91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
20.07.11 Справа № 21/25/2011.
За позовом
позивача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
м. Луганськ,
до відповідача - Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції
Луганської області, м. Краснодон Луганської області,
про стягнення 8711 грн. 07 коп. боргу
суддя Кривохижа Т.Г.,
при секретарі судового засідання Чорній І.В.,
представники:
від позивача:
- не прибув;
від відповідача:
- ОСОБА_3, довіреність № 14/10-025 від 10.03.2011, Краснодонська ОДПІ Луганської
області;
розглянувши матеріали справи,
- суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на користь позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, суми 8711 грн. 07 коп. з оплати його послуг як арбітражного керуючого, затвердженої ухвалою господарського суду Луганської області від 02.12.2010 по справі № 20/70б, державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.;
- сторони своєчасно та належним чином повідомлені судом про час та місце проведення цього судового засідання (ухвала суду від 15.06.2011 № 21/25/2011);
- клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від присутнього не надходило.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення присутнього та приймаючи до уваги, що:
- за ухвалою від 23.05.2011 суд порушив провадження у справі № 21/25/2011 про стягнення 8711 грн. 07 коп. боргу, який виник як заборгованість з оплати послуг арбітражному керуючому ОСОБА_1 за виконання повноважень ліквідатора по справі №20/70б про банкрутство ТОВ «Інтернет-технології», м. Краснодон Луганської області, за ухвалою суду від 02.12.2010 №20/70б, прийнятою на підставі рішення комітету кредиторів від 21.10.2010 №1, за яким затверджено оплату послуг ліквідатора за рахунок коштів ініціюючого кредитора Краснодонської ОДПІ Луганської області за період з 29.06.2010 по 24.11.2010 із розрахунку двох мінімальних заробітних плат, чинний у цей період, та зобов'язав позивача і відповідача надати додаткові матеріали;
- рішення господарського суду Луганської області за ухвалою від 02.12.2010 по справі № 20/70б про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет-технології», м. Краснодон Луганської області, не містить цифрових показників щодо розрахунку конкретної суми з оплати послуг арбітражному керуючому; справа № 20/70б була порушена за заявою кредитора Краснодонської ОДПІ Луганської області, провадження по ній було закінчене згідно з підстав ч.1 ст. 80 ГПК України за ухвалою від 02.12.2010 № 20/70б у зв'язку з затвердженням підсумкового звіту ліквідатора;
- як вбачається із доданих позивачем до позовної заяви матеріалів, за ухвалою від 02.12.2010 № 20/70б господарського суду Луганської області суд затвердив встановлений комітетом кредиторів розмір оплати послуг арбітражному керуючому ОСОБА_1 за виконання ним повноважень ліквідатора банкрута ТОВ «Інтернет-технології»у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених чинним законодавством України, щомісячно, починаючи з 29.06.2010 по 24.11.2010 за рахунок ініціюючого кредитора Краснодонської ОДПІ Луганської області; за листом від 08.04.2011 № 26-20/70б арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням здійснити оплату послуг арбітражного керуючого, яке останнім не задоволене, бо за листом від 20.04.2011 № 6793/10-015 відповідач відмовився від сплати послуг;
- за ухвалою від 02.12.2010 №20/70б судом затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, провадження у справі припинено, ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтернет-технології”, м. Краснодон Луганської області;
- відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;
- у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності;
- угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною;
- статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі:
1)справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
- спорів про приватизацію державного житлового фонду; -спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2)справи про банкрутство;
3)справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4)справи. що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарем товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5)справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6)справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
- підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсним актів, а також спорів. що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів. пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом;
- отже, відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- за ч.4 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12, далі - Закон) надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі;
- відповідно до ч.ч.10-14 ст.31 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника;
- оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство (чи призначення арбітражного керуючого) і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею;
- кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна. керуючого санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвало»і господарського суду;
- оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією. ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється в розмірі. встановленому комітетом кредиторів затвердженому ^господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство;
- кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом;
- звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку;
- господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, повинен оцінити діяльність призначеного ним арбітражного керуючого, оскільки лише суд обізнаний з обставинами виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків, тобто має відомості щодо обсягу та строків надання ним послуг;
- у випадку відмови зобов'язаної особи від оплати послуг арбітражного керуючого у добровільному порядку, суд припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів;
- таким чином, відносини щодо оплати послуг арбітражного керуючого нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи, а не позовного провадження (підстави: постанова Вищого господарського суду України від 11.08.2010 у справі №2/241/09 та інші);
- враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що провадження було порушено по даній справі помилкова, тому воно підлягає припиненню на підставі п.1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України;
- таким чином, оплата послуг арбітражного керуючого незорзивно пов'язана з розглядом справи про банкрутство, тому питання щодо стягненню сум оплати повинно вирішуватися в межах справи про банкрутство, по якій вони були понесені;
- згідно до ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
- за таких обставин, спір між позивачем та відповідачем про стягнення витрат арбітражного керуючого не підлягає вирішенню господарським судом в порядку позовного провадження. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 25.11.2009 р. по справі № 12/6-09;
- за таких обставин, на підставі ст. ст. 44, 45, 47 ГПК України, сплачені позивачем за позовом державне мито в сумі 102 грн. 30 коп. за платіжним дорученням від 20.05.2011 №23 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. за платіжним дорученням від 20.05.2011 №22, підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України, а згадані розрахунково-платіжні документи - вилученню із матеріалів справи для повернення позивачу для вчинення дій з повернення судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 42, 43, 5, 12, ч. 3 ст. 17, 22, 32-38, 44, 47, ч.11 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 31, 16, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», господарський суд
1. Припинити провадження у справі №21/25/2011 за позовом фізичної особи-підприємця арбітражного керуючого ОСОБА_1 до відповідача Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області.
2. Повернути з Державного бюджету України позивачеві - фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державне мито в сумі 102 грн. 30 коп., сплачене за платіжним дорученням від 20.05.2011 № 23, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., сплачені за платіжними дорученнями від 20.05.2011 № 22, вилучивши їх із матеріалів справи та надіславши позивачеві для вчинення дій з повернення судових витрат.
Підставою для їх повернення є зазначена ухвала, засвідчена гербовою печаткою суду.
Додаток: платіжне доручення від 20.05.2011 № 23 на суму 102 грн. 30 коп. та від 20.05.2011 № 22 на суму 236 грн. 00 коп. на адресу позивача -рекомендованим листом.
Суддя Т.Г. Кривохижа
Надр. 3 прим.:
1 - до справи; 2 - позивачу (рекомендованим листом з додатком);
3 - відповідачу. Вих. №
2 прим.
25.07.2011