донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.06.2011 р. справа №32/5009/371/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої фірми "Техно-Апіс" м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2011р. по справі № 32/5009/371/11 ( суддя -Колодій Н.А.)
за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -Управління житлового господарства Запорізької міської ради м.Запоріжжя
до відповідача Приватної науково-виробничої фірми "Техно-Апіс" м.Запоріжжя
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обґєднання № 1" м.Запоріжжя
про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати
За участю представників сторін:
від позивача -Пономарьов А.О.-посвідчення № 3897
-ОСОБА_1-довіреність № 15-05/27 від 04.01.2011р.
від відповідача -не з'явився
від третьої особи- ОСОБА_1-довіреність № 4085/07 від 31.12.2010р.
Прокурор Орджонікідзевського району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -Управління житлового господарства Запорізької міської ради м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватної науково-виробничої фірми "Техно-Апіс" м.Запоріжжя про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати.
Ухвалою господарського суду від 31.01.2011 р. порушено провадження у справі № 32/5009/371/11, до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1" м.Запоріжжя.
15.02.2011р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшло клопотання про уточнення позовних вимог відповідно до ст.22 ГПК України, в якому прокурор Орджонікідзевського району м. Запоріжжя просить стягнути з відповідача суму заборгованості по орендній платі у розмірі 81028,38грн. на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району, розірвати договір оренди №573/1 від 02.06.2003р. та звільнити нежитлове приміщення площею 140,1 кв.м., розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 69 шляхом виселення з нього Приватної науково-виробничої фірми "Техно-Апіс".
Господарський судом Запорізької області заява про уточнення позовних вимог прийнята до розгляду.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.04.2011р. по справі № 32/5009/371/11 позов задоволено. Стягнуто з Приватної науково-виробничої фірми "Техно-Апіс" м. Запоріжжя в дохід місцевого бюджету Орджонікідзевського району 81 028, 38грн. заборгованості по орендній платі. Розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 573/1 від 02.06.2003р. Зобов'язано Приватну науково-виробничу фірму "Техно-Апіс" звільнити нежитлове приміщення площею 140,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 69 шляхом виселення з нього на користь Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1" м. Запоріжжя. Стягнуто з Приватної науково-виробничої фірми "Техно-Апіс" м. Запоріжжя в доход державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя 895,28грн. державного мита. Стягнуто з Приватної науково-виробничої фірми "Техно-Апіс" м.Запоріжжя в доход державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дане рішення мотивовано наступним:
-умовами договору оренди нежитлового приміщення №573/1 від 02.06.2003р.;
-положеннями ст.11, ст.509, ст.759, ст.762, ст.629, ст.525, ст.526, ст.782, ст.785 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України;
-обгрунтованістю позовних вимог;
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 13.04.2011р. у справі № 32/5009/371/11 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:
-рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме ст.188 Господарського кодексу України та не відповідає обставинам справи;
-відсутня підстава подання позову в порядку ст.2 Господарського процесуального кодексу України та ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру";
-положення ст.ст.27-40, ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України;
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 183/56 від 29.05.2003р. між КП "ВРЕЖО № 1" та ПНВП "Техно-Апіс" був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 573/1 від 02.06.2003р.
Згідно п. 1.1. договору, орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 183/56 від 29.05.2003р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 140,1 кв.м. за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 69, що знаходиться на балансі КП "ВРЕЖО № 1".
Відповідно до п. 3.2. договору, розмір орендної плати за перший місяць становить 760грн.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п. 3.3. договору).
У пункті 3.4. договору в редакції додаткової угоди до нього від 17.12.2003р. передбачено, що орендна плата перераховується орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя на рахунок № 33218850800007 в управлінні Державного казначейства Орджонікідзевського району в УДК в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26014130, МФО 813015, код платежу 22080400, щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця.
Додатковою угодою від 01.02.2004р. до договору оренди змінено розмір орендної плати, яка складає 1 064,24 грн.
У відповідності до Додаткової угоди від 01.06.2007р. до договору оренди, розмір орендної плати змінився на 1 851,42 грн.
На виконання умов договору оренди № 573/1 від 02.06.2003р. позивач на підставі акту прийому-передачі від 02.06.2003р. передав в користування відповідачу обумовлене договором приміщення.
Але, відповідачем неналежним чином виконувалися умови договору оренди щодо сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 81 028,38 грн.
22.04.2010р. позивачем була направлена претензія № 1023 на адресу відповідача про оплату заборгованості та розірвання договору оренди.
Однак, вказана претензія залишена відповідачем без реагування.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обґєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
В статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем свої зобов'язання, за договором оренди від № 573/1 від 02.06.2003р., щодо проведення оплати за користування об'єктом оренди не виконувалися належним чином, у зв'язку з чим у останнього існує борг перед позивачем по орендним платежам на суму 81 028,38 грн.
В матеріалах справи відсутні докази розрахунку відповідача за оренду приміщення в цій сумі.
Таким чином, господарський суд дійшов вірного висновку, що заявлена позивачем сума основного боргу в розмірі 81 028,38 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування майном на протязі трьох місяців підряд.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідач не здійснює орендні платежі з листопада 2008р., у зв'язку з цим 22.04.2010р. позивачем було направлено претензію № 1023 на адресу відповідача про оплату заборгованості та розірвання договору оренди, яку відповідач залишив без задоволення.
Господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору оренди № 573/1 від 02.06.2003р. та звільнення відповідачем орендованого приміщення, зважаючи на невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за цим договором протягом більш ніж три місяці.
Отже, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню в силі.
За таких обставин доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1) Апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої фірми "Техно-Апіс" м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2011р. по справі №32/5009/371/11 залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2011р. по справі №32/5009/371/11 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 7 примірників:
1-прокурору
1-позивачу
1-відповідачу
1-третій особі
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду