29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" липня 2011 р.Справа № 12/5025/978/11
За позовом Закритого акціонерного товариства „Летичівська швейна фабрика” смт. Летичів
до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” м. Київ
за участю третьої особи на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства „Хмельницьклегпром” м.Хмельницький
про розірвання іпотечного договору (з майновим поручителем ) укладеного від 28 квітня 2007 року між відповідачем та позивачем
Суддя Шпак В.О.
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №02-04/623 від 04.10.10 року
за участю від третьої особи: не з'явився
Рішення приймається 20.07 .2011року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору:
ЗАТ „Летичівська швейна фабрика” смт. Летичів звернулось з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” м. Київ про розірвання іпотечного договору (з майновим поручителем ) укладеного від 28 квітня 2007 року.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що 02 жовтня 2008 року сторони договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 880/148-НКЛ 23, а саме АКБ „Укрсоцбанк” та ЗАТ „Хмельницьклегпром” уклали додатковий договір згідно з яким відсоткова ставка за кредитним договором підвищилась з 18% до 23% річних. Крім того, цим же правочином сторони змінили строк виконання кредитного договору з 2 жовтня 2008 року на 01 лютого 2009 року. Цим самим сторони збільшили обсяг відповідальності майнового поручителя поза його волею.
За правилами ст.1 Закону України „Про іпотеку” іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Вказана стаття 1 Закону розкриває поняття „майнового поручителя” - майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Тобто, відмінність поручителя від майнового поручителя в цивільному обороті полягає лише у тому, що майновий поручитель поручається конкретно визначеним майном, у той час, як поручитель поручається усім належним йому майном. В решті, ці поняття тотожні за своєю правовою природою та змістом
В результаті зміни основного зобов'язання, в частині збільшення відсоткової ставки за користування кредитними коштами, змінились умови та розмір відповідальності за невиконання боржником основного зобов'язання. Так, у п. 1.4.2. іпотечного договору (текст у додатковому договорі), сторони (кредитор та майновий поручитель) домовились про те, що майновий поручитель поручається за належне виконання основного зобов'язання з меншим обсягом відповідальності. Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Майновий поручитель не надавав згоди на зміну умов іпотечного договору, не поручався за новий обсяг відповідальності, таким чином, опис основного зобов'язання, що наведено у іпотечному договорі не відповідає тому основному зобов'язанню, про який домовилися між собою кредитор та боржник. Збільшення відсотків (зміною істотної умови договору) за користуванням кредиту є зміною зобов'язання сторін кредитного договору. В результаті збільшення відсоткової ставки за кредитним договором змінився зміст зобов'язання. Зі змістом зобов'язання настав новий обов'язок боржника (ЗАТ „Хмельницьклегпром”) сплачувати відсотки за новим розміром. В зв'язку з цим Відповідач намагається також поклали обов'язок на майнового поручителя нести відповідальність за новим зобов'язанням з іншим обов'язком, що підтверджується листом вимогою про погашення кредитної заборгованості).
Просить позов задоволити.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі чинних договорів.
Відповідно до частини 5 ст. 3 Закону України „Про іпотеку” іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
З приписів вказаної норми вбачається, що основне кредитне зобов'язання може існувати незалежно від наявності забезпечувального зобов'язання і внесення змін до кредитного зобов'язання не потребує попереднього внесення змін до забезпечувального зобов'язання, а саме договору іпотеки.
Незалежно від того, наскільки збільшилася чи зменшилася сума основного зобов'язання, ЗАТ „Летичівська швейна фабрика” відповідає за виконання зобов'язань в межах забезпечених іпотечним договором.
Розмір відповідальності позивача не збільшився у порівнянні з тими умовами відповідальності, на які вони погоджувалися укладаючи іпотечний договір.
За умовами частини 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Пунктом 2.13. договору про надання не відновлювальної кредитної лінії №880/148-НКЛ 23 від 06.10.2005р. визначено, що банк має право ініціювати зміну розміру процентів та комісій. Крім того, пунктом 1.1. іпотечного договору передбачено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про надання не відновлювальної кредитної лінії №880/148-НКЛ 23 від 06.10.2005р. з усіма додатковими угодами до нього.
Просить в позові відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, пояснень стосовно предмету позову не подав.
