91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
20.07.11 Справа № 19/108/2011
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м.Луганськ
до Державного підприємства „Український державний проектний інститут споруд захищеного ґрунту „Діпропромтеплиця", м.Луганськ
про стягнення 8560,81 грн.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 200 від 01.10.2010;
від відповідача -представник не прибув.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 7639,68 грн., пеню в розмірі 441,42 грн., 3 % річних у розмірі 85, 44 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 394, 27 грн.
Відповідач надав до суду лист № 01/46-26 від 15.07.2011, в якому зазначив, що за послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.05.2011 мається заборгованість в сумі 7639,68 грн.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9101103806988.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” (позивач, постачальник) в особі відокремленого підрозділу Луганського управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" та Державним проектним інститутом "Діпропромтеплиця" (відповідач, споживач) 01.01.2009 був укладений договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 353/5/2 (далі -договір) з додатковими угодами до нього від 25.12.2009 та 01.12.2010, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених договором, та виконувати інші умови даного договору.
Позивач на виконання умов договору за період з листопада 2010 року по квітень 2011 року надав відповідачу 467 м3 води та прийняв від нього 467 м3 стічних вод на загальну суму 7639,68 грн. та виставив рахунки на їх оплату.
Як вбачається з розділу 6 "Розмір та порядок оплати послуг" сторони дійшли згоди, що при розрахунку за обсяги використаної води та при повній відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам договору, споживач сплачує за надані послуги з водопостачання та водовідведення за діючим тарифом, встановленим згідно з чинним законодавством (п.6.1).
Споживач оплачує за надані послуги у наступному порядку: передоплата до 07 числа поточного розрахункового місяця у розмірі 100% від суми нарахувань за попередній місяць. Остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів у триденний строк після їх отримання (п.6.2).
Оплата здійснюється споживачем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника. У разі зміни тарифів оплата послуг споживачем здійснюється за новим тарифом, згідно п.6.1 договору, з часу його введення в дію, без внесення змін до договору (п.6.3).
Згідно п.7.4 договору споживач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за надані постачальником послуги з водопостачання та водовідведення.
Відповідач зазначені рахунки отримав (а.с.24-29), ніяких заперечень щодо кількості або вартості отриманих послуг не надав, але оплати отриманих послуг не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 7639,68 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.8.1 договору за несвоєчасну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивач обґрунтовано нарахував відповідачу пеню станом на 01.06.2011 у розмірі 441,42 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних станом на 01.06.2011 у розмірі 85,44 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 394,27 грн.
За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 18 грн. 00 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 20.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м.Луганськ, до Державного підприємства „Український державний проектний інститут споруд захищеного ґрунту „Діпропромтеплиця", м.Луганськ, задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства „Український державний проектний інститут споруд захищеного ґрунту „Діпропромтеплиця", м.Луганськ, вул.Магнітогорська, б.2, код 00860412 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, б.166, код 35554719 заборгованість у розмірі 7639 грн. 68 коп., пеню у розмірі 441 грн. 42 коп., 3 % річних у сумі 85 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 394 грн. 27 коп.; державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, б.166, код 35554719 зайве сплачене за платіжним дорученням № 10720 від 25.06.2011 державне мито в сумі 18 грн. 00 коп.
Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 25.07.2011.
Суддя Т.В. Косенко