21.07.2011 року Справа № Б34/307-10(Б26/255-09)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Вечірко І.О., Верхогляд Т.А. (зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. №967 від 20.07.2011року)
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від скаржника: ОСОБА_2, довіреність № 24/10 від 22.10.10, представник;
інші учасники процесу у судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу корпорації “Верітас”, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011р. у справі № Б34/307-10(Б26/255-09)
за заявою: відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м.Дніпропетровськ
до боржника: багатопрофільного приватного підприємства “Техноснаб”, м.Павлоград Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року по справі № Б34/307-10(Б26/255-09) (суддя Примак С.А.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_4; ліквідовано юридичну особу - багатопрофільне приватне підприємство “Техноснаб”, м.Павлоград Дніпропетровської області; провадження у справі припинено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, корпорація “Верітас”, м.Дніпропетровськ подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати та поновити провадження; зобов'язати арбітражного керуючого Чернову Н.В. вжити заходів повернення існуючої заборгованості ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” перед БПП “Техноснаб” на суму 250 000 грн., посилаючись на те, що арбітражним керуючим не було вжито жодного заходу, спрямованого на повернення майна банкрута, а саме існуючої заборгованості ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” перед БПП “Техноснаб” на суму 250 000 грн.
19.07.2011 року публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з клопотанням про перенесення розгляду справи на більш пізній строк у зв'язку з неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника через призначення інших судових засідань в інших судах.
Вказане клопотання колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволеню з наступним підстав.
Згідно з частиною 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Частиною 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Клопотання про продовження строку перегляду справи по апеляційній скарзі від сторін не надходило.
Доказів винятковості випадку неможливості направити представника в судове засідання заявником не надано.
Право продовжити строк розгляду справи без клопотання сторони суду не надано.
Багатопрофільне приватне підприємство “Техноснаб”, відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, арбітражний керуючий Чеснова Н.В., управління Пенсійного фонду України в м.Павлоград, Павлоградський міський центр зайнятості, Західно-Донбаська Державна податкова інспекція відзив на апеляційну скаргу не надали, представники в судове засідання не з'явились.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, виходячи з наступних підстав.
Частинами 1,2,4,5 статті 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);
- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;
- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.
Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.
Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
До звіту про виконану роботу по справі про банкрутство багатопрофільного приватного підприємства “Техноснаб” ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Чесновою Н.В. серед інших документів надані ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів.
З ліквідаційного балансу (а.с.136. т.6) вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.
Щодо доводів скаржника судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.12.2006 року по справі № 1/57-06, яким ОСОБА_6 (начальник відділу активних та пасивних операції Павлоградського філіала АППБ “Аваль”) визнано винним у здійсненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України, позовні вимоги в рамках кримінальної справи МПП “Техноснаб” про стягнення матеріальної шкоди у сумі 250 000 грн. та моральної шкоди у сумі 15 000 грн. з Павлоградського філіалу АППБ “Аваль”, правонаступником якого є ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, залишено без розгляду (а.с.31-32 т.5).
Ухвалою Верховного суду України від 13.09.2007 року встановлено, що “...ОСОБА_6 засуджений за те, що працюючи на посаді начальника відділу Павлоградської філії АППБ “Аваль”, розташованої по пр.Шахтобудівельників, 3 у м.Павлограді Дніпропетровської області, здійснюючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції в період з 29 грудня 2001 року по 31 серпня 2002 року, зловживаючи службовим становищем, давав вказівки про незаконне перерахування грошей з рахунків одних підприємств на рахунки інших, а крім того, недбало ставився до виконання своїх службових обов'язків, не перевіряючи наявність у боржників заставного майна, що потягло неповернення кредитів і заподіяння шкоди Павлоградській філії АППБ “Аваль” на суму 1 140 000 грн., а також підприємствам МПП “Техноснаб” на суму 250 000 грн. ....”. Зазначеною ухвалою вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.12.2006 року щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільних позовів (в т.ч. БПП “Техноснаб) скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства (а.с.35 т.6).
Від Павлоградського міськрайонного суду на запит господарського суду надійшли копії документів із кримінальної справи, а саме: копія ухвали суду від 12.12.2007р, якою відмовлено у відкритті провадження у справі за позовами, в.т.ч. МПП “Техноснаб”, до Павлоградської філії акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину оскільки цей спір підлягає розгляду господарським судом; копія ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.05.2008р., якою ухвалу від 12.12.07р. залишено без змін, копія позовної заяви боржника.
Частиною 1 статті 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлені повноваження ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури, зокрема: виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Частиною 1 статті 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Пунктом 90 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року “Про судову практику у справах про банкрутство” передбачено, що відповідно до частини першої статті 26 Закону всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності.
Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом.
Щодо рішення комітету кредиторів боржника від 15.06.2010 року про визнання безпідставним подання позову до ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” про стягнення матеріальної шкоди у сумі 250 000 грн. та моральної шкоди у сумі 15 000 грн., на яке посилається арбітражний керуючий Чеснова Н.В. (а.с.112 обор.ст. т.6), слід зауважити наступне.
Згідно з п.8 ст.16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету;
скликання зборів кредиторів;
підготовку та укладення мирової угоди;
внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;
звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість;
інші питання, передбачені цим Законом.
Прийняття рішення про не звернення до належного суду із позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди у сумі 250 000 грн. не входить до виключних повноважень комітету кредиторів.
Доказів звернення ліквідатора боржника з позовом про стягнення матеріального та морального відшкодування в належний суд в порядку цивільного судочинства матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції передчасно затвердив звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року підлягає скасуванню, а справа № Б34/307-10(Б26/255-09) передачі на розгляд господарського суду Дніпропетровської області на стадію ліквідації.
Вказана правова позиція про обов'язок ліквідатора по всій дебіторській заборгованості, а також по втраченій вигоді, завертатись до третіх осіб із такими вимогами, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.06.2011 року по справі № 02-1/372/10-22/14.
Вимоги скаржника про зобов'язання арбітражного керуючого Чеснову Н.В. вжити заходів щодо повернення існуючої заборгованості ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” перед БПП “Техноснаб” на суму 250 000 грн. є такими, що заявлені поза межами перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу корпорації “Верітас”, м.Дніпропетровськ -задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року по справі № Б34/307-10(Б26/255-09) -скасувати.
Справу № Б34/307-10(Б26/255-09) передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області на стадію ліквідації.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя О.М. Лисенко
Суддя І.О.Вечірко
Суддя Т.А.Верхогляд
Повний текст постанови підписаний 22.07.2011 року.