В судовому засіданні представник відповідача подав витяг із статуту товариства в п. 1.2 якого зазначено, що загальними зборами акціонерів 09.03.2010року прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування банку.
Приймаючи до уваги, що відповідач не припиняв юридичної особи, а лише змінив свою назву, суд вважає за необхідне змінити назву відповідача на Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
6 жовтня 2005року між АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ЗАТ „Хмельницьклегпром” було укладено договір про надання не відновлюваної кредитної лінії №880-НКЛ 23.
Відповідно до п.1.1 Договору Кредитор зобов'язується надавати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами.
В п. 1.1.1 договору сторони погодили, що надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо -„Транш”, а у сукупності -„Транші”, зі сплатою 18 (Вісімнадцяти) процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору в межах максимального ліміту заборгованості до 500 000,00грн.
28.04.2007р. між АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ЗАТ „Летичівська швейна фабрика” смт. Летичів був укладений іпотечний договір.
З урахуванням змін до договору від 13.11.2007року ЗАТ „Летичівська швейна фабрика” (іпотекодавець) передає в іпотеку АКБ „Укрсоцбанк” (іпотекодержателю) у якості забезпечення виконання Позичальником (ЗАТ „Хмельницьклегпром”) зобов'язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 880/148-НКЛ 23 від 06.10.2005 року в іпотеку майновий комплекс ЗАТ „Летичівська швейна фабрика”, а саме : нежитлові приміщення - майновий комплекс, загальною площею 1935,8 кв.м., що розташований за адресою: Хмельницька область Летичівський р - н., смт. Летичів вул. Горького, 40, який складається з адмінбудинку з виробничими цехами та прибудовою загальною площею 1518,2 кв.м., літера|за планом земельної ділянки „А-2”; будівлі трансформаторної підстанції загальною площею 16,8 кв.м., літера за планом земельної ділянки „Б”; будівлю матеріального складу з навісом, загальною площею 320,7 кв.м., літера за планом земельної ділянки ,32; літньої вбиральні, загальною площею 9,5 кв.м. літера за планом земельної ділянки „Г”; будівлі прохідної загальною площею 70,6 кв.м., літера за планом земельної ділянки „Д"; огорожі, номер за планом земельної ділянки „1-4”, що належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності виданого 10.09.2001 року Летичівською селищною радою згідно рішення № 139 ви 28.08.2001 року, право власності на яке зареєстровано Хмельницьким БТІ 12.05.1997 року у реєстрову книгу № 2 за реєстровим номером 52, та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 3970055, який розташований на земельній ділянці площею 1,195 п а знаходиться в користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХМ №002384, виданого Летичівською селищною радою на підставі №22 від 02.03.2001 року.
В п.1.4.6 іпотечного договору сторони погодили, що сплата процентів за користування кредитом в розмірі 18.0 % ( вісімнадцять) процентів річних та комісій, в розмірі та порядку відповідно до положень визначених Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії №880/148-НКЛ 23 від 06.10.2005 року.
Додатковим договором від 13.11.2007року до іпотечного договору сторони домовились виключити з тексту договору пункти 1.4.5., 1.4.6., 1.4.7., 1.4.8., та внести зміни до пунктів 1.1., 1.44.1., 1.4.2., 1.4.3., 1.4.4.
Зокрема п. 1.4.2 виклали в редакції сплата процентів користування кредитом за договором, яким обумовлене Основне зобов'язання, в розмірі 16,0 % (шістнадцять) процентів річних та комісій в порядку на умовах та відповідно до приписів положень договору, яким обумовлене Основне зобов'язання.
02.10.2008року додатковим договором №9 до договору про надання невідновлюваної кредитної лінії №880-НКЛ 23 АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ЗАТ „Хмельницьклегпром” домовилися внести зміни до, пунктів 1.1.1. та 1.1.2. Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №880/148-НКЛ 23, укладеного Сторонами 06.10.2005 року, виклавши їх в наступній редакції:
„1.1.1. Надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші", зі сплатою 23,0 (Двадцять три) проценти річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, надалі за текстом - "Тарифи", в межах максимального ліміту заборгованості до 4 500 000,00 (Чотирьох мільйонів п'ятсот тисяч) гривень, з наступним порядком надання Траншів Кредиту:"
„1.1.2. Погашення Траншів Кредиту буде здійснюватись в наступному порядку:
- до 01.11.2008 року - 500 000,00 грн.
