накладних маси вантажу, позивачем було нараховано штраф у розмірі 43 855,00грн., з вимогами про стягнення якого він звернувся до господарського суду Донецької області.
Так, відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантажовідправник при заповненні перевізних документів повинен зазначити точну масу вантажу.
Згідно ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122 Статуту залізниць України).
Частиною першою ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за неправильне зазначення у накладних маси вантажу.
Згідно залізничних накладних №52484045 та №52484046 розмір провізної плати складає 4287,00грн. та 4484,00грн. відповідно, у зв'язку з чим штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажів складає: (4287,00+4484,00)5=43855,00грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судова колегія не приймає до уваги посилання заявника в апеляційній скарзі на безпідставність нарахування позивачем штрафу у зв'язку зі зважуванням вантажу на різних вагах, з огляду на наступне.
Згідно п. 27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених Наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, зокрема, 0,5 % маси всіх інших вантажів. Тому, позивачем нарахований штраф з урахуванням цих Правил.
Крім того, не заслуговують на увагу твердження скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом розгляду справи з прийняттям рішення за відсутності представника відповідача, оскільки відповідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Зазначений перелік обставин не є вичерпним. При цьому, необхідною умовою для відкладення розгляду справи є існування саме тих обставин які перешкоджають вирішенню спору по суті. Участь представника в судовому засіданні є процесуальним правом сторін встановлених ст. 22 ГПК України, яка, зокрема, зобов'язує сторони належно ними користуватись.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання суду по розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, господарському суду надано право розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. у справі №21/2-63 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. (повний текст від 20.04.2011р.) у справі №21/2-63 залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» м. Димитров Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. (повний текст від 20.04.2011р.) у справі №21/2-63 -залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано примірників -5
1-у справу
1-позивачу
1-відповідачу
1-господарському суду
1-ДАГС