- до 01.12.2008 року - 500 000,00 грн.
- до 01.01.2009 року-1 000 000,00 грн.
- до 01.02.2009 року-1 582 800,00 грн.”
Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.
Стаття 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання .
Зокрема, ст. 1 Закону України „Про іпотеку” визначає один з видів забезпечення виконання зобов'язання, а саме іпотеку. За допомогою останньої виконання зобов'язання забезпечується нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 3 Закону закріплює, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно пунктів 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналогічне положення міститься в ст. 188 Господарського кодексу України.
Статтею 18 Закону України „Про іпотеку” встановлено, що іпотечний договір поряд з іншими повинен містити таку істотну умову:
2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 вказаного Закону будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою. У разі коригування графіка виконання основного зобов'язання у зв'язку з його частковим достроковим погашенням анулювання заставної і видача нової заставної не є обов'язковими.
Під час розгляду справи було встановлено, що сторони кредитного договору 02.10.2008року додатковим договором №9 збільшили розмір основного зобов'язання (розмір процентів річних та комісій з 18% до 23%) та змінили строки його виконання, чим було збільшено обсяг відповідальності Іпотекодавця по іпотечному договору без його на те згоди.
Підписуючи договір майнової поруки із 18% ставкою за користування кредитними коштами, майновий поручитель усвідомлював обсяг відповідальності який на нього покладається і він розраховував, що у разі прострочення боржника він зможе погасити борг і попередити звернення стягнення. Але з підвищенням відсоткової ставки обсяг відповідальності майнового поручителя збільшився, що ставить його у скрутне майнове становище поза його волею.
Крім того, збільшення відсотків (зміна істотної умови договору) за користуванням кредиту є зміною зобов'язання сторін кредитного договору. Таким чином, в результаті збільшення відсоткової ставки за кредитним договором змінився зміст зобов'язання. Зі зміною зобов'язання настав новий обов'язок боржника (ЗАТ „Хмельницьклегпром”) сплачувати відсотки за новим розміром. В зв'язку з цим Відповідач намагається також покласти обов'язок на майнового поручителя нести відповідальність за новим зобов'язанням з іншим обов'язком, що підтверджується листом - вимогою про погашення кредитної заборгованості від 04.05.2011року.
Таким чином, відповідач змінивши умови основного зобов'язання істотно порушив зобов'язання за іпотечним договором поклавши на Іпотекодавця більший обсяг відповідальності, ніж він розраховував при укладені договору іпотеки.
З огляду на викладене, вимоги позивача про розірвання договору іпотеки обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України покласти на відповідача.
Доводи відповідача про те, що пунктом 1.1. іпотечного договору передбачено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №880/148-НКЛ 23 від 06.10.2005р. з усіма додатковими угодами до нього передбачали можливість банку у подальшому збільшувати розмір процентів річних та комісій судом не приймається до уваги, оскільки таке твердження не випливає із змісту самого договору.
Крім того, на час підписання іпотечного договору до кредитного договору було підписано уже шість додаткових договорів. Сам позивач стверджує, що під час підписання іпотечного договору враховувались (були на увазі) саме ці вже укладені додаткові угоди, а не майбутні угоди, які ще не підписані сторонами кредитного договору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.44,49,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позов Закритого акціонерного товариства „Летичівська швейна фабрика” смт. Летичів до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” м. Київ, за участю третьої особи на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства „Хмельницьклегпром” м. Хмельницький про розірвання іпотечного договору (з майновим поручителем ) укладеного від 28 квітня 2007 року задоволити.
Розірвати іпотечний договір, укладений 28 квітня 2007 року між АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ЗАТ „Летичівська швейна фабрика” смт. Летичів.
Стягнути Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” (03150 м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 0003919) на користь Закритого акціонерного товариства „Летичівська швейна фабрика” (31500, смт. Летичів, вул.. Горького, 40, код 30801049) -85 (вісімдесят п'ять гривень) державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя В.О. Шпак
Повний текст рішення складено 21.07.2011р.
Віддруковано 4 примірника:
1 -позивачу;
2 -відповідачу;
3 -до матеріалів справи.
4 -т.